Економічні науки/2. Зовнішньоекономічна діяльність

 

К.е.н. Козуб В.О., к.е.н. Носач Л.Л., к.е.н. Гринько П.Л.

Харківський державний університет харчування та торгівлі, Україна

Особливості формування інноваційної системи

Європейського Союзу

 

Протягом останніх десятиліть в Європейському Союзі (ЄС) формується міжнародна інноваційна система, по-новому структуруючи внутрішній простір об’єднання і створюючи якісно нові умови для інноваційної діяльності. Формування інноваційної системи ЄС обумовлено не тільки успіхами міжнародної інтеграції, але й специфікою європейського регіону. Інноваційна система ЄС за своїм форматом орієнтована на розвиток міжнародного науково-технічного співробітництва.

У наукових колах постійно зростає увага до питань виникнення та  становлення в ЄС цілісної інноваційної системи. Так, С. Борра ставить питання про існування інноваційної системи ЄС і обґрунтовує необхідність її дослідження [1]. Дж. Стейн доводить існування європейської системи знань як прототипу інноваційної системи, що охоплює не тільки ЄС, а й інші країни регіону. В якості компонентів європейської системи знань Дж. Стейн розглядає: міжнародне наукове співробітництво, міжнародну кооперацію у розвитку технологій, міжнародну політику у сфері науки і техніки [2]. Дж. Бакарі-Колом, Л. Казанова і С. Руллан досліджують переваги і проблеми європейської наднаціональної інноваційної системи, маючи на увазі саме систему, яка формується в Європейському Союзі [3]. Проведений В. Білозубенком аналіз особливостей формування інноваційної системи ЄС доводить, що за своїми структурними та функціональними властивостями вона практично відповідає концепції національних інноваційних систем, запропонованої Б.-А. Лундваллом і Р. Нельсоном [4]. Проте в сучасній економічній науці проблема обґрунтування теоретико-методологічних основ формування інноваційної системи ЄС залишається все ще невирішеною.

Рівень консолідації інноваційної системи ЄС, що значно вищий європейської системи знань в цілому, забезпечується інституційно (правом та наднаціональним механізмом ЄС), а також політично – наднаціональною  політикою у сфері досліджень та інновацій. Контроль і регулювання інноваційної системи ЄС здійснюється на рівні Європейського Союзу. Однак, інноваційна політика відноситься до сфери «м'якого» управління, тому національна політика продовжує грати вирішальне значення (фінансування досліджень і розробок за рахунок коштів ЄС становить лише близько 10% від загального обсягу асигнувань [5]).

Основні елементі інноваційної системи ЄС представимо на рис. 1.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 


Рис. 1. Основні елементі інноваційної системи Європейського Союзу

 

В рамках інноваційної системи ЄС діють особливі об’єднуючі елементи, що забезпечують її цілісність та дієвий механізм. До них відносяться міжнародні інформаційні мережі, мережі інноваційних центрів, єдине патентне законодавство, програми співпраці, форуми, загальноєвропейські інноваційні проекти (у сфері космосу, транспорту, енергетики, інформаційного суспільства та ін.), а також вироблення міжнародної інноваційної культури.

Вплив інноваційної системи ЄС на становлення європейської моделі інноваційного розвитку, раніше характерної для найбільш успішних країн ЄС, є визначальним на рівні всього об’єднання. На думку Ф. Гілс, ця модель не тільки виникає, але і набуває ряду специфічних рис, в тому числі:

-     поліпшення інноваційного середовища шляхом посилення інноваційної складової всіх наднаціональних політик та їх інтеграції;

-     стимулювання ринкового попиту на інновації та використання концепції «провідних ринків», яка передбачає підтримку ринків, найбільш чутливих до нововведень;

-     стимулювання інновацій в державному секторі країн-членів;

-     посилення регіональної інноваційної політики [5].

Перехід до єдиної інноваційній системі в ЄС покликаний дати бізнесу нові можливості для інноваційного розвитку.

Отже, інноваційну систему Європейського Союзу утворюють елементи «штучно» створені, а також елементи, що містяться в інноваційних системах країн-членів. Компонентами, що консолідують інноваційну систему ЄС, є міжнародна мобільність (знань, капіталу та вчених), взаємодія учасників інноваційних процесів, а також заходи, реалізовані ЄС для стимулювання  інновацій та науково-технічного співробітництва. Особливе значення серед таких заходів мають Рамкові програми у сфері досліджень і технологічного розвитку, Європейські технологічні платформи, Спільні технологічні ініціативи, Європейський дослідницький простір, різні програми мобільності (ім. М. Кюрі, «Леонардо да Вінчі» та ін.), Європейський консорціум у сфері дослідницької інфраструктури, а також заходи фінансової підтримки інновацій через Європейський інвестиційний банк, інвестиційний фонд, Європейський фонд регіонального розвитку. Консолідації інноваційної системи ЄС також  сприяють інформаційні системи та мережі (CORDIS; PRO INNO Europe; ERAWATCH), використання єдиних методик статистичного моніторингу інновацій, прогностичних досліджень (Форсайт), інструментів захисту прав на інтелектуальну власність, а також перехід країн-членів ЄС до єдиного підходу в розвитку науково-технічного співробітництва з третіми країнами.

Таким чином, формування інноваційної системи Європейського Союзу є в певному сенсі феноменом сучасного світу і має велике значення не тільки для країн-членів цього об’єднання, а й для інших країн регіону. Потенціал цієї системи вже реалізується в різних сферах життя, в тому числі: формуванні установ інновацій, розвитку промисловості, реформування освіти. Вже сьогодні вона набуває особливих рис, що охоплюють всі типи знань та інновацій. Існують підстави того, що інноваційна система ЄС буде трансформуватися в загальнорегіональну систему.

 

Література

1. Borras S. Introduction to special issue on a European system of innovation / S. Borras // Science a. publ. policy. – Guildford, 2004. – Vol. 31, №6. – P. 422 – 424.

2. Stein J. A. Is there a European Knowledge system? / J. A. Stein // Science a. publ. policy. – Guildford, 2004. – Vol. 31, № 6. – P. 435 – 447.

3. Bacaria-Colom J. The European Supranational In­novation System: Advantages and Challenges [Electronic resource] / J. Bacaria-Colom,  L. Casanova, S. Rullan // The Europe­an Consortium for Political Research. – Available from : http://www.ecprnet.eu/databases/ conferences/papers/314.pdf

4. Білозубенко В. С. Інноваційна система Європей­ського Союзу: особливості формування та розвитку : моно­графія / В. С. Білозубенко. – Донецьк : ДонНУЕТ, 2012. – 456 с.

5. Geels F. From systems of innovation to socio-tech­nical system / F. Geels // Research policy. – Amsterdam, 2004. – Vol. 33, № 6/7. – P. 897 – 920.