Здобувач кафедри глобальної економіки, Паламар І.О.

Національний університет біоресурсів і природокористування України

ОЦІНКА ПОПИТУ НА ЗЕРНО ДЛЯ ВИРОБНИЦТВА КОМБІКОРМІВ НА ЄВРОПЕЙСЬКОМУ РИНКУ

На основі узагальнення теоретико-методологічних підходів встановлено, що для ринку зернової продукції Європейського Союзу (далі – ЄС) характерне зростання попиту, що знаходить відображення у пропорційній пропозиції ринку з боку нарощування власного виробництва та імпорту зерна із третіх країн. При цьому, загальне споживання зернової продукції перевищує внутрішнє виробництво у 2014 році на 3,98 %, що спонукає до пошуку сировинної бази поза межами країн ЄС. Як економічне та політичне формування ЄС включає 28 держав з чисельністю населення 508 млн. осіб займаючи. При цьому дане інтеграційне міждержавне об’єднання займає лідируючу позицію у світі за розмірами валового внутрішнього продукту, який на 2014 рік склав 18,4 трлн. дол. США [1; 13; 14]. При цьому ємність ринку зернових продуктів за цей же період становить 160,1 млн. тонн, у якому частка зерна, що йде на виробництво комбікормів становить 79,91 % від загального споживання (табл. 1). Ринок зернової продукції та комбікормів ЄС характеризується варіативністю залежно від конкретного виду продукту. Виявлено, що будучи світовим лідером з виробництва пшениці, Україна імпортувала до ЄС 86,9 тис. тонн пшениці на загальну суму 21,1 млн. євро. За такого підходу, частка імпорту інших зернових культур розширюється за рахунок розвитку тваринництва. Тому в даному аспекті важливе значення відіграє ринок сої, як складової комбікорму. Обсяги внутрішнього виробництва сої в ЄС становлять 10 % від загального споживання, що підвищує залежність від імпорту у даному секторі. Україна при цьому увійшла у п’ятірку лідерів постачання даного товару після Бразилії, США, Канади та Парагваю та зайняла 5,7 % імпорту, що у грошовому вимірі становить 319,8 млн. євро. При цьому основними ринками вітчизняної зернової продукції в ЄС стали Польща, Іспанія, Франція та Нідерланди.

Таблиця 1

Стан ринку зернової продукції у країнах Європейського Союзу, млн. тонн

Показники	2010	2011	2012	2013	2014	2014 р. у % до 2010 р
Загальний попит ринку	160,8	155,8	163,3	171,3	166,5	+3,54
Внутрішнє виробництво	139,7	149,1	143,8	159,1	163,3	+3,49
Загальне споживання, у т. ч.:	151,5	146,3	153,4	157,8	156,8	+3,49
Виробництво комбікормів	116,4	111,6	118,0	121,9	120,6	+3,60
Харчова промисловість	19,9	19,4	20,0	20,4	20,7	+4,02
Інше використання з урахуванням втрат	15,2	15,3	15,4	15,5	15,5	+1,97
Імпорт із третіх країн	11,8	2,8	9,6	1,3	6,5	-44,91
Експорт	9,3	9,5	9,9	13,5	9,7	+4,30
Загальна пропозиція ринку	151,5	151,9	153,4	160,4	169,8	+12,07
Ємність ринку зернопродукції	141,5	142,4	143,5	146,9	160,1	+13,14

Проведений попередній аналіз висвітлює, що вказані країни охоплюють майже 66 % вітчизняного експорту зернової продукції. У 2014 році до цих країн експортовано кукурудзи у еквіваленті на 1,6 млрд. дол. США, ріпаку 0,9 млрд. дол. США, шроту та макухи на 0,4 млрд. дол. США. Загальна сума експорту товарів рослинного походження за останній рік становила 3,3 % млрд. дол. США. Проведене дослідження демонструє, що позиції України на ринку зернової продукції, забезпечують наповнення державного бюджету України. Водночас проблема торгівлі готовими комбікормами для тварин, залишається невирішеною, і потребує подальшого реформування механізму регулювання на основі науково обґрунтованих підходів. Отримані результати свідчать про проблеми входження на ринок ЄС товарною групи комбікормів, як повноцінного продукту для застосування у сільськогосподарському виробництві виробниками. Також слід здійснити заходи щодо модернізації та переоснащення всього технологічно-реалізаційного ланцюга.

Україна робить рішучі кроки у напрямку інтеграційних процесів до ЄС, у площині реформування ринку комбікормів. Нині підготовлено проект Закону України «Про корми» № 4280, який зареєстровано 14.07.2014 р.

Таким чином, маємо можливість прийти до висновку, що узагальнюючи вищевикладений матеріал, варто зазначити, що прийняття даного закону, це лише відправна точка на шляху до переходу на якісно нові міжнародні та європейські стандарти. Для виведення вітчизняних виробників із кризового становища, окрім законодавчої, нормативно-правової бази, необхідно встановити на державному рівні механізм його реалізації, через інституції державного управління на засадах збереження принципів функціонування національного ринку зерна для виробництва комбікормів узгодженого із законодавством ЄС та міжнародними стандартами.

Література

1. Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів: Закон України від 23.12.1997 № 771/97-ВР / Офіційний вісник України – 1998. – С. 13.

2. Вдовенко Н.М. Методологізація галузевого державного управління на шляху адаптації економіки до умов та вимог Європейського Союзу // Н.М. Вдовенко // ScienceRise. – 2015. – № 5/3 (10). – С. 39–45.

3. Вдовенко Н.М. Використання потенціалу складових аграрного сектора економіки для вибору моделі регулювання їх розвитку / Н.М. Вдовенко, О.О. Савіцький // Науковий вісник Національного університету біоресурсів і природокористування України. Серія “Економіка, аграрний менеджмент, бізнес”. – К., 2015. – Вип. 211. – С. 58–62.

4. Кваша С.М. Стан та тенденції розвитку сільського господарства країн-членів Європейського Союзу / С.М. Кваша, К.С. Кваша. – К. : ННЦ ІАЕ, 2013. – 40 с.