Котик Т.О.

Науковий керівник: асис. Соколюк Катерина Юріївна

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ, Україна

Сучасний розвиток транспортно-логістичної системи України в транскордонних регіонах

Для активізації динаміки міжнародної торгівлі, інвестиційної привабливості регіонів та транскордонного співробітництва однією із передумов є розвиток логістичної інфраструктури. Адже, як показують дослідження, неефективна логістика, митні процедури та інфраструктура можуть мати великий негативний вплив на конкурентоспроможність міжнародної торгівлі та освоєння нових ринків. Тому, транскордонне співробітництво в Україні стає одним з важливих напрямів європейської інтеграції, що здійснюється на регіональному рівні та посідає провідне місце у процесі формування її регіональної політики.

Згідно з розпорядження Кабінету Міністрів України (від 10.09.08 № 1214-р) Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України спільно з Національною академією наук України розробили проект «Національної стратегії створення і ведення транскордонних кластерів» як інструменту здійснення державної регіональної політики у транскордонних регіонах з метою підвищення конкурентоспроможності останніх [1]. Високий транзитний потенціал України зумовлює необхідні передумови для започаткування роботи логістичних кластерів у всіх транскордонних регіонах. Ажде через сформовані між ЄС та Україною траскордонні регіони проходить більшість транспортних комунікацій і важливих транспортних коридорів, що сполучають ЄС та країни Східної Європи і Азії. За підрахунками на території Європи діє близько 25 базових (основних) та 60 другорядних логістичних кластерів. Більшість з них знаходиться на перетині основних вантажних потоків і поєднують у собі безліч профільних об’єктів, у першу чергу складських споруд, а діапазони їх дії різних країн та регіонів часто перетинаються [2].

Основним завданням створення логістичних кластерів має бути:

1) максимально повне та ефективне використання їх конкурентних переваг на основі мобілізації наявних матеріальних і нематеріальних активів;

2) зниження транзакційних витрат на основі підвищення рівня взаємної довіри між учасниками кластеру [3].

Формування транспортно-логістичних кластерів у межах українсько-польського є досить перспективним, якщо враховуючи те, що вони можуть успішно функціонувати в місцях проходження і перетину пан’європейських транспортних коридорів, зокрема на зовнішніх кордонах ЄС [3]. Пан’європейські транспортні коридори – це міжнародні транспортні коридори (система транспорту, тобто залізних, автомобільних доріг і так далі) у Центральній та Східній Європі [2]. Тому діяльність транспортно-логістичних кластерів має базуватися на тих принципах, яких дотримуються в країнах ЄС, а саме:

- пропозиція максимально повного переліку транспортних і супутніх послуг на основі договірних відносин з кожним учасником логістичного ланцюга (формування банку даних логістичних ланцюгів);

- організація комплексного транспортного обслуговування на основі єдиного договору на комплексне обслуговування і єдине замовлення на всі послуги, формування завдань для учасників логістичного ланцюга на підставі замовлення користувача транспортних послуг, централізований контроль виконання замовлення;

- максимальна стандартизація та уніфікація перевізних та інших документів, необхідних для виконання перевезення, що застосовуються учасниками логістичних ланцюгів, з метою забезпечення можливості створення єдиного інформаційного простору;

- географічний розподіл структурних підрозділів кластеру з метою максимального охоплення ринку транспортних послуг, виконання оперативного управління роботою логістичних ланцюгів у місцях формування вантажопотоків та їх перетину;

- організація співробітництва з українськими і міжнародними організаціями, що займаються питаннями транспортної логістики;

- інтеграція з міжнародними логістичними центрами і забезпечення інформаційного обміну;

- стандартизація інформаційної взаємодії логістичних ланцюгів учасників міжнародного транспортно-логістичного кластеру [2].

Тому, можна зробити висновок, що функціонування транскордонних транспортно-логістичних кластерів забезпечуватиме підвищення якості перевезень і в пан’європейських транспортних коридорах, і в транспортних мереж окремих транскордонних регіонів. Саме завдяки системному управлінню транспортними потоками через мережу транскордонних логістичних центрів відбуватиметься підвищення ж якості перевезень.

Література:

1. Про транскордонне співробітництво : Закон України від 24.06.2004 р. за №1861-IV [Електронний ресурс] / Режим доступу: http://zakon.rada. gov.ua/cgibin/laws/main.cgi?nreg=1861-15

2. Мікула Н. А. Транскордонне співробітництво : посібник / Н. А. Мікула, В. В. Толкованов. – К. : «Крамар», 2011. – 259 с.

3. Гоблик В. В. Формування транскордонних транспортно-логістичних кластерів як пріоритетний напрям розвитку прикордонних регіонів України / В. В. Гоблик, В. В. Папп // Економічний форму. – 2013. – № 4. – С. 50-55.