Педагогические науки/3.Методические основы воспитательного процесса

Костенко О.Г., Сорокіна В.П., Пономарьова В.П.

Харківський індустріально-педагогічний технікум, Україна

ФОРМУВАННЯ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОГО ПОТЕНЦІАЛУ ПРИ СУЧАСНІЙ ТЕХНОЛОГІЇ ВИХОВАННЯ

«Виховання – це багатогранний процес постійного духовного збагачення і оновлення – і тих, хто виховується, і тих, хто виховує».

В.А. Сухомлинський

Виховна робота в закладі є невід’ємною частиною навчально-виховного процесу і включає в себе систему організаційних, соціально-психологічних, інформаційних, педагогічних, правових, культурно-просвітницьких та соціальних заходів, спрямованих на формування та розвиток у студентів професійно необхідних психологічних якостей, моральної самосвідомості, що має забезпечити високу готовність випускників Харківського індустріально-педагогічного технікуму до практичної діяльності. Поряд з традиційними формами широко застосовується нестандартні методи виховної роботи.

Сучасна педагогіка виходить з того, що поняття процесу виховання відбиває не пряму дію, а соціальну взаємодію педагога і вихованця, їх розвиток відносин. Тут вже яскравіше виділяється ідея взаємозбагачення, взаємодії суб’єкта та об’єкта виховання. Будь який процес являє собою сукупність закономірних і послідовних дій, спрямованих на досягнення певного результату. Головний результат виховного та освітнього процесів є формування гармонійно розвиненої, суспільно активної особистості. Виховання – процес двобічний, що передбачає як організацію і керівництво, так і власну активність особистості. Однак провідна роль у цьому процесі належить педагогу. У сучасному освітньому процесі теорія і практика педагогічних технологій тільки ще починають складатися як самостійний напрям.

Одним з найважливіших стратегічних завдань на сьогоднішньому етапі модернізації вищої освіти України є забезпечення якості підготовки спеціалістів на рівні міжнародних стандартів. Розв’язання цього завдання можливе за умови зміни педагогічних методик та впровадження інноваційних технологій навчання.

Для сучасних молодих людей важливим є навчитися самостійно здобувати потрібну інформацію, вміти її оновлювати та знати де застосовувати. Недаремно ХХІ століття називають «інформаційним» і все більше людей намагаються жити за висловом «Хто володіє інформацією, той володіє світом». Тому в наш час важливо не просто дати студентам знання, а сформувати інтелектуальний потенціал, якій є особливою візитною карткою для становлення майбутніх професіоналів. Саме на це і направлені сучасні методи навчання у вищих навчальних закладах.

Інтелект – це певний ступень здатності людини розв’язувати завдання і проблеми відповідної складності. Рівень розвитку інтелекту може бути низьким, середнім і високим (або початковим, низьким, середнім, досить високим і високим). Мислення й інтелект віддавна вважають найважливішими й характерними рисами людини. Недарма для визначення виду сучасної людини використовують термін «horn sapiens» - людина розумна.

Формування інтелектуального потенціалу нерозривно пов’язано з навчанням і вихованням. Кожен студент повинен нарощувати та ефективно використовувати власний інтелектуальний потенціал. Педагоги можуть приймати в цьому процесі активну участь за рахунок удосконалення методів навчання.

Важливо зробити акцент на самостійній роботі. Необхідно стимулювати студентів до активного пошуку інформації, до розв’язання практичних завдань.

Для якісної підготовки спеціалістів дуже корисними є інтелектуальні ігри, конкурси, дискусії, дебати. Це вчить добре мислити, знаходити вихід із нестандартних ситуацій, а значить розвивати свої інтелектуальні здібності. Під час інтелектуальних ігор знання змінюють своє традиційне значення, вони стають інструментом: студенти активно залучаються до обговорення, пошуку індивідуального або спільного вирішення проблем, генерують нові ідеї, зростає їхня працездатність. Під час використання цих методів, студентам необхідно публічно демонструвати свої знання, а тому вони будуть глибше і старанніше вивчати матеріал.

Застосування активних технологій навчання сприяє розвитку навичок критичного мислення та пізнавальних інтересів студентів. На заняттях, де використовуються ці технології, студенти почувають себе впевнено, вільно висловлюють свої думки і спокійно сприймають зауваження, адже вони є активними учасниками навчального процесу. В атмосфері довіри та взаємодопомоги легко робити відкриття, усвідомлювати важливість здобутих знань. Саме за таких умов можливо виховання особистості, підготовленої до майбутнього, у якому необхідно розв’язувати проблеми та приймати конкретні рішення. Отже, використання активних форм та методів навчання – не самоціль. Це лише засіб для досягнення тієї атмосфери у групах яка найкраще сприятиме співробітництву, порозумінню і доброзичливості та ефективності навчання молодших спеціалістів.

Дебати та дискусії вчать критично та логічно мислити, прислуховуватися до чужої думки та відстоювати свою, оперувати основними поняттями, наводити вагомі аргументи. Педагог в даному випадку виступає лише координатором цього процесу, а студенти повинні бути не «пасивними слухачами», а «активними мислителями».

Для збереження та подальшого розвитку інтелектуального потенціалу України на сучасному етапі метою освіти повинно стати навчання молодих людей вчитися – вчитися отримувати інформацію, аналізувати та оцінювати її, формувати свій інтелектуальний потенціал та вміти його використовувати для розвитку особистості та нації. Таким чином, нестандартні методи виховної роботи, які застосовуються в ХІПТ, приводять до високої результативності, яка відбивається перш за все у поведінці та навчанні наших студентів, а саме: у вихованні патріотизму, національної самосвідомості, причетності до громадського життя технікуму й групи, активній життєвій позиції, у почуттях колективізму та взаємодопомоги, вшануванні культурно-історичних традицій українського народу, поваги до батьків і дорослих.