Филологические науки /2. Риторика и стилистика

Григор’єва В.А.

Донбаська національна академія будівництва і архітектури, м. Краматорськ, Україна

Роль рукостискання в діловому спілкуванні

У діловому спілкуванні вміння читати мову тіла дає можливість розуміти істинні значення слів того, хто говорить, а вміння користуватися деякими відкритими жестами підвищує ефективність процесу спілкування. Будь-яка ділова зустріч починається з рукостискання. Це не лише символ поваги і доброго ставлення співрозмовників один до одного, а й важливий інформативний жест, який кожен менеджер повинен уміти правильно тлумачити для досягнення високих результатів у професійній діяльності.

Дослідженням невербальної комунікації займаються представники різних наук: психології, лінгвістики, педагогіки, медицини, риторики, фізіогноміки та ін. Велику роль у дослідженні невербальних засобів відіграли відомі праці Ч. Дарвіна («Вираження емоцій у людини і тварин», 1872), Е. Кречмера («Фізичні дані і характер», 1925), Г. Шелдона («Варіації фізичних характеристик людини», 1940), Є. Холла («Німа мова», 1959), Дж. Фаста («Мова тіла», 1970) та ін. [1].

Істотний внесок у вивчення невербального спілкування зробили Н. Горголюк, І. Горєлов, Б. Ломов, І. Казімірова, Г. Колшанський, А. Піз, Ж. Мессінжер та ін.

Метою статті є з’ясування функціонально-семантичних характеристик рукостискання у діловому спілкуванні. Відповідно до поставленої мети були визначені такі завдання: 1) оцінити роль невербальних засобів спілкування у професійній діяльності як засобів формування комунікативної компетенції; 2) з’ясувати значення рукостискання в процесах спілкування; 3) розглянути типи рукостискань та їх трактування.

У сучасному світі найбільш поширеним типом спілкування є ділове спілкування. Без нього неможливо обійтися у сфері дипломатичних, економічних і адміністративних відносин.

Н.В. Ботвина вважає, що мовні канали зв’язку між діловими партнерами мають пріоритетне значення, але в жодному разі не можна ігнорувати невербальні (несловесні) засоби комунікації.

Уміння «зчитувати» невербальні сигнали дає діловій людині такі переваги [2]:

1) можливість розпізнати перешкоди, які виникають на рівні особистих стосунків у момент їх зародження, перехопити і знешкодити відповідні сигнали, перебудувати розмову з урахуванням цих сигналів, змінити такт проведення бесіди;

2) можливість переконатися у правильності своєї інтерпретації сигналів, а також отримати підтвердження або заперечення словесної інформації.

Рукостискання – найбільш поширена форма вітання у діловому світі, яка може стати містком до розвитку ділових стосунків, або, навпаки, бар’єром у подальшому спілкуванні.

Це традиційна і найдавніша інформативна форма вітання. Не випадково німецький філософ І. Кант назвав руку «видимою частиною мозку» [3].

Рукостискання – здавалося б, елементарний жест, і для багатьох лише формальність, але він відіграє важливу роль у нашому житті, тож ставитися до нього треба уважно. Цей жест може говорити як про зацікавленість людиною, так і про відсутність будь-якого інтересу до неї, може виражати впевненість або ж сигналізувати про слабкості, показати теплоту, відкритість і чесність або, навпаки, бажання щось приховати.

Уважно дослухавшись до відчуттів від рукостискання, можна уникнути втрат цінного часу в безрезультатних переговорах. Рукостискання – це ключ, який відчиняє або зачиняє двері, якщо тільки приділити йому необхідну й достатню увагу [4].

За допомогою такого тактильного обміну можна передати енергетичний сигнал іншій людині або відмовити їй у цьому. Млява рука – той самий випадок, коли в енергетичному обміні відмовляють [4].

Рукостискання – це дуже інформативний жест, яким можна послати тонкий, але дуже потужний імпульс про свої наміри. Зацікавленому спостерігачеві рукостискання здатне розповісти про людину дуже багато цінної інформації.

Науковці в галузі невербальної комунікації на основі низки проведених досліджень виробили певну класифікацію рукостискань.

Відомий французький психоаналітик Ж. Мессінжер визначає такі типи рукостискань:

1. Енергійне рукостискання.

Достатньо велика частина почуттів виражається під час рукостискання. Соціальний інтелект рук – це потужний підсвідомий сигнал симпатій або антипатій, який свідомість приховує.

Інколи закінчення переговорів супроводжується більш енергійними рукостисканнями, ніж зустріч – у процесі діалогу виникла взаємна симпатія. Буває й навпаки, коли після безуспішних спроб домовитися прощальне рукостискання опускається з мовчазної згоди обох сторін.

2. Рукостискання в динаміці.

Господар кабінету тисне руку, навіть не намагаючись підвестися для привітання. Керівник, який приймає підлеглого таким чином, потребує будь-яких підтверджень свого авторитету. Якщо він відпускає співрозмовника не підвівшись, то вважає, що його дорогоцінний час було витрачено даремно.

3. Коротке рукостискання.

Під час зустрічі з діловим партнером слід звертати увагу на те, як він протягує руку для вітання.

Якщо рука співрозмовника залишається «приклеєною» до тіла, то такий жест належить людині, яка цінує свої привілеї і не схильна виявляти симпатію з першого погляду.

4. Довге рукостискання.

Якщо діловий партнер витягує руку для рукостискання, то ця людина повністю доступна й відкрита для переговорів. Таке рукостискання означає дружній прийом.

5. Середнє рукостискання.

Дуже часто можна спостерігати рукостискання із зігнутою рукою під прямим або тупим кутом. Така людина налаштована в цілому конструктивно, але має бажання дізнатися більше про свого ділового партнера.

Людина, яка тисне руки та передпліччя обома руками, володіє ініціативою і з самого початку переговорів нейтралізує всі захисні й наступальні механізми свого партнера.

Мляве рукостискання зазвичай належить людині з безвольним характером, навіть якщо вона і має певну владу. Не слід довіряти розмаху її діяльності або репутації, а повірити рукостисканню, яке є красномовнішим.

Пропущене рукостискання – це ознака або відсутності поваги, або презирства до співрозмовника. Не тиснуть руку ворогові або хаму.

З широкою посмішкою співрозмовник протягує для рукостискання ліву руку, хоча він абсолютно точно не лівша. Навіть якщо у нього зайнята права рука, таке вітання є вираженням антипатії. Цій людині не слід тиснути руку.

Співрозмовник тисне руку обома руками. Цим жестом він зображує дружелюбність, яку зовсім не відчуває. У списку рукостискань Ж. Мессінжер назвав таке положення «м’ясоїдні руки». Зовні це палкий жест, однак таке рукостискання видає хижу сутність того, хто його виконує.

Отже, рукостискання – це жест, за допомогою якого можна швидко й з високою достовірністю дізнатися, чи закінчаться переговори позитивним результатом легко та невимушено, чи доведеться докласти зусиль, щоб отримати очікуваний результат.

Навчившись правильно оцінювати жест рукостискання, можна з легкістю розуміти, коли співрозмовник говорить правду, без зусиль викликати симпатію та довіру, завжди зберігати лідерство у переговорах і досягати бажаного.

Література

1. Ботвина Н.В. Роль кінетичних невербальних засобів спілкування у міжнародній діловій комунікації [Електронний ресурс] / Н.В. Ботвина // Вісник Академії адвокатури України. – 2009. – число 1(14). – С. 209 – 215. Режим доступу: http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-n/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe

2. Загнітко А.П. Українське ділове мовлення: професійне і непрофесійне спілкування: навчальний посібник / А.П. Загнітко, І.Г. Данилюк. – Донецьк: БАО, 2006. – 480 с.

3. Морозова А.В. Деловая психология. Курс лекций: учебник для высших и средних специальных учебных заведений / А.В. Морозова. – СПб.: Издательство Союз, 2000. – 576 с.

4. Мессинжер Ж. Я вижу вас насквозь. Научитесь читать человека как книгу / Ж. Мессинжер, К. Мессинжер; пер. с фр. – Харьков: Книжный клуб «Клуб Семейного Досуга»; Белгород: ООО «Книжный клуб «Клуб семейного Досуга»», 2015. – 512 с.