Рожков Ю. Г., Полковніков
Д. В.
НУБіП України
Семантичні особливості
англійської народної казки
Загадка за своєю жанровою специфікою характеризується
абстрактно-узагальненою сентенційністю й певною нівеляцією до національної
атрибутики. Ще І. Франко зауважував, що в загадках «мало... єсть елементів
чисто національних, а багато виображень і понять або спільних многим народам на
певній стадії розвою, або винесених із спільного джерела і перетворюваних
тільки в відмінні форми серед відмінних окружаючих обставин» .
Проте, як і кожен жанровий різновид художньої творчості, що розвивається на
конкретному етноісторичному національному грунті, серед відмінних «окружаючих
обставин», загадка не обминає й географічної назви, реалій живої природи
(рослинного і тваринного світу), людського життя, предметів господарського і
культурного вжитку конкретного народу.
У мовознавчій літературі існує цілий ряд термінологічних визначень, що
стосуються національно забарвленої лексики. Така лексика, представлена
численними семантичними групами, функціонує в англійській народній загадці,
привносячи в загальномовну картину художньої структури особливий колорит,
специфіку національно маркованих елементів.
Насамперед це стосується власних історико-географічних назв, наявність яких у паремійному
тексті дозволяє говорити про певну «прив'язаність» загадки до певної території.
Яскраве національне забарвлення має різна за походженням лексика на позначення
осіб, що представляють відповідну соціальну, суспільно-історичну сферу.
Особливе місце посідає специфічно-побутова лексика на позначення їжі.
Надзвичайно багата рослинна етнографія загадки.
Як зазначають дослідники, поетизація
дерев, квітів, інших рослин у фольклорі є своєрідною домінантою.
Загадка — це афористичний твір,
що складається зi стислого поетичного, часто ритмізованого вислову, у якому
певний предмет чи явище зображується через його метафоричний еквівалент.
Загадку як вдало побудовану метафору визначав ще давньогрецький філософ
Арістотель. І.П.Березовський, якому належить найбільше наукове видання творів
цього жанру, вважає їх стислими поетичними запитаннями, мудрими сентенціями,
які в прихованій формі зображають окремі предмети чи явища через інші на основі
їх певної спорідненості, подібності, часом ледве вловимої і навіть далекої.
Створити загадку — значить дуже
стисло описати за допомогою певних яскравих метафоричних образів кілька
найхарактерніших для предмета чи явища ознак (матеріал, форму, звук, колір,
кількість, дію, призначення, застосування, оточення), наприклад:
What goes up and never comes down?
(Age)
Відгадати її можна лише шляхом логічної заміни зображених метафоричних образів
реальними.
Загадки-метафори складають основу жанру. Вони дуже давні за походженням, хоч
ті, які дійшли до нас у друкованих виданнях і рукописах, порівняно пізніші. Ці
твори розкривають різні сторони трудової, господарської, культурної діяльності
народу. Вони свідчать про його високий поетичний потенціал. За допомогою таких
загадок виховується дотепність, кмітливість, розвивається образно-асоціативне
мислення.
“I am a wonderful help to women
The hope of something good to come
I harm only my slayer
I grow very tall, erect in a bed
I am shaggy down below
The lovely girl grabs my body, rubs my red skin
Holds me hard, claims my head.
That girl will feel our meeting!
I bring tears to her eyes!
What am I?”
(An onion)
Список
використаної літератури
1. Алєксєєва І.О. Евфемізми
як відображення соціальних змін: від позначення табу до етикетних форм та
політичної коректності. // Мовні і концептуальні картини світу. Збірник
наукових праць. №7. ; Київ, 2002. ; 590с.
2. «Експрес»,
№98 (3-10 липня 2003р.). ; Львів: Видавнича група «Експрес». ; 2003. ; 20с.
3. Кацев
А.М. Языковые табу и эвфемия. ; Л., ЛГПИ им. А.И.Герцена, 1988. ; 80с.