Чурсіна Л.В.

Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого, Україна

ЖАРГОННИЙ ВОКАБУЛЯРІЙ ФРАНЦУЗЬКОЇ ФЕМІДИ

Професійна жаргонна лексика є невід’ємною константою будь-якої професії. Вона включає лексеми, що представлені лише в означеній сфері людської діяльності, а також ті, що побутують і в інших cуміжних сферах, але які характеризуються специфічними значеннєвими відтінками, наприклад:

-1. acte (théâtre) – «акт в театрі»; 2. acte juridique – «правовий акт»: acte unilatéral (droit international); acte authentique, acte notarié (droit civil/notariat); acte de naissance, acte de mariage, acte de décès (droit de la famille/ notariat); acte délinquant ou criminel (droit pénal));

 -1.citation «цитата/ посилання»; 2. citation [directe] jur. «виклик до суду»;

-1. arrêter «зупиняти»; 2. аrrêter  «заарештовувати».

 Певний пласт лексики належить до загальновживаної лексики, однак має відмінне і досить часто незрозуміле пересічному мовцю значення з відтінком жаргонного професійного колориту: 1. relaxe у значенні «розслаблення/ відпочинок» і 2. relaxe, що на професійному жаргоні означає «суддівське рішення про припинення судової справи або слідства відносно підсудного або підозрюваного».

Слід зазначити, що більшість слів у сучасній французькій загальновживаній мові є багатозначними, зокрема і тому, що вони можуть уживатися в різних галузевих контекстах, як наприклад різні галузі права, юридична доктринальна наука, професійний жаргон правників тощо. Якщо юридична мова становить складнощі у сприйнятті інформації для пересічного француза – не юриста, то зрозуміло, що для тих, хто вивчає французьку юридичну мову як іноземну, це завдання є надзвичайно складним. Так, К. Шмідт слушно зауважує, що іноземний студент у ході вивчення французької юридичної мови зіштовхується з подвійним бар’єром, який не можна  подолати без докладання додаткових на те зусиль: ними є французька загальновживана мова (français général) і французька юридична мова (français juridique ou de droit) [1]. Їй вторить Ж.-Л. Сур’ю, який указує на той факт, що є ще й позамовні чинники, на які слід зважати. На думку автора, окрім слів і речень у французькій юридичній мові, необхідно брати до уваги також юридичні нелінгвістичні символи і наводить приклад: la balance et la glaive [2, c. 21]. Можна ще додати такі приклади нелінгвістичних символів, які асоціюються з образом служителів Феміди: le sifflet à roulette de policier, la sirène de la Police Nationale, l’uniforme de policier, la tenue ou la robe de juge, leur couleur. 

Мова, як і суспільство, перебуває у постійній еволюції. Правова система зазнає зрушень, що позначається на юридичній термінології, її якісному складі. Одні терміни виходять з ужитку, на зміну їм приходять інші, які позначають інші більш сучасні правові поняття, або ж вони суттєво корегують і розширюють значення попередніх юридичних термінів. Для наочної ілюстрації наведемо приклад терміну inculpé, що вийшов з ужитку і його замінено іншим терміном mis en examen «свідок-підозрюваний», який містко ввібрав ширше понятійно-термінологічне визначення порівняно з попереднім. Статус особи mis en examen відповідно до доказової бази  може переходити з розряду simple suspect «підозрюваний» до розряду témoin assisté «свідок, який у французькому судочинстві може перейти зі свідка в категорію підозрюваного за наявності доказів проти нього, або з його добровільного зізнання» і навпаки зі свідка ставати підозрюваним.

З 1993 року mise en examen повністю перейшло до компетенції juge d’instruction «слідчого судді». Наразі, з 2010 року, стартував процес реформування французького судочинства і ймовірно ця правнича професія зникне із переліку інших. Пов’язано це насамперед з низкою гучних справ, які мали наслідком допущення судової помилки. Постає питання зміни слідчо-розшукового кримінального процесу (procédure inquisitoire), що домінує у Франції, на англо-саксонський змагально-обвинувальний кримінальний процес (procédure accusatoire), або ж очікується запровадження нової системи, яка максимально унебезпечуватиме невинних осіб від тяжких наслідків неправомірного притягнення до відповідальності.

Інший приклад кардинальних змін у системі французького правосуддя. На зміну найменуванню juge de paix «мировий суддя», що виходить з обігу в 1958 році і який належав до justice de paix, приходить інший термін conciliateur «посередник з проведення процедури примирення між сторонами, шляхом позасудового вирішення спору», який закріплюється за tribunal d’instance  «судом нижньої ланки». Разом з тим, з 2003 року, з моменту промульгації закону №2003/153, на судовій арені з’являється інший представник суддівства – juge de proximité «місцевий або районний суддя – веде цивільні справи, сума позову яких не перевищує 4000€ і кримінальні справи, а саме адміністративні правопорушення, за які призначається сума штрафу до 750€». Його компетентні повноваження наближаються до колишнього juge de paix «мирового судді». Зауважимо, що сучасні двомовні словники не містять juge de proximité у своїх словарних статтях, а інтернет-джерела дають різні варіанти: «сопредельный судья», «суд магистрата» російською мовою; «Schlichtungsrichter» німецькою мовою, що дослівно перекладається як «арбітражний суддя»; «magistrate (dealing with petty crime and civil disputes)», «local magistrate» англійською мовою. Magistrate в англійській мові має значення «непрофесійний суддя». Таким чином, при перекладі на ту чи іншу іноземну мову береться до уваги  лише одне із співзначень цього французького юридичного терміну.

Слід зазначити, що розрізняють у суддівській практиці Франції дві категорії магістратів:

-magistrats assis ou magistrats du siège – судді як професійні, так і непрофесійні, вони є недоторканими при виконанні своїх службових повноважень і їх кандидатури схвалені Вищою Радою юстиції (Conseil supérieur de magistrature);

- magistrats debout – прокурори, які не користуються правом недоторканості, оскільки підпорядковуються Міністру юстиції (Garde du sceau) і вищим чинам у прокуратурі.

Як ті, так і інші, впродовж професійної кар’єри можуть переходити із одного статусу в інший.

В освоєнні термінологічного вокабулярію доцільно приділяти належну увагу таким лінгвістичним явищам як синонімія, антонімія, буквове скорочення, колокації і юридичні фразеологічні вирази, до яких можна віднести також латинські крилаті вирази, силогізми і максими.

Синонімічний ряд юридичних термінів décision, jugement, ordonnance, verdict, sentence включає родовий термін décision, який є домінантою у цьому списку. Разом з тим, цей термін вживається на позначення рішень, що приймаються судами нижньої ланки. Юридичне найменування verdict слугує для позначення рішень, що виносяться колегіально судом присяжних. Колокація sentence arbitrale розширюється за рахунок колокатива-прикметника і є уточнюючим компонентом для вираженого бінальною конструкцією поняття: рішення арбітра/-жу. Cуди нижньої ланки мають найменування tribunal: tribunal d’instance, tribunal de grande instance тощо.

 Для рішень апеляційних судів (cours d’appel) і Касаційного суду (Cour de cassation) вживається термін, який співвідноситься з домінантом синонімічного ряду décision: arrêt «постанова». Найменуванням на позначення рішень адміністративних судів, яке вступає в синонімічні зв’язки з décision і не витісняє його з обігу, стає термін avis: avis du Conseil d’État, avis du conseil municipal.  Цей термін вибудовує синонімічні зв’язки з іншими термінами-найменуваннями: jugement (рішення) і directive (директива, постанова, розпорядження): directive du conseil municipal (не плутати з directive du Parlement européen et du Conseil!), jugement du tribunal administratif, arrêt de la cour administrative d’appel, décision du Conseil d’État.

Синонімічні пари можуть бути представлені фразеологічними виразами: être à la barre – être  accusé , être pris en flagrant délit – être pris la main dans le sac.

Антонімічні зв’язки юридичних термінів простежуються як у найменуваннях осіб, так і в найменуваннях опредмечених дій, явищ, предметів, а також в називанні дій, стану: magistrature assise – magistrature debout; juge – accusé; demandeur – défendeur; témoin à charge – témoin à décharge; innocence – culpabilité; accusation – acquittement; procédure  civile – procédure pénale; arrêter – acquitter тощо.

Досить поширеними є буквові скорочення, що інколи витісняють розгорнутий вислів, з якого вони походять: ТІ (tribunal d’instance), TGI (tribunal de grande instance), JAF (juge aux affaires familiales), JEX (juge d’exécution), P.V. (procès verbal), CP (Code pénal), CJCE (Cour de Justice des  communautés européennes), APJ (Agents de police judiciaire), GAV (garde à vue). Розповсюдженими є й інші скорочення слів-термінів (тип скорочення апокопа): PG ou proc. gén. (Procureur général), Cass. Civ. (chambre civile de la Cour de cassation).

Певний прошарок професійного жаргону складають колокації, які посідають проміжне місце між вільними словосполуками і сталими виразами. Вони становлять труднощі при освоєнні, оскільки базовий компонент добирається довільно, а другий – колокатив є примусово-обмежувальним компонентом (добирається не довільно, а відповідно до принципу семантичної сполучуваності). Саме колокатив впливає на значеннєвий фон цілісної бінарної композиції. Колокації aide juridique і aide juridictionelle мають різне значення і, як бачимо, саме колокатив-прикметник відіграє в цьому суттєву роль. Aide juridique має відповідником в українській мові «юридична або правова консультативна допомога», aide juridictionelle, що в багатьох джерелах перекладається однаковим відповідником з попереднім термінологічним виразом, має перекладатися як «матеріальна допомога для незабезпечених верств населення, які є учасниками судового розгляду». Все це свідчить про необхідність освоєння фахового термінологічного вокабулярію шляхом опрацювання дефініцій у мові-джерелі і пошуку влучного відповідника або описового виразу.

Культурологічний чинник є також вагомим в освоєнні професійного жаргону. Для того, щоб влучно оперувати терміном, зокрема й на позначення статусу особи, що вершить правосуддя, необхідні супутні фонові знання стосовно, наприклад, організації правоохоронних органів тієї країни, фахова мова якої вивчається. Разом з тим необхідно відстежувати ті зміни, які сприяють появі нових понять, категорій, компетенцій або розмежування цих компетенцій, і поповнювати чи розширювати власний словник правничої термінології.

Відмінність у сприйнятті мовної картини світу, що пояснюється особливостями національної ментальності, має наслідком появу висловів, які звучать нетипово і потребують попередніх фонових і мовних знань для відтворення відповідника в іншій іноземній фаховій мові. Французькі поліцейські звернуться до громадян у разі небезпечної ситуації таким чином: Police, ne bouge pas!  Українським відповідником цього звернення буде : Поліція, всім залишатися на своїх місцях!

Таким чином, освоєння професійного жаргону має декілька складових: лінгвістичний компонент, культурологічний компонент і фонові знання з національного і французького права в еволюції.

Література:

1. Schmidt Christine. La langue juridique: maux et remèdes [Електронний варіант]. Режим доступу: www.juripole.fr/Articles/tradjur.php

2. Sourioux Jean-Louis. Introduction au droit. Paris: Presses universitaires de France, 1990.- 243 p.