Мехеда Н.Г., Березніченко А.
Поняття про собівартість продукції
Собівартість продукції один з найважливіших
економічних показників діяльності промислових підприємств і об'єднань, котрий
показує в грошовій формі витрати підприємства, пов'язані з виробництвом реалізацією продукції.
У
собівартість включаються перенесені на продукцію витрати
минулої праці (амортизація основних фондів, вартість сировини, матеріалів, палива і інших матеріальних
ресурсів) і витрати на оплату праці працівників підприємства (заробітна платня).
Під
витратами розуміються виражені в грошовій формі витрати
всіх видів ресурсів: основних фондів, природної і
промислової сировини, матеріалів, палива і енергії, праці, використовуваних
безпосередньо в процесівиготовлення продукції
і виконання робіт, а також для збереження і поліпшення умов виробництва і його
вдосконалення.
Склад витрат, що
включаються в собівартість продукції, їх класифікація по статтях визначаються
державним стандартом, а методи
калькуляції - самими підприємствами [2].
Cобівартість є основним ціноутворюючим чинником.
Різниця між ціною і собівартістю складає прибуток.
Нижче
перераховано найбільш основні витрати підприємства, які включаються в
собівартість продукції (робіт, послуг).
Відносяться
витрати: - безпосередньо пов'язані з виробництвом продукції, обумовлені
технологією і організацією виробництва; -
зв'язані з використанням природної сировини; - на підготовку і освоєння
виробництва (перевірка готовності агрегатів,
виготовлення пробних зразків продукції і ін.); - некапітального характеру, пов'язані з вдосконаленням технології і організації
виробництва, а також по підвищенню якості продукції, її надійності,
довговічності, здійснювані в ході виробничого процесу; - пов'язані з винахідництвом і раціоналізацією, включаючи
витрати на організацію виставок, конкурсів, виплату авторських винагород; - на
обслуговування виробничого процесу забезпечення виробництва сировиною, матеріалами,
паливом, енергією, а
також виконання санітарно-гігієнічних вимог і витрати на охорону); - по
забезпеченню нормальних умов праці і техніки безпеки, включаючи пристрій і
зміст лазень, душових, пралень і т. п., а також витрати на забезпечення
працівників спецодягом, живленням; - поточні, пов'язані із змістом і
експлуатацією фондів природоохоронного призначення.
При цьому платежі за гранично
допустимі викиди забруднюючих речовин здійснюються за рахунок собівартості
продукції, а платежі за їх перевищення - за рахунок чистого прибутку; -
пов'язані з управлінням виробництвом [1].
Відносяться
витрати на зміст апарату управління, витрати на
матеріально-технічне і транспортне обслуговування
їх діяльності, експлуатаційні витрати за змістом будівель управління, офісів,
устаткування, інвентарю, витрати на
відрядження, оплата послуг зв'язку, обчислювальних центрів, банків, а також
послуг, здійснюваних сторонніми організаціями по
управлінню, оплата консультацій, аудиторських послуг,
представницькі витрати.
Але для цілей оподаткування витрати на зміст службового
автотранспорту, компенсації за використовування для службових поїздок
особистого автотранспорту, витрати на відрядження і представницькі приймаються
в межах, встановлених законодавством.
Не включаються в собівартість
продукції витрати, пов'язані з аудиторською
перевіркою,
що проводиться за ініціативою одного із засновників підприємства, а також
витрати по створенню і вдосконаленню систем і засобів управління капітального
характеру, витрати на установку і підключення телефонів; - пов'язані з підготовкою і перепідготовкою кадрів.
Для цілей оподаткування оплати за договорами з учбовими
установами для підготовки, підвищення кваліфікації і
перепідготовки кадрів включаються в собівартість продукції не більш 2% витрат
на оплату праці промислово-виробничого персоналу підприємства; - по транспортуванню
робітників до місця роботи і назад в напрямах, не обслуговуваних пасажирським транспортом загального користування; -
відрахування до позабюджетних фондів по заробітній платні працівників, зайнятих
у виробництві продукції (робіт, послуг) [3].
Отже, собівартість
продукції, будучи витратами підприємства на виробництво і обіг, служить основою
порівняння витрат і доходів,
тобто самоокуповування основоположної ознаки ринкового господарського
розрахунку. Собівартість
— один з найважливіших показників ефективності споживання ресурсів. Собівартість
показує всі успіхи і невдачі підприємства в організації виробництва того або
іншого продукту.
Література:
1.
Економіка підприємства / В.Я. Хрипач [та інших.]; під ред. В.Я. Хрипача. –Мн.:
Экономпресс, 2000. – 464 з.
2. Економіка підприємства: учеб. посібник / В.П.
Волков [та інших.]; під загальним ред. А.І. Ільїна. – 2-ге вид., испр. – М.: Нове знання,
2004. – 672 с.
3.
Мочерний С. В., Устинко О. А. Чоботар С. І. Основи підприємницької діяльності:
Навчальний посібник. – К.: Видавничий центр «Академія». – 2001. – 280 с.