Особливості пізнання підсудності адміністративних справ за матеріалами судової практики

Жданова А.А., студентка

Науковий керівник:

Лютіков П.С., д.ю.н., доцент

Запорізький національний університет

 

Основним завданням адміністративного суду згідно зі ст. 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» є здійснення правосуддя на засадах верховенства права, забезпечення кожному права на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією України та законами України, міжнародними договорами, згоду на обов’язковість яких надано Верховною Радою України, а також організаційне забезпечення здійснення правосуддя в адміністративних справах у порядку, передбаченому законодавством України. Гарантією безперешкодного доступу до правосуддя в адміністративному судочинстві є правильне встановлення підсудності конкретної справи адміністративному суду, оскільки це є необхідною умовою реалізації права на звернення до суду, а через недотримання правил підсудності порушуються права, свободи та інтереси осіб[4].

Окремі аспекти інституту підсудності справ адміністративним судам були предметом дослідження В. Авер’янова, А. Баб’яка, В. Бевзенка, І. Бородіна, В. Бринцева, В. Гордєєва, І. Коліушка, В. Колпакова, О. Кузьменко, Р. Куйбіди, В. Матвійчука, Д. Луспеника, Ю. Назара, С. Оверчука, А. Огородника, А. Осадчого, О. Остапенка, О. Панченка, О. Пасенюка, В. Перепелюка, А. Руденка, О. Сергейчука, В. Стефанюка, С. Стеценка, І. Хара, Х. Ярмакі та інших учених, які представляють різні галузі правової науки.

Як зазначає В. Гордєєв, підсудністю адміністративних справ є правовий інститут, що містить сукупність юридичних ознак (властивостей) адміністративної справи, на основі яких закон визначає суд, що має право та зобов’язаний розглянути таку адміністративну справу й вирішити її по суті [1, с. 26].

У свою чергу Р. Ватаманюк під підсудністю розуміє інститут адміністративно-процесуального права, норми якого залежно від сукупності ознак і властивостей адміністративної справи, компетенції суду та інших критеріїв визначають, в якому адміністративному суді і в якому складі цього суду вона має розглядатися в першій, апеляційній чи касаційній інстанції

[2, с. 19].

Інший підхід до аналізу поняття «підсудність» пропонує А. Осадчий, який під підсудністю адміністративних справ розуміє сукупність правил щодо розмежування компетенції між окремими ланками судової системи і між адміністративними судами однієї ланки щодо розгляду і вирішення адміністративних справ [3, с. 90–94].

Виділяються три різновиди підсудності адміністративних справ: предметна (родова), територіальна (просторова), інстанційна (функціональна)[5].

Предметна підсудність — сукупність правил, що визначають розмежування компетенції судів певних ланок щодо розгляду адміністративних справ по першій інстанції залежно від предмета публічно-правового спору або його суб'єктного складу.

Виходячи з вимог доступності правосуддя в адміністративних справах, принципу забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішень адміністративного суду більшість справ по першій інстанції розглядається місцевими адміністративними судами (місцевими загальними судами як адміністративними судами та окружними адміністративними судами). Лише деякі категорії адміністративних справ, як виняток, розглядаються по першій інстанції апе ляційними адміністративними судами та Вищим адміністративним судом України.

Справи, підсудні місцевим загальним судам:

-               адміністративні справи, у яких однією зі сторін є орган чи по­са­до­ ва осо­ба мі­с­це­во­го са­мо­вря­ду­ван­ня, по­са­до­ва чи слу­ж­бо­ва осо­ба орга­ну мі­с­це­во­го са­мо­вря­ду­ван­ня, крім тих, які під­су­д­ні окру­ж­ним ад­мі­ні­с­т­ра­ ти­в­ним су­дам (ст. 18 КАС);

-               усі ад­мі­ні­с­т­ра­ти­в­ні спра­ви з при­ во­ду рі­шень, дій чи без­ді­я­ль­ності су­б’єк­тів вла­д­них по­в­но­ва­жень у спра­вах про при­тя­г­нен­ня до ад­мі­ні­ с­т­ра­ти­в­ної від­по­ві­да­ль­но­с­ті (ст. 18 КАС);

-               усі ад­мі­ні­с­т­ра­ти­в­ні спра­ви у спо­ рах фі­зи­ч­них осіб з су­б’єк­та­ми вла­д­ них по­в­но­ва­жень з при­во­ду об­чи­с­ лен­ня, при­зна­чен­ня, пе­ре­ра­ху­н­ку, здій­с­нен­ня, на­дан­ня, оде­р­жан­ня пе­н­сій­них ви­плат, со­ці­а­ль­них ви­ плат не­пра­це­зда­т­ним гро­ма­дя­нам, ви­плат за за­га­ль­но­обо­в’я­з­ко­вим дер­жа­в­ним со­ці­а­ль­ним стра­ху­ван­ ням та ін­ших со­ці­а­ль­них ви­плат, до­плат, со­ці­а­ль­них по­слуг, до­по­мо­ ги, за­хи­с­ту, пільг;

-               спра­ви з при­во­ду оска­р­жен­ня рі­ шень, дій чи без­ді­я­ль­но­с­ті ви­бо­р­чих ко­мі­сій, ко­мі­сій з ре­фе­ре­н­ду­му, чле­ нів цих ко­мі­сій, за ви­ня­т­ком рі­шень, дій чи без­ді­я­ль­но­с­ті, що ви­зна­че­ні ча­с­ти­на­ми 3, 4 ст. 172 КАС;

-               спра­ви що­до уто­ч­нен­ня спи­с­ку ви­бор­ців (ст. 173 КАС);

-               спра­ви що­до оска­р­жен­ня дій чи без­ді­я­ль­но­с­ті за­со­бів ма­со­вої ін­фо­р­ ма­ції, під­при­ємств, уста­нов, ор­га­ ніза­цій, їх по­са­до­вих та слу­ж­бо­вих осіб, тво­р­чих пра­ців­ни­ків за­со­бів ма­со­вої ін­фо­р­ма­ції, що по­ру­шу­ють за­ко­но­дав­ст­во про ви­бо­ри та ре­фе­ ре­н­дум (ст. 174 КАС);

-               спра­ви про об­ме­жен­ня що­до реалі­за­ції пра­ва на ми­р­ні зі­бран­ня (ст. 182 КАС)

Спра­ви, під­су­д­ні окру­ж­ним ад­мі­ні­с­т­ра­тивним су­дам

-               окру­ж­ним ад­мі­ні­с­т­ра­ти­в­ ним су­дам під­су­д­ні ад­мі­ні­ стра­ти­в­ні спра­ви, у яких од­ ні­єю зі сто­рін є ор­ган дер­жав­ ної вла­ди, ін­ший дер­жав­ний ор­ган, ор­ган вла­ди Ав­то­но­м­ ної Ре­с­пу­б­лі­ки Крим, їх по­ садо­ва чи слу­ж­бо­ва осо­ба, крім справ з при­во­ду їх­ніх рі­шень, дій чи без­ді­я­ль­но­с­ті у спра­вах про ад­мі­ніст­ра­ти­в­ ні про­сту­п­ки та справ, які під­су­д­ні мі­с­це­вим за­га­ль­ним су­дам як адмі­ні­с­т­ра­ти­в­ним су­дам (ст. 18 КАС);

-               спра­ви що­до оска­р­жен­ ня дій або без­ді­я­ль­но­с­ті по­ са­до­вих чи слу­ж­бо­вих осіб мі­с­це­вих ор­га­нів ви­ко­нав­ чої вла­ди (або мі­с­це­вим за­ галь­ним су­дам за ви­бо­ром по­зи­ва­ча);

-               рі­шен­ня, дії чи без­ді­я­ль­ ність ви­бо­р­чої ко­мі­сії Ав­то­ но­м­ної Ре­с­пу­б­лі­ки Крим, об­ ла­с­ної ви­бо­р­чої ко­мі­сії, Ки­їв­ сь­кої чи Се­ва­с­то­поль­сь­кої ви­бо­р­чих ко­мі­сій що­до під­ го­то­в­ки та про­ве­ден­ня мі­с­ це­вих ви­бо­рів; те­ри­то­рі­а­ль­ ної (окру­ж­ної) ви­бо­р­чої ко­мі­ сії що­до під­го­то­в­ки та про­ ве­ден­ня ви­бо­рів Ки­їв­сь­ко­го чи Се­ва­с­то­поль­сь­ко­го мі­сь­ ко­го го­ло­ви; те­ри­то­рі­а­ль­них (окру­ж­них) ви­бо­р­чих ко­мі­ сій що­до під­го­то­в­ки та про­ ве­ден­ня ви­бо­рів Пре­зи­де­н­та Укра­ї­ни, на­род­них де­пу­та­ тів Укра­ї­ни; об­ла­с­них ко­мі­ сій з ре­фе­ре­н­ду­му і ко­мі­сії Ав­то­но­м­ної Ре­с­пу­б­лі­ки Крим з все­ук­ра­їн­сь­ко­го ре­фе­ре­н­ ду­му, а та­кож чле­нів за­зна­ че­них ко­мі­сій (ст. 172 КАС)

Спра­ви, під­су­д­ні ВА­СУ:

-               спра­ви щодо вста­ нов­лен­ня Центра­ль­ною ви­бо­р­чою комі­сі­єю резуль­та­тів ви­бо­рів або все­ук­ра­їн­ сько­го ре­фе­ ре­н­ду­му;

-               спра­ви щодо ска­су­ ван­ня ре­єст­ ра­ції ка­н­ди­ да­та на по­ст Пре­зи­де­н­та Укра­ї­ни (ст. 18 КАС).

Територіальна підсудність — сукупність правил, що визначають розмежування компетенції адміністративних судів одного рівня щодо розгляду адміністративних справ по першій інстанції залежно від території, на яку поширюється їх діяльність.

За мі­с­цем зна­хо­джен­ня по­зи­ва­ча:

-               всі ад­мі­ні­стра­ти­в­ні спра­ви, окрім тих, щодо яких пря­мо пе­ ред­ба­че­на ін­ша те­ри­ то­рі­а­ль­на під­су­д­ність (ст. 19 КАС)

За мі­с­цем зна­хо­джен­ня від­по­ві­да­ча

-               ад­мі­ні­с­т­ра­ти­в­ні спра­ ви з при­во­ду оска­р­ жен­ня пра­во­вих ак­ тів ін­ди­ві­ду­а­ль­ної дії, а та­кож дій чи без­ді­ яль­но­с­ті су­б’єк­тів влад­ них по­в­но­ва­жень, які сто­су­ють­ся ін­те­ре­сів кон­к­ре­т­ної осо­би (ст. 19 КАС)

Спра­ви, під­су­д­ні окру­ж­но­му ад­мі­ні­с­т­ра­ти­в­но­му су­ду, те­ри­то­рі­а­ль­на юрис­ди­к­ція яко­го по­ши­рю­єть­ся на м. Ки­їв:

-               з при­во­ду оска­р­жен­ня но­р­ма­ ти­в­но-пра­во­вих ак­тів Пре­зи­де­н­ та Укра­ї­ни, Ка­бі­не­ту Мі­ні­с­т­рів Укра­ї­ни, мі­ні­с­тер­с­т­ва чи ін­шо­го цен­т­ра­ль­но­го ор­га­ну ви­ко­нав­чої вла­ди, На­ці­о­на­ль­но­го ба­н­ку Укра­ї­ ни чи ін­шо­го су­б’єк­та вла­д­них по­в­но­ва­жень, по­в­но­ва­жен­ня яко­го по­ши­рю­ють­ся на всю те­ рито­рію Укра­ї­ни (ст. 19 КАС);

-               ад­мі­ні­с­т­ра­ти­в­ні спра­ви, від­по­ ві­да­чем у яких є за­ко­р­дон­не ди­п­ ло­ма­ти­ч­не чи кон­суль­сь­ке пред­ ста­в­ни­ц­т­во Укра­ї­ни, їх по­са­до­ва чи слу­ж­бо­ва осо­ба (ст. 19 КАС);

-               ад­мі­ні­с­т­ра­ти­в­ні спра­ви про ану­лю­ван­ня ре­єст­ра­цій­но­го сві­ до­ц­т­ва по­лі­тич­ної пар­тії, про за­ бо­ро­ну (при­му­со­вий роз­пуск, лі­к­ ві­да­цію) по­лі­тич­ної пар­тії (ст. 19 КАС);

-               спра­ви що­до оска­р­жен­ня рі­ шень, дій або без­ді­я­ль­но­с­ті Цент­ ра­ль­ної ви­бо­р­чої ко­мі­сії, чле­на цієї ко­мі­сії, окрім справ що­до рі­ шень, дій або без­ді­я­ль­но­с­ті Цент­ ра­ль­ної ви­бо­р­чої ко­мі­сії що­до вста­но­в­лен­ня нею ре­зуль­та­тів ви­бо­рів чи все­укра­їн­сь­ко­го ре­ фере­н­ду­му (ст. 172 КАС);

-               спра­ви що­до оска­р­жен­ня дій чи без­ді­я­ль­но­с­ті ка­н­ди­да­та на по­ст Пре­зи­де­н­та Укра­ї­ни, іні­ці­а­ ти­в­них груп все­ук­ра­їн­сь­ко­го ре­ фе­ре­н­ду­му, ін­ших су­б’єк­тів іні­ цію­ван­ня все­ук­ра­їн­сь­ко­го ре­фе­ рен­ду­му, що по­ру­шу­ють за­ко­но­ дав­ст­во про ви­бо­ри чи ре­фе­ре­н­ дум (ст. 175 КАС);

-               спра­ви про до­ст­ро­ко­ве при­пи­ нен­ня по­в­но­ва­жень на­род­но­го де­пу­та­та Укра­ї­ни у ра­зі не­ви­ко­ нан­ня ним ви­мог що­до не­су­мі­с­ но­с­ті (ст. 180 КАС)

Різновидом територіальної підсудності адміністративних справ виступає територіальна підсудність за зв'язком справ, що встановлює правило про розгляд позову, незалежно від територіальної підсудності, адміністративним судом, який розглядає іншу, пов'язану з ним адміністративну справу. Правила територіальної підсудності за зв'язком справ поширюються на пред'явлення позовів третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору, що відповідно до ч. 1 ст. 53 КАС України підсудні суду, який розглядає справу, в яку вступає третя особа.

Інстанційна підсудність — сукупність правил, що визначають розмежуван- ня компетенції адміністративних судів при розгляді адміністративних справ по певній інстанції (першій, апеляційній, касаційній та перегляді судових рішень Верховним Судом України).

Як су­ди пер­шої ін­ста­н­ції роз­гля­да­ють спра­ви:

-               мі­с­це­ві ад­мі­ні­стра­ти­в­ні су­ди (міс­це­ві за­га­ль­ні суди як ад­мі­ні­страти­в­ні су­ди та окру­ж­ні ад­мі­ніст­ра­ти­в­ні су­ди);

-               Ви­щий ад­мі­ні­ стра­ти­в­ний суд Укра­ї­ни у ви­па­д­ ках, вста­но­в­ле­них КАС (ст. 20 КАС)

Як су­ди апе­ля­цій­ної ін­ста­н­ції пе­ре­гля­да­ють спра­ви:

-               апе­ля­цій­ні ад­мі­ ні­с­т­ра­ти­в­ні су­ди (ст. 20 КАС);

-               ВА­СУ що­до су­до­ вих рі­шень окру­ж­ но­го ад­мі­ні­с­т­ра­ тивно­го су­ду, те­ри­ то­рі­а­ль­на юрис­дикція яко­го по­ширю­єть­ся на м. Ки­їв у спра­вах що­до оска­р­жен­ня рі­шень, дій або без­ ді­я­ль­но­с­ті Цент­раль­ної ви­бо­р­чої ко­мі­сії, чле­на ці­єї ко­мі­сії, окрім справ що­до рі­шень, дій або без­ді­я­ль­но­с­ті Центра­ль­ної ви­бо­р­ чої ко­мі­сії що­до вста­но­в­лен­ня нею ре­зуль­та­тів ви­бо­ рів чи все­ук­ра­їн­сько­го ре­фе­ре­н­ду­му (ст. 177 КАС)

Як су­ди ка­са­ційної ін­ста­н­ції пе­ре­гля­да­ють спра­ви:

-               Ви­щий ад­мі­ні­с­т­ра­ ти­в­ний суд Укра­ї­ни (ст. 20 КАС)

За ви­ня­т­ко­ви­ми об­ста­ви­на­ми пе­ре­гля­дає спра­ви:

-               Вер­хо­в­ний Суд Укра­ї­ни (ст. 20 КАС)[6].

Отже, визначення правового поняття «підсудність» та додержання її правил є перспективним з огляду на розвиток законодавства щодо адміністративного судочинства. Безумовно, інститут підсудності має на меті сформувати у сторін й інших учасників адміністративного судочинства впевненість у тому, що справа розглядалася й вирішувалася належним судом. Отже, призначення предметної підсудності полягає в тому, щоб розподілити всю сукупність адміністративних справ, які розглядаються у першій інстанції, не лише між окремими ланками судової системи, але й між адміністративними судами однієї ланки; територіальної підсудності – установити розмежування компетенції адміністративних судів одного рівня залежно від місця розгляду адміністративних справ; інстанційної підсудності – визначити рівні можливості щодо оскарження судових рішень для кожної адміністративної справи, тобто передбачити однакову кількість судових інстанцій з тим, щоб право особи на оскарження і перегляд судового рішення необґрунтовано не обмежувалося, та підсудності кількох пов’язаних між собою вимог – забезпечити об’єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в рамках адміністративного судочинства.

 

 

 

Література

1. Гордєєв В. В. Актуальні питання визначення предметної підсудності адміністративних справ / В. В. Гордєєв // Вісник Вищої ради юстиції. – 2007. – № 3(7). – С. 25–41.

2. Ватаманюк Р. В. Інститут підсудності в адміністративному судочинстві України : автореф. дис. … канд. юрид. наук : 12.00.07 / Р. В. Ватаманюк. – Л., 2011. – 21 с.

3. Осадчий А. Ю. Інститут підсудності в адміністративному судочинстві / А. Ю. Осадчий // Актуальні проблеми держави і права : зб. наук. пр. – О., 2007. – № 43. – С. 90–94.

4. Білуга С. В. Поняття і значення інституту підсудності в адміністративному судочинстві / С. В. Білуга // Актуальні проблеми держави і права. – 2011. – № 1. – С. 253–258.

5. Кодекс адміністративного судочинства України: від 6 липня 2005 р. № 2747-IV // Відомості Верховної Ради України. – 2005. – № 35–36, 37. – Ст. 446.

6. Панченко О. Проблемні питання підсудності адміністративних справ / О. Панченко // Вісник Вищого адміністративного суду України. – 2008. – № 4. – С. 9–21.