Экономические науки /10. Экономика предприятия

К.е.н. Лісніченко О.О., студентка IV курсу Харчевникова Д. С.,

Донецький національний університет економіки і торгівлі

імені Михайла Туган-Барановського, Україна

Визначення методів оцінки конкурентоспроможності підприємств

Актуальність питання забезпечення конкурентоспроможності підприємств зростає за тих обставин, що Україна інтегрується в міжнародні організації і в результаті подальшого розвитку її ринкової економіки. Конкуренція є головним фактором впорядкування цін, вона стимулює інноваційні процеси, сприяє виходу з виробництва неефективних підприємств, розумному використанню ресурсів, відвертає диктат виробників монополістів.

В різні часи закордонні і вітчизняні вчені і дослідники вивчали теоретичні проблеми конкурентності, серед них є такі: М. Познер, Т. Комісарова, Д.Аакер, М. Портер, В. Гейць, Г.Азоєв, Ю. Іванов, В. Немцов, О.А. Амоші, А. Гальчинський, К Ерроу, П. Забелін, І. Кравіс, Ж. Ламбен, Р. Фатхудінов.

Поряд з теоретичними дослідженнями сутності конкуренції та конкурентоспроможності є проблема практичної їх оцінки. Вивчення конкурентів та умов конкуренції в галузі потрібно підприємству в першу чергу для того, щоб визначити, в чому його переваги і недоліки перед конкурентами, і зробити висновки для вироблення підприємством власної успішної конкурентної стратегії і підтримки конкурентної переваги. Визначення конкурентоспроможності підприємства є невід'ємним елементом діяльності будь-якого господарюючого суб'єкта.

Незважаючи на те, що певні кроки в цьому напрямку робилися і робляться, універсальної методики комплексної оцінки конкурентоспроможності підприємства в даний час немає.

Кожен, хто вивчає проблему оцінки конкурентоспроможності підприємств стикається з завданням відшукати критерії конкурентності, її джерела і чинники.

Отже, метою оцінки конкурентоспроможності господарюючого суб’єкта є:

- розробка заходів по підвищенню конкурентоспроможності;

- вибір контрагентів для спільної діяльності;

- складання програми виходу підприємства на нові ринки збуту;

- здійснення інвестиційної діяльності;

- здійснення державного регулювання економіки.

Проаналізувавши економічні джерела з даного питання, можна виокремити декілька методів оцінки конкурентоспроможності підприємств.

1. Матричний метод - заснований на маркетинговому дослідженні діяльності підприємства і його продукції. Сутність дослідження полягає в аналізі матриці, побудованої за принципом системи координат: по горизонталі - темпи зростання / скорочення кількості продажів в лінійному масштабі; по вертикалі - відносна частка продукції підприємства на ринку. Найбільш конкурентоспроможними вважаються ті підприємства, які займають значну частку на швидко зростаючому ринку.

2. Методи, засновані на оцінці конкурентоспроможності продукції підприємства . Ця група методів заснована на ідеї, що конкурентоспроможність підприємства залежить від конкурентоспроможності продукції. Для визначення конкурентоспроможності продукції використовуються різні маркетингові та кваліметрічні методи, в основі більшості яких лежить знаходження співвідношення ціна-якість.

3. Методи, засновані на теорії ефективної конкуренції. Відповідно до цієї теорії, найбільш конкурентоспроможними є ті підприємства, де найбільш організована робота всіх служб і підрозділів. На ефективність діяльності кожної зі служб впливає безліч чинників - ресурсів підприємства. Оцінка ефективності роботи кожного з підрозділів передбачає оцінку ефективності використання ним цих ресурсів. В основі підходу лежить оцінка групових показників або критеріїв конкурентоспроможності.

4. Комплексні методи. Методи, які можна віднести до даного підходу, визначені як комплексні через те, що оцінка конкурентоспроможності підприємства в рамках кожного з методів ведеться на підставі виділення не тільки поточної, а й потенційної конкурентоспроможності підприємства. В основі підходу лежить твердження, відповідно до якого конкурентоспроможність підприємства є інтегральна величина по відношенню до поточної конкурентоспроможності та конкурентного потенціалу. В рамках даного підходу має місце розглядання методу Забеліна, де автор представляє конкурентоспроможність підприємства як адитивну функцію поточної конкурентоспроможності підприємства та його конкурентного потенціалу з ваговими коефіцієнтами.

Слід зазначити, що перелічені методи та їх значні недоліки обумовлюють низькі можливості застосування кожного з них практично. Жоден з методів оцінки конкурентоспроможності підприємств не є досконалим, кожен має свої переваги і свої недоліки, і жоден з них не знайшов широкого застосування в практиці економічного аналізу. З цього можна зробити висновок про те,що на даний період часу ідеальної або найбільш точної методики комплексної оцінки конкурентоспроможності підприємства не має.

Література:

1. Должанський І.З. Конкурентоспроможність підприємства: [Навч. Посібник] / І.З. Должанський, Т.О.Загорна.– К.: Центр навчальної літератури, 2006.– 384с.

2. Фатхутдинов Р. А. Конкурентоспособность: экономика, стратегия, управление. / Р. А. Фатхутдинов // М.: ИНФРА-М, 2000. – 311 с.

3. Млоток Е. Принципы маркетингового исследования конкуренции на рынке. [Електронний ресурс] – Режим доступу: www.marketing.spb.ru, 30.06.2000. – 35 с.