Економічні науки/4. Інвестиційна діяльність і фондові ринки

 

Шафранська Т.Ю., Горбань І. О.

Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького, Україна

Застосування методів фінансування інвестиційної діяльності в сучасних умовах господарювання

В умовах ринкової економіки однією з найважливіших проблем, що стоїть перед будь-якою компанією, є проблема залучення ресурсів під фінансування нових або підтримку вже наявних у неї інвестиційних проектів. В сучасних умовах, що характеризуються дефіцитом фінансових коштів на підприємствах, особливої важливості набуває ідентифікація і аналіз методів фінансування інвестиційної діяльності, що визначають доступність джерел фінансування, міру ефективності їх використання, потенційну ємність і ступінь ризику.

Дослідженню методів фінансування інвестиційної діяльності присвятили свої наукові дослідження такі відомі економісти, як Майорова Т. В., Трояновська О. Б., Сафронов Н. А., Лапигін Ю. М. та інші.

 Метод фінансування розглядається як процес залучення інвестиційних ресурсів з метою фінансування інвестиційної діяльності. Загальновідомі такі методи фінансування інвестиційної діяльності: самофінансування, акціонування, позикове фінансування, державне фінансування, змішане фінансування, лізинг та проектне фінансування.

Однією із найважливіших форм фінансування інвестиційної діяльності є самофінансування, за якого підприємство використовує виключно власні інвестиційні ресурси, які характеризують загальну вартість коштів підприємства, що забезпечують його інвестиційну діяльність і належать йому на правах власності, а також кошти, безповоротно передані підприємству для цільового інвестування. При цьому основними джерелами фінансування виступають амортизаційні відрахування та нерозподілений прибуток. Проте, доволі рідко підприємство, що вирішило реалізувати капіталомісткий інвестиційний проект, спроможне фінансувати його лише за рахунок власних коштів.

Для фінансування великих інвестиційних проектів зі значними строками окупності витрат використовується акціонування, за якого капітал залучається шляхом емісії акцій, що розміщуються серед юридичних та фізичних осіб, або через випуск варантів. Привабливість акціонерної форми фінансування інвестиційних проектів виявляється у тому, що основний обсяг необхідних ресурсів надходить на початку його реалізації, чим дає можливість профінансувати нові підприємства, в яких немає ще прибутків, амортизації, майна, під яке можна одержати кредит у банку. Крім того, такий метод фінансування, як правило, не зобов'язує підприємство повертати капітал і сплачувати дивіденди.

При інвестуванні капіталу в об'єкти з високою дохідністю і швидкою окупністю доцільно використовувати позикове фінансування. За рахунок довгострокових банківських кредитів, як правило, покривається частина початкових капіталовкладень. При цьому слід зауважити, що всі форми позикового капіталу, що залучаються підприємством, представляють собою його фінансові зобов’язання, що підлягають погашенню у визначені терміни.

Державне фінансування здійснюється у формі фінансової підтримки високоефективних інвестиційних проектів, фінансування в рамках цільових програм та фінансування проектів в за рахунок державних зовнішніх позик - шляхом залучення коштів із іноземних джерел (іноземних держав, їх юридичних осіб та міжнародних організацій).

Лізинг доцільно використовувати у випадках, коли власних фінансових ресурсів для придбання основних виробничих засобів недостатньо, або коли мова йде про інвестиції в проекти з невеликим життєвим циклом та високим рівнем змінюваності технологій. Лізингове фінансування подібне кредиту, який надається на купівлю обладнання, але базується на відносинах власності.

Проектне фінансування можна укрупнено охарактеризувати як фінансування інвестиційних проектів, при якому сам проект є засобом обслуговування боргових зобов'язань.

Проблема вибору методу фінансування інвестицій в умовах  дефіциту власних фінансових ресурсів є достатньо типовою для більшості підприємств. Кризовий стан, з одного боку, спонукає їх звертатися до позикових ресурсів, з іншого боку - є головною перешкодою для отримання фінансових коштів, тому що обумовлює ризики неповернення вкладень та неефективного їх використання.

В зазначених умовах найбільш прийнятними методами фінансування є: самофінансування, а також фінансування з використанням  коштів, отриманих в рамках інтеграції і державних кредитів. При цьому, незважаючи на очевидну привабливість державних інвестицій і державних інвестиційних кредитів, практична їх значущість мінімізується низькою доступністю в сучасній ситуації хронічного дефіциту державного бюджету. По мірі стабілізації економіки і виходу підприємств з кризової ситуації буде зростати доступність таких методів фінансування з великою зовнішньою потенційною ємністю, як акціонування і позичкове фінансування. Безперечно, завжди залишається актуальним змішане фінансування, яке  ґрунтується на різних комбінаціях описаних вище методів і може бути реалізовано в усіх формах інвестування.

Важливою особливістю вибору методів формування інвестиційної діяльності є досить широка їх альтернативність для задоволення тих самих інвестиційних потреб підприємства.