Грибаускас Д.С.

Дніпропетровський національний університет ім. О. Гончара, Україна

Особливості нормативно-правового регулювання мита в Україні в рамках членства в СОТ

У контексті сучасної глобалізації та лібералізації міжнародної торгівлі мито стає одним з найважливіших вартісних ринкових регуляторів зовнішньоторговельного обороту. Економічна сутність мита пояснюється потребою захисту національного виробника шляхом підвищення ціни іноземного товару i тим самим погіршення його конкурентоспроможності.

Мито виконує ряд функцій: є способом заохочення або обмеження імпорту та експорту окремих груп товарів; створює сприятливі умови розвитку національного виробника (a саме певних галузей економіки, в Україні, наприклад, сільського господарства); є інструментом запровадження певної економічної, науково-технічної або валютно-фінансової діяльності. Крім того, мито є джерелом надходження коштів до державного бюджету.

Усі питання правового регулювання митних справ регламентуються наступними документами: закон України «Про Митний тариф України» з редакцією від 04.10.2016; закон України «Про державне мито» з редакцією від 14.07.2016; Митний кодекс України з редакцією від 04.02.2016 тощо.

Зі вступом у СОТ українське митне законодавство зазнало значних змін. Починаючи з 16.05.2008 р. Україна стала повноправним членом СОТ. З цього часу Україна застосовує ставки ввізного мита відповідно до додатку І до Протоколу, який є невід’ємною його частиною та відповідає міжнародним зобов’язанням України.

Відповідно до ст.7 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», затвердженого постановою Верховної Ради України від 16.04.1991 р. № 959-XII, товарам, які імпортуються з держав-членів СОТ, надається режим найбільшого сприяння, який стосується мита, митних зборів, методів їх стягнення, правил і формальностей у зв'язку з імпортом. Тобто якщо Україна застосовує якісь переваги, сприяння, імунітет або привілеї до однієї країни-члена СОТ, вона повинна надати ті ж самі умови i всім іншим членам СОТ.

Зараз преференційним режимом в Україні користуються більше 170 країн, 163 з яких – члени СОТ. Крім того, Україною укладені міждержавні угоди про вільну торгівлю з усіма країнами СНД і Республікою Македонія.

Відповідно до міжнародних зобов’язань щодо вступу України до СОТ у Митному тарифі України пільгові комбіновані ставки вилучено, частка специфічних ставок зменшилася та, відповідно, збільшилася частка адвалорних ставок, які становлять більшість у загальній кількості ставок.

Результатом та закінченням перехідного періоду стало зниження середньозваженої ставка митного тарифу до рівня 5,1% у 2015 р., у тому числі 10,1% для сільськогосподарських продуктів і 4,8% для промислових товарів. Крім того, Україна має нульові ставки ввізних мит на 10% тарифних ліній сільськогосподарської продукції і на понад третину тарифних ліній промислової продукції.

Також суттєво знижено кількість ставок, які мають заборонний рівень (ставки мита, які перевищують 15%), їх кількість становить 5,7%. Питома вага нульових ставок у Митному тарифі зросла з 16% до 37%, а питома вага ставок, що не перевищують 5% — до 64%.

Важливим позитивним моментом є зменшення кількості так званих «шумових» мит, ставка яких коливається від 0 до 2% та не створює істотних торговельних перешкод для імпортерів та не захищає національного виробника належним чином, але потребує додаткових трансакційних витрат як від імпортера, так i від національного уряду на адміністрування мита.

Щодо експортних мит, то до вступу в СОТ Україна мала ряд обмежень на вивіз продукції національного виробника, що повинні коригуватися у певному порядку. Зміни зазначено у відповідних законах України: «Про ставки вивізного (експортного) мита на насіння деяких видів олійних культур»; «Про вивізне (експортне) мито на живу худобу та шкіряну сировину»; «Про вивізне (експортне) мито на відходи та брухт чорних металів» та ін.

Таблиця 1 - Зміни ставок експортного мита України внаслідок вступу до СОТ

Найменування  товару	Ставка мита до вступу до СОТ	Ставка мита одразу після  вступу до  СОТ	Крок  зменшення  ставки	Кінцева ставкапісля вступу  до СОТ
Насіння  олійних  культур	17%	16%	На 1% щорічно	10%
Жива  велика  рогата худоба	50-75%	50%	На 5% щорічно	10%
Шкірсировина	27-30%	30%	На 1% щорічно	20%
Брухт  чорних  металів	25 євро/т	25 євро/т	Перший рік – на 7 євро, далі – щорічно на 1,6 євро	10 євро/т
Брухт  кольорових  металів	30%	30%	На 3% щорічно	15%

Слушно зазнати, що членство у СОТ спричинило також взяття на себе зобов’язань проведення реформ щодо стандартизації, оцінки відповідності, метрології, ринкового нагляду з метою усунення зайвих технічних бар’єрів, перегляд стандартів колишнього СРСР (ГОСТ).

Отже, інтеграція України у світову економіку передбачає проведення керованої та диференційованої політики відкриття українського ринку для іноземних товарів на засадах домовленостей ГАТТ/СОТ. У цьому процесі украй необхідним є врахування особливостей сучасного стану економічних перетворень в Україні, зокрема таких, як необхідність структурної перебудови виробничих галузей, переважання сировинного експорту, який має бути замінений продуктами переробних галузей, невідповідність європейським стандартам та технічним регламентам.

Література

1. Митний кодекс України : від 13 берез. 2012 р. // Офіц. вісн. України. – 2012. – №32. – Ст. 1175.

2. Про Митний тариф України: Закон України від 05.04.2001 р. №2371 // Відом. Верхов. Ради України. – 2001. – №24. – Ст. 125.

3. Про затвердження плану першочергових заходів щодо виконання зобов’язань України в рамках членства у СОТ: Розпорядження КМУ від 17 грудня 2008 р. № 1570 // К.: «Вимір», Секретаріат Міжвідомчої комісії з питань вступу до СОТ. – 2015.

4. Програма економічних реформ на 2010–2014 роки «Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава» [Електронний ресурс]: Режим доступу: http://www.municipal.gov.ua/articles/show/article/54

5. Гіжевський В.К. Митне право України: навчальний посібник / В.К. Гіжевський, І. І. Світлак, І. В. Скірський. – К. : Атіка, 2009. – 204 с. [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.libr.dp.ua.