Особливості проведення судового засідання в режимі відеоконференції

Кірсанов Олександр, студент

Науковий керівник:

Лютіков П.С., д.ю.н.,професор кафедри

Запорізький національний університет

Важливою подією 2012 року було підписання Президентом України прийнятий Верховною Радою 04.07.2012 року Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо участі у судовому засіданні в режимі відеоконференції». Даним законом вносяться доповнення до Господарського та Цивільного процесуальних кодексів та Кодексу адміністративного судочинства згідно з якими суд за власною ініціативою або за клопотанням сторони, іншого учасника адміністративного процесу може постановити ухвалу про їх участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції.

Питання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції у своїх працях розглядали такі вчені-правники як: В. Ф. Борисова, К. Л. Брановицький, В. В. Комаров, В. І. Решетняк, Н. Фішер, В. Ф. Яковлев, В. В. Ярков та інші.

Метою є дослідження законодавчого врегулювання застосування відеоконференцзв’язку як засобу спрощення у адміністративному судочинстві України.

Суд за власною ініціативою або за клопотанням сторони, іншого учасника адміністративного процесу може постановити ухвалу про їх участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

У клопотанні про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції в обов’язковому порядку зазначається суд, в якому необхідно забезпечити її проведення. Таке клопотання може бути подано не пізніш як за сім днів до дня проведення судового засідання, в якому відбуватиметься така участь.

Питання про участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції вирішується судом за наявності відповідного клопотання або за власною ініціативою не пізніш як за п’ять днів до дня проведення такого судового засідання [1].

Основною технічною вимогою до проведення відеоконфереції є забезпечення належної якості зображення та звуку. Так, учасникам процесу повинна бути забезпечена можливість чути та бачити хід судового засідання, ставити питання й отримувати відповіді, реалізовувати інші надані їм процесуальні права та виконувати процесуальні обов'язки, передбачені відповідним процесуальним кодексом. При цьому хід і результати процесуальних дій, проведених у режимі відеоконференції, фіксуються судом, який розглядає справу, за допомогою технічних засобів відеозапису [2].

Ухвала про участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції має містити найменування суду, якому доручається забезпечити проведення відеоконференції; ім'я (найменування) особи, яка братиме участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, та її процесуальний статус; дату і час проведення судового засідання [3].

Зокрема, за умовами процесуальних кодексів, до яких внесено зміни, та ч. 5 ст. 11 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» учасникам судового процесу на підставі рішення суду забезпечується можливість брати участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції в порядку, встановленому процесуальним законом. Обов'язок забезпечити проведення відеоконференції покладається на суд, який отримав судове рішення щодо відеоконференції, незалежно від спеціалізації та інстанції суду, який прийняв таке рішення.

Тобто на практиці сторона у справі (чи, наприклад, судовий експерт) має направити до суду, що розглядає спір відповідне клопотання про проведення засідання у формі відео конференції наприклад у зв'язку з неможливістю відбуття у відрядження чи за станом здоров'я, тощо. Суддя розглядає таке клопотання, задовольняє його та виносить ухвалу, копію якої направляє до суду, який наприклад визначений стороною для проведення відеоконференції.

На підставі цієї ухвали особа, що заявила подібне клопотання, звертається до визначеного суду, їй надається право та можливість використання відповідних технічних пристроїв з метою участі у судовому засіданні [2].

Згідно з ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод поняття «справедливий суд» включає, крім іншого, «розгляд справи протягом розумного строку». Це має захистити сторони від надмірного затягування процесу. Тяганина, яка, на жаль, трапляється в українських судах, сильно знижує ефективність процесу й підриває довіру до держави. За даними Верховного Суду, в значній частині рішень, винесених Європейським судомз прав людини проти України, констатується порушення державою права особи на розгляд справи в розумні строки.

Те, що учасник процесу не може прибути в призначений час у судове засідання, — одна з причин тяганини. Проведення відеоконференцій об’єктивно може стати ефективним інструментом, що дозволить економити час і гроші, які витрачаються на поїздки (або доставлення) до суду [4].

Отже, участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції суттєво спростить проведення судових справ. Можливість виступати у судовому засіданні шляхом відеоконференції як зменшить витрати на відрядження, так і надасть гарантії участі у розгляді справи.

Література:

1. Кодекс адміністративного судочинства України від 06.07.2005 № 2747-IV [Електронний ресурс]/Режим доступу до ресурсу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2747-15

2. Жуков Д.: Відповідач у телевізорі: перспективи відеоконференцій у судовому процесі [Електронний ресурс]/Режим доступу до ресурсу: http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/EA004045.html

3. Белічук Н. : Участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції (адміністративне судочинство) [Електронний ресурс]/Режим доступу до ресурсу: http://www.jurist.cv.ua/konsultatsii/uchast_u_sudovomu_zasidanni_v_rezhimi_videokonferencii_administrativne_sudochinstvo/

4. Богунов В. Відеоконференції дозволять учасникам процесу економити час і гроші / В. Богунов // Закон і бізнес. 2012. – №35 (1074) [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zib.com.ua/ua/11349-videokonferencii_dozvolyat_uchasnikam_sudovih_zasidan_ekonom.html