Поліщук А.Ю.

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ

Організаційні основи діяльності оптової торгівлі

Оптова торгівля як ніяке інше ланка, пов'язане з реалізацією товарів, здатна активно регулювати регіональні та галузеві ринки за рахунок накопичення і переміщення товарів. Цей напрям роботи і має зайняти визначальне місце у всій її діяльності. Оптові підприємства покликані удосконалювати звенность товароруху, розвивати централізоване постачання та кільцевої завезення товарів.

Оптова торгівля охоплює всю сукупність товарних ресурсів, є як засобами виробництва, так і предметами споживання. На товарному ринку оптова торгівля являє собою активну частину сфери обігу.

Оптова торгівля – це вид економічної діяльності в сфері товарообігу, що охоплює купівлю-продаж товарів за договорами поставки партіями для подальшого їх продажу кінцевому споживачеві через роздрібну торгівлю, для виробничого споживання та надання пов’язаних із цим послуг[1]. Оптова торгівля здійснюється, як правило, за договором поставки. Згідно з п. 1 ст. 712 Цивільного кодексу за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму[1].

Найважливіше завдання оптової торгівлі – планомірно регулювати товарна пропозиція відповідно до попиту. Об'єктивна можливість успішно вирішити це завдання обумовлена проміжним положенням оптової торгівлі: у ній концентрується значна частина товарних ресурсів, що дозволяє не обмежуватися операціями пасивного характеру, а активно впливати на сферу виробництва, роздрібну торгівлю і через неї – на сферу споживання.

Оптова торгівля як ніяке інше ланка, пов'язане з реалізацією товарів, здатна активно регулювати регіональні та галузеві ринки за рахунок накопичення і переміщення товарів. Цей напрям роботи і має зайняти визначальне місце у всій її діяльності.

Основний показник господарської діяльності підприємств і організацій оптової торгівлі – оптовий товарооборот [3]. Оптовий товарооборот відображає перехід товарів зі сфери виробництва в сферу обігу та їх рух усередині сфери обігу. Його обсяг, структура, види і форми руху товару зумовлюють інші найважливіші показники господарської діяльності.

В умовах ринкової економіки формування товарного забезпечення товарообороту торгового підприємства здійснюється на ринку товарних ресурсів в оптовій ланці шляхом вибору постачальників потрібних товарів та укладання договорів (угод) щодо постачання товарів на торгове підприємство.

Основна мета аналізу торгової діяльності оптових підприємств –виявлення, вивчення і мобілізація резервів розвитку товарообігу, поліпшення обслуговування покупців, удосконалювання товару.

Оптову торгівлю виконують промислові підприємства, оптові фірми, товарні біржі, агенти із закупівлі та збуту, дилери, офіційні дистриб'ютори промислових підприємств та закордонних фірм.

Оптовий ринок представлений:

1) підприємствами, що закуповують товари для їх подальшої переробки;

2) торговими посередниками, що купують товари для їх перепродажу з метою одержання прибутку;

3) державними установами, що здійснюють закупки з метою забезпечення виконання своїх функцій

Оптова торгівля є найважливішою частиною системи розподілу і призначена для оптового постачання товарів на ринок.

Підприємство-виробник купує матеріально-технічні ресурси для виробництва, а також реалізує готову продукцію шляхом оптової торгівлі у формі вільної купівлі-продажу.

Для виробників існує три форми оптової торгівлі:

- за прямими договорами зі споживачами;

- за договорами з посередниками (у тому числі через біржу);

- через власні торгові фірми.

Оптовий торговець закуповує товари у виробників, а потім перепродує їх роздрібним торговцям. Таким чином, оптовий торговець виступає як посередник, не контактуючи безпосередньо зі споживачами.

Оптовий торговець зобов'язаний поставляти роздрібним торговцям товари у такому вигляді, який відповідає їхнім запитам. Це означає, що він повинен роздрібнювати товари на партії, формувати асортимент і забезпечувати доставку продукції.

Одним із способів організації оптової торгівлі є проведення торгових ярмарків та виставок.

Ярмарок – це великий, періодично діючий та відкритий ринок товарів широкого вжитку та/або устаткування, що відбувається регулярно у тих самих місцях, у певну пору року і встановлений термін для демонстрування зразків товарів та укладання комерційних угод.

Виставка – це комерційний захід, що поєднує виставку досягнень в одній або кількох галузях науки і техніки з укладанням комерційних угод за виставленими зразками. За способами і термінами проведення виставки бувають короткостроковими, постійними, пересувними, торговими тижнями[4].

Ярмарки та виставки проводяться також з метою рекламування підприємствами нових видів продукції та формування попиту на них[4].

Отже, оптова торгівля може і повинна активно впливати на обсяг і асортимент продукції, вимагати заміни випуску товарів, що не користуються попитом, на товари, потреби в яких задовольняються не повністю, домагатися поліпшення якості та розширення асортименту виробів. Оптова торгівля має право припиняти приймання і повертати промисловості товари низької якості, що змушує промислові підприємства покращувати їх споживчі властивості.

Література:

1. Сайт Верховної Ради України – [Режим доступу] http://zakon3.rada.gov.ua

2. Раицкий К.А. Экономика предприятия: Учебник для вузов. – М.: Информационно-внедренческий центр «Маркетинг», 1999. – 693 с.

3. Экономика и организация деятельности торгового предприятия: Учеб. пособие / Под общ. ред. А.Н. Соломатина. – М.: ИНФРА-М, 2000.-295с.

4. Апопій В.В., Міщук І.П., Ребицікий В.М. та ін. Організація торгівлі: підручник; 2-ге вид., перероб. та доп. / за редакцією В.В. Апопія. - Київ: Центр навчальної літератури, 2005. - 616 с.