Павлун Т.О., Настеренко О.М., Гомон Л.В.

Університет митної справи та фінансів

«ШЛЯХИ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ЗАНЯТЬ

З ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ ЗА ДОПОМОГОЮ КАРДІО ТРЕНУВАНЬ СЕРЦЕВО-СУДИННОЇ СИСТЕМИ»

На сьогоднішній день питання покращення фізичного стану та фізичної підготовки серед молоді, особливо студентства, є надзвичайно актуальним. Оскільки у вищих навчальних закладах, зокрема і в нашому університеті, заняття фізичною культурою проходять один раз на тиждень пропонується особливу увагу приділити аеробним та кардіо навантаженням у тренажерному залі. У багатьох джерелах аеробні та кардіо- тренування називають ідентичними, однак, різниця є. Аеробні навантаження спрямовані, насамперед, на збагачення організму киснем, а кардіо – на тренування серцево-судинної системи. Зрештою, ці навантаження представлені одним і тим же набором – біг, стрибки зі скакалкою, заняття на степпері або велотренажері тощо.

По суті, різниця в даних випадках буде тільки цільова зона пульсу, а значить, і інтенсивність виконання вправ (при аеробному навантаженні нижче, при кардіо – вище). Так, аеробний біг – це розмірена пробіжка на дальню або середню дистанцію, а кардіо - тренування – це спринтерський забіг; для кардіо степпер використовується з більшим навантаженням, а для аеробіки – з великим часом і т.ін. Аеробні тренування сприяють покращенню роботи серця та серцево-судинної системи загалом, покращення роботи легенів, зниження артеріального тиску, активізації обміну речовин організму, покращення й укріплення імунітету.

Пропонується такий план заняття:

1. Розминка протягом 15-25 хвилин: колові оберти головою 6-8 р.; нахили головою вперед – назад, праворуч – ліворуч 8 р.; - поперемінна пружна зміна рук – 4р.; - скручування тулуба в праву та ліву сторони 6-8р.; нахили тулуба в праву та ліву сторону, вперед та назад -8 р.; -нахили тулуба до правої ноги, до середини, до лівої ноги 4-6р.; - випади на кожну ногу -6р.

2.Основну частина заняття пропонується розбити на 3 періоди, які будуть циклічно повторюватись одне за одним задля того, що б тренування були в міру різнобічними та не набридали студентам (1 період-одне заняття).

1-й тиждень» включає в себе ходьбу з бігом різної інтенсивності: після розминки слід почати ходьбу на біговій доріжці з таких показників : -швидкість 5.5-6км/год, уклін 2% (близько 15 хвилин); -швидкість 7-9 км/год, уклін 10%(20 хвилин); -швидкість 4-5.5 км/год, уклін 2-5%(15 хвилин); -зробити невелику заминку (як і на початку тренування, можливо не так інтенсивно -10 хвилин).

2-й тиждень включає ходу на степпері та пришвидшену ходу чи біг на еліптичному тренажері. -після розминки слід почати ходу на степпері (20 хвилин); -хода на еліптичному тренажері, швидкість 5-5.5км/год(15 хвилин); -інтенсивна хоча чи біг на еліптичному тренажері, швидкість від 6км/год(20 хвилин); -знову хода на еліптичному тренажері 4.5-5.5 км/год(15 хвилин); -заминка(10 хвилин).

3-й тиждень включає в себе розминку, велотренажер, скакалку та заминку: -велотренажер, швидкість 17-20км/год(20 хвилин); -стрибки на скакалці (15 хвилин); -велотренажер, швидкість 15-17 км/год(20 хвилин); -заминка(10 хвилин).

3. Якщо звернутися до досвіду проведення занять у нашому ВНЗ, то можна навести наступні результати зміни в підконтрольних групах студентів: через один семестр -3 місяці): пульс на перших заняттях в середньому становив 150-170(!) ударів за хвилину, через 3 місяці пульс в середньому становив 120-140 ударів за хвилину, тобто приблизився до норми, зміни становлять від 15 до 20%;

При тих самих вправах, студенти почали витрачати на розминку менше часу, стали виконувати її більш жваво та динамічно, стали більш пластичними та гнучкими; якщо брати до уваги бігову доріжку, то на ній студенти показали найкращі результати, на початку занять студенти бігли зі швидкістю 9 км/год до 20 хвилин, через зазначений строк вони бігли зі швидкістю 12 км/год по 20-25 хвилин, при цьому втомлюючись приблизно однаково( це майже 30%);

Дані по іншим тренажерам свідчать, що студенти підвищили ефективність виконання на 7%- 10%. Окрім того, спостерігалося, що кожного разу потрібно було менше часу на заминку й на «відновлення» після тренування: - пульс швидше приходить до норми; - студенти почувають себе менш втомленими; -на наступний день вже мало в кого була «важкість» у м`язах; у студентів, краще стала працювати система дихання та серцево-судинна система; а відповідно – змінилася позитивна тенденція щодо імунної системи, адже студенти почали менше хворіти; стали більш стійкі до стресів та стали бадьорішими.

В даному дослідженні розглядалися саме кардіо- та аеробні тренування, адже вони оптимально підходять для студентів, бо мають багато позитивних впливів як на здоров`я студентів(покращення роботи серця та серцево-судинної системи загалом, покращення роботи легенів, зниження артеріального тиску, активізації обміну речовин організму, покращення й укріплення імунітету), так і на їх самопочуття(покращення стійкості до стресу та заряд бадьорості).

Аналізуючи данні, а саме показники продуктивності студентів (від 7 до 30 %) й показники їх самопочуття (15-20%), ми прийшли до висновку, що дана програма занять досить оптимальна для студентів, але все ж на заміну аеробним та кардіо навантаженням у другому семестрі гарно було б вибрати силові тренування у тренажерному залі, і таким чином поєднувати силові та кардіо тренування протягом семестру.