Підвищення ефективності використання
основних засобів підприємств є одним з основних питань в умовах ринкових
відносин. Від вирішення цієї проблеми залежить фінансовий стан підприємства,
конкурентоспроможність його продукції на ринку. Забезпечення певних темпів
розвитку та підвищення ефективності виробництва можливе за умови інтенсифікації
відтворення та ліпшого використання діючих основних фондів підприємств. Ці
процеси, з одного боку, сприяють постійному підтримуванню належного технічного
рівня кожного підприємства, а з іншого – дають змогу збільшувати обсяг
виробництва продукції без додаткових інвестиційних ресурсів, знижувати
собівартість виробів за рахунок скорочення питомої амортизації й витрат на
обслуговування виробництва та його управління, підвищувати фондовіддачу та
прибутковість [1, с. 163].
Для
забезпечення нормальних умов здійснення виробничого процесу та підвищення його
ефективності основні засоби мають бути у відповідному технічному стані, який
оцінюють на підставі таких показників, як коефіцієнт зносу та коефіцієнт
придатності. Коефіцієнт зносу розраховується як
відношення зносу основних засобів підприємства на певну дату до первісної їх
вартості на ту ж дату. Коефіцієнт придатності –обчислюється як відношення
залишкової вартості основних засобів підприємства на певну дату до їх первісної
на ту ж дату. Коефіцієнт оновлення
основних засобів показує частку введених основних засобів за визначений період
у загальній вартості основних засобів на кінець звітного періоду. Коефіцієнт
вибуття основних засобів характеризує рівень інтенсивності їх вибуття зі сфери
виробництва [2, с. 441-443].
Для узагальнюючої характеристики
ефективності використання основних фондів у першу чергу використовується
показник фондовіддачі. Фондовіддача показує величину вартості виготовленої
продукції, що припадає на 1 гривню вартості основних засобів. Зростання
фондовіддачі є позитивною тенденцією в діяльності підприємства. Для підвищення
фондовіддачі необхідно нарощувати обсяги виробництва продукції за рахунок більш
інтенсивного використання основних засобів і знижувати середньорічну вартість
цих засобів за рахунок ліквідації зношених, мало продуктивних і не
використовуваних у виробництві [3, с. 159].
Фондомісткість є показником, оберненим до
фондовіддачі. Вона характеризує, яка частина середньорічної вартості основних
фондів припадає на 1 грн. випущеної підприємством продукції. Рентабельність
основних фондів характеризує, яка частка прибутку підприємства припадає на 1
грн. середньорічної вартості основних фондів. Забезпеченість підприємства
основними засобами характеризується показниками фондоозброєності праці та
технічної озброєності праці. Фондоозброєність праці розраховується як
відношення середньої вартості основних виробничих засобів основного виду
діяльності до кількості робітників у найбільшу зміну або до їх
середньооблікової чисельності. Рівень технічної озброєності праці
розраховується як відношення середньої вартості активної частини основних
засобів до кількості робітників у більш численну зміну або до їх середньооблікової
чисельності . Рівень використання обладнання за часом характеризується системою
показників – коефіцієнтів використання, які визначаються як відношення фактично
відпрацьованого обладнанням часу до загального фонду часу. Рівень використання
потужності обладнання, його продуктивність (рівень інтенсивного використання
обладнання) здебільшого характеризують коефіцієнтом інтенсивності завантаження,
який обчислюють як відношення фактичного випуску продукції за одну
машино-годину до планового її випуску [4, с. 104-105].
Одним з головних факторів підвищення
ефективності основних фондів є їх оновлення та технічне вдосконалення.
Впровадження досягнень науково- технічного прогресу дає змогу підвищити рівень
механізації та автоматизації виробництва, продуктивності праці робітників,
сприяє економії матеріальних витрат, підвищує культуру та безпеку виробництва.
Значні резерви підвищення ефективності використання основних фондів містяться у
збільшенні тривалості роботи машин та механізмів [4, с. 173-174].
Таким чином,
покращення використання основних фондів сприяє вирішенню широкого кола
економічних проблем, спрямованих на підвищення ефективності виробництва: збільшення
обсягів випуску продукції. Для оцінки рівня ефективності відтворення основних
фондів підприємства доцільно використовувати систему таких показників: показники, які характеризують технічний стан
(відтворення) основних фондів; узагальнюючі показники використання основних
фондів; часткові показники використання основних фондів. Загалом, сукупність
резервів підвищення використання основних засобів виробництва може бути
визначена за такими групами: технічне вдосконалення засобів праці; збільшення
тривалості роботи машин та обладнання; покращення організації та управління
виробництвом.
Література:
1. Кіндрацька Г.І., Білик М.С., Загородній А.Г.
Економічний аналіз: теорія і практика : Підручник / За ред. проф. А.Г.
Загороднього. – [Вид. 2-ге, перероб. і доп.]. – Львів : Магнолія 2006, 2008. –
440 с.
2. Економічний аналіз : Навч. посібник / М.А.
Болюх, В.З. Бурчевський, М.І. Горбаток та ін. ; За ред. акад. НАНУ,
проф. М.Г. Чумаченка. – [Вид. 2-ге, перероб. і доп.]. – К. : КНЕУ, 2003. – 556
с.
3. Костенко Т.Д. Економічний аналіз і діагностика
стану сучасного підприємства : Навч. посібник для ВНЗ. / Костенко Т.Д. – [2-ге
вид., перероб. і доп.]. – К. : Центр навчальної літератури, 2007. – 400 с.
4. Бондар Н.М. Економіка підприємства : Навч.
посіб. / Бондар Н.М. – К. : Видавництво А.С.К., 2004. – 400 с.