Філологія / Переклад
Куца А. А., Сидорук Г. І.,
Національний університет біоресурсіві природокористування України
ПРИЧИНИ ПОЯВИ ПЕРЕКЛАДАЦЬКИХ ПОМИЛОК ТА ШЛЯХИ ЇХ
ВИРІШЕННЯ
Враховуючи все
більше поширення та розвиток перекладу як продукту і виду діяльності важливо
розглядати будь-які аспекти цього явища, а особливо природу частих
перекладацьких помилок. Таким чином, знаючи причини та класифікацію помилок при
перекладі спеціаліст зможе вберегти себе від них. Потрібно зазначити, що коло
перекладацьких помилок постійно розширюється через розмаїття мовного
наповнення, тем, появу сленгів, вживання ідіом та фразеологізмів, тож зазначити
всі причини невірного перекладу неможливо. Проте ця тема заслуговує на
приділену увагута детальне дослідження. Мета роботи полягає в тому, щоб
проаналізувавши, висвітлити основні причини перекладацьких помилок, що допоможе
віднайти їх вирішення. Так як теорія, а особливо практичне перекладознавство є динамічним
явищем, тема дослідження його різних сторін буде постійно актуальною.
Якість тексту
перекладу являється одним з основних категорій сучасного перекладознавства. В
рамках даної категорії виділяють: адекватність – відтворення в перекладі
функції вихідного повідомлення – та еквівалентність, яка визначається як
максимальна лінгвістична близкість тексту оригіналу та перекладу [4; с. 209].
Тут ми виявляємо найчастішу помилку перекладачів, в основі якої лежить принцип
дотримання еквівалентності та адекватності, – розходження між оригіналом та
перекладом, пов’язана із спотворенням змісту тексту. В.В. Сдобніков трактує
перекладацькі невідповідності з точки зору комунікативно-функціонального
підходу до перекладу. В його концепції до помилок сприйняття вихідного тексту і
порушень норм та узусу перекладача мови додається невідповідності, що виникають
у результаті ігнорування особливостей сприйняття одержувачів перекладу [1; с.
17]. Однієюз перших найбільш детально викладенихбула класифікація
перекладацьких помилок Л. К. Латишева та А. Л. Семенова. Перш за все, автори
вказують на те, що всі помилки можна поділити на дві основні групи: 1) помилки
в передачі вихідного змісту; 2) помилки, пов’язані з адаптацією змісту і форми
тексту на перекладача до комунікативної компетенції реципієнтів [3; с.
164-171]. За авторами перекладацькі помилки поділяються на три категорії:
спотворення, неточності, неясність. Відносно помилок другої групи дослідники
вказують, що до цієї групи варто віднести помилки, які традиційно мають назви
«буквалізм» та «вільність».
Н. К. Грабовський в
своїй роботі «Теория перевода» висуває в систематизованому виді найбільш
загальні причини перекладацьких помилок: а) недостатнє володіння мовою
оригіналу; б) недостатній запас екзистенціальних знань та знань в предметній
області вихідного тексту; в) неуважне відношення до системи смислів тексту та
авторської позиції; г) невміння розрізняти особливості індивідуального стилю
автора вихідного тексту.
Труднощі перекладу
інтернаціональної лексики полягають у тому, що перекладач, особливо
початківець, нерідко забуває про таке поняття, як "уживаність слова",
і, перебуваючи під враженням знайомої графічної форми слова, допускає в
перекладі буквалізму і порушує норми рідної мови (мови перекладу), особливо в
області сполучуваності слів.
Причиною
перекладацьких помилок, за Грабовським, може бути як невірне розшифрування
смислу знаків, що складають одиницю орієнтування, так і невірний вибір знаків в
мові перекладу для оформлення одиниці перекладу.Іноді навіть примітивна
нездатність перекладача вміло зреагувати та зорієнтуватися в процесі перекладу
призводить до «наївних», але грубих помилок [7]:
|
Israel Government is still sitting on the fence |
Уряд Ізраїлю продовжує займати вичікувальну позицію.. |
Проте, перекладач,
не задумуючись, пише: «Уряд Ізраїлю
продовжує сидіти на паркані».Важливе місце також посідають труднощі при
виборі контекстуальних замін, синонімів [7]:
|
You could almost hear collectives hriek from the USA intelligence community. |
Помилковий
переклад:Можна було практично чути
сміх,що доносився від служби розвідки США. |
Що стосується
перекладацьких помилок, що виникають у випадку з недостатнім знанням мови, то
вони скоріш за все викликані невмінням побачити імплікацію висловлювання [7]:
|
How broken is
Britain. |
Наскільки зіпсувалося
Британське суспільство. |
Цей заголовок статті
був перекладений як «Наскільки зруйнована
Британія» [7].
Щоб уникнути помилок
дуже важливо встановити граматичні та лексичні труднощі, з якими доводиться
найчастіше стикатися при переаоде, а також визначити способи їх подолання. В
рамках загального перекладацького процесу необхадімо встановити первинні
смислові зв'язки в тексті. Важливу роль у сприйнятті іншомовного тексту
відіграє впізнавання слів. Як відомо, нерідко перекладач судить про значення
іноземних слів за їх основним значенням. Для перекладачів добре ізвеснтна
"легкість" перекладу інтернаціональної і псевдоінтернаціональной
лексики.
Потрібно виділити
також таку категорію як логічні помилки. В основі аналізу – класифікація
логічних помилок, запропонована Д. М. Бузаджі. Виділяються два типи помилок:
помилки, що порушують предметну логічність і помилки понятійної логічності: 1)
загальні логічні порушення - помилки, пов'язані з фоновими знаннями читача про
світ взагалі;2) спеціальні логічні порушення - помилки, пов'язані з логікою
тієї предметної області, яка описується в даному тексті; 3) часті логічні
порушення - порушення логіки в рамках того чи іншого відрізка тексту. Помилки
понятійної логічності, як правило, виражаються в неправильному або невдалому
слововживанні і порушеннях на рівні синтаксису [1; с.с. 18, 2].
Помилка предметної
логічності:
|
Ми сиділи на кам'яній лаві, висіченій
прямо в стіні одного з чудесних старовинних "паллаццо" ... |
Weweresittingon a stonebenchthat
projected from one of the fine old
palazzi… |
Фраза «лава, висічена в стіні» створює враження
поглиблення в стіні будівлі. Подібна архітектурна деталь вельми сумнівна як з
точки зору зручності людей, так і з точки зору міцності конструкції. На фасаді
будівлі можуть бути ніші, але вони закладаються вже в момент будівництва, а не
викрешуються потім.
Помилка понятійної
логічності:
|
Я пальцем намацав пульс Хеджеса… |
I kept a finger on Hedge’spulse… |
Фраза «пальцем намацав пульс» викликає деякий
подив. Уточнення «пальцем» зайве.
Отже, дана тема є
відкрита і постійно розвивається. Коли перекладений текст викликає проблеми в
його сприйнятті та розумінні це є провалом для перекладача. Але навіть
професіонал зі стажем може допустити прості помилки, щоб мати змогу уникнути
таких проблем кожен має пам’ятати основні причини перекладацьких помилок.
Проаналізувавши
практичні та теоретичні матеріали ми змогли виділити передуючі причини перекладацьких
погрішностей:
1. Прості
граматичні, лексичні, фонетичні і т. п.помилки, в залежності від обізнаності
перекладача потрібними мовами. Часто не знання синонімічних рядів може
зіпсувати весь переклад;
2. Сліпота до
культурних відмінностей. Це особливо важливо під час синхронного перекладу та
на дипломатичних зустрічах з іноземцями. Тож, для доцільного перекладу не
достатньо простого словникового перекладу, варто усвідомлюватимовне, тематичне
та культурне наповнення тексту. Таким чином лише тоді переклад буде
кваліфікованим та доцільним.
Література:
1. Богуславская Е. Л. Методика анализапереводческихошибок: логический аспект:
// Теория и практика лингвистическогообразования. 2014. №6. – Режим доступу: http://journals.uspu.ru/attachments/article
2. Бузаджи Д. М. Новыйвзгляд на классификациюпереводческихошибок / Д. М.
Бузаджи, В. В. Гусев, В. К. Ланчиков, Д. В. Псурцев. – М. : Всеросийский центр
перевода, 2009. – 119 с.
3. Гарбовский Н. К. Теорияперевода. – М. : Изд-во Моск. Ун-та, 2004. – 544 с.
4. Латышев Л. К. Перевод: теория, практика и методика преподавания: учеб.
Пособие [Текст] / Л. К. Латышев, А. Л. Семенов. – М. : Изд. Центр «Академия»»,
2003. – 192 с.
5. Сдобников В. В. Теорияперевода [учебник для студентовлингвистическихвузов и
факультетовиностраннихязыков]/ В. В. Сдобников, О. В. Петрова. – М. : АСТ:
Восток – Запад, 2007. – 448 с.
6. Шевин А. Б. Эрратология: теорияошибок и переводческихнесоответствий//
ВестникЮурГУ, 2005. – серия «Лингвистика» выпуск 2, №11. С. 111-113
7. К вопросу о классификациипереводческихошибок [Електронный ресурс]. – Режим
доступу: http://cyberleninka.ru/article/n/k-voprosu-o-klassifikatsii-perevodcheskih-oshibok