Зубатенко О.М., кандидат юридичних наук, доцент, доцент кафедри цивільного, трудового та господарського права Дніпропетровського національного університету ім. Олеся Гончара

Баранова М.С., магістрант магістратури юридичного факультету Дніпропетровського національного університету ім. Олеся Гончара

ВДОСКОНАЛЕННЯ ПОРЯДКУ ДЕРЖАВНОЇ РЕЄСТРАЦІЇ ПІДПРИЄМСТВ З ІНОЗЕМНИМИ ІНВЕСТИЦІЯМИ З УРАХУВАННЯМ ДОСВІДУ КИТАЙСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ

Здійснення державної реєстрації суб’єктом господарювання є важливим етапом початку його діяльності, що визначає його організаційно-правову форму, засновників (кінцевих бенефіціарних власників), вид діяльності, органи управління, тощо. Здійснюючи дану процедуру підприємство з іноземними інвестиціями (далі – ПІІ) показує державі мету своєї діяльності, закріплює легальність її здійснення. Вдосконалення правового регулювання порядку державної реєстрації ПІІ з урахуванням особливостей саме такого виду підприємств є важливим кроком для держави з огляду на те, що це надасть додаткову можливість забезпечити інтереси держави у сфері економічного розвитку регіонів, окремих галузей народного господарства, сприяти укріпленню державної безпеки, у тому числі екологічної. Метою дослідження є порядок державної реєстрації ПІІ, обґрунтування необхідності його вдосконалення, надання пропозицій щодо внесення змін у спеціальне законодавство з питань державної реєстрації підприємств з іноземними інвестиціями.

Державній реєстрації ПІІ, порядку її здійснення у своїх працях в тій чи іншій мірі приділяли увагу такі вітчизняні вчені, як: В.С. Щербина, О.М. Вінник, В.М. Бутузов, В.М. Коссак. О.В. Решевець досліджував окремі аспекти використання досвіду Китаю з залучення іноземних інвестицій, К.С. Звягіна розглядала проблеми іноземного інвестування в Україні. Позитивний досвід Китаю в управлінні інвестиційними процесами в аграрному секторі економіки вивчала у своєму дослідженні Голобородько Т.В., але практичних рекомендацій щодо вдосконалення саме порядку державної реєстрації ПІІ з урахуванням зарубіжного досвіду запропоновано не було. Відповідно до законодавства державна реєстрація підприємств з іноземними інвестиціями здійснюється в загальному порядку державної реєстрації підприємств, передбаченому ст. 89 Цивільного кодексу України [1],ст. 58 Господарського кодексу України [2], Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» [3]. Особливістю виступає лише перелік документів, що надається ПІІ у Державний реєстраційний орган для реєстрації. Для ПІІ специфічним виступає документ, що підтверджує відомості щодо державної належності інвесторів. Так, відповідно до ст. 17 Закону України «Про режим іноземного інвестування» [4] установчі документи підприємства з іноземними інвестиціями повинні містити відомості, передбачені законодавством України для відповідних організаційно-правових форм підприємств, а також відомості про державну належність їх засновників (учасників). Це означає, що іноземний інвестор повинен підтвердити статус резидента відповідної держави. Зробити це можна для юридичної особи шляхом надання витягу з торгівельного, банківського чи судового реєстру, чи посвідчення місцевого органу влади іноземної держави про реєстрацію юридичної особи. Щодо державної реєстрації іноземних інвестицій слід зауважити, що згідно зі ст. 13 Закону України «Про режим іноземного інвестування» вона не є обов’язковою, проте незареєстровані іноземні інвестиції не надають права на отримання пільг та гарантій, передбачених вказаним Законом. У даному випадку пільгою вважається звільнення від сплати державного мита при ввезенні майна іноземного інвестора, як вкладу до статутного капіталу підприємства з іноземними інвестиціями.

Вказане свідчить, що суттєвих відмінностей між порядком державної реєстрації підприємств, засновниками яких не є іноземні інвестори та ПІІ, окрім надання відомостей про країну реєстрації інвестора, – немає. Аналізуючи аналогічний порядок державної реєстрації ПІІ у Китайській Народній Республіці (далі – КНР), можна виокремити низку певних особливостей державної реєстрації саме ПІІ, що має позитивний вплив на механізм державного регулювання їхньої діяльності. Законодавство Китайської Народної республіки передбачає під час проходження державної реєстрації ПІІ подання на затвердження до компетентного органу державної влади проекту діяльності ПІІ, який викладає економічну вигоду від діяльності ПІІ для держави взагалі та особисто для ПІІ [5]. Цей проект також повинен містити висновок екологічної експертизи щодо впливу діяльності ПІІ на навколишнє середовище [6]. Таким чином, ще до початку діяльності відомі приблизні наслідки. Так, якщо проект не відповідає вимогам екологічного законодавства держави та не передбачає розвитку її економіки за рахунок діяльності даного підприємства, проект не затверджується, ПІІ не вважається зареєстрованим і, як наслідок, діяльність інвесторів є неможливою. Слід враховувати, що така обов’язкова стадія реєстрації може відвернути інвестора від країни, але держава яка позиціює себе, свою економіку на міжнародній арені як стабільну, повинна встановлювати ряд типових критеріїв, яким відповідатимуть потенційні інвестори. Так званий «екологічний критерій» є своєрідним узгодженням бізнесу, який мають намір здійснювати інвестори, та інтересів держави у питанні оздоровлення навколишнього середовища. Допускаючи інвесторів до діяльності на території держави, повинні бути певні гарантії того, що така діяльність не зашкодить економіці та екологічній безпеці.

Спираючись на наведений досвід КНР, в українському законодавстві щодо реєстрації доцільно було б внести зміни, а саме: доповнити статтю 58 Господарського кодексу України пунктом 3 в наступній редакції «Особливості державної реєстрації підприємств з іноземним капіталом встановлюються законом». Особливості державної реєстрації у цьому випадку повинні передбачати подання державному реєстратору документів, надання яких для ПІІ чинним законодавством про реєстрацію не передбачене, а саме: проекту діяльності ПІІ з характеристикою економічної вигоди для держави та затвердженим екологічним висновком, який відповідає її еколого-економічним інтересам.

Враховуючи викладене, доцільно внести доповнення до спеціального закону з питань державної реєстрації – Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» в частині переліку документів, що надаються Державному реєстраційному органу для проведення державної реєстрації ПІІ. До вже зазначених у ст. 24 вказаного Закону документів додати проект діяльності ПІІ, що має бути затверджений компетентним органом державної влади і демонструвати заплановані наслідки діяльності ПІІ з урахуванням еколого-економічних потреб держави. До проекту, як до офіційного документу ПІІ на законодавчому рівні висунути певні вимоги щодо визначення його мети, структурних частин, порядку подання, строків розгляду та критеріїв, дотримання яких є суттєвим для інтересів держави. Тому пропонується викласти ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» у новій редакції, доповнивши п. 7 частиною такого змісту «у разі реєстрації юридичної особи, засновником якої є іноземна юридична особа, крім документів, які передбачені частиною першою цієї статті додатково подається документ про підтвердження реєстрації іноземної особи в країні її місцезнаходження та проект діяльності підприємства з іноземними інвестиціями з екологічним висновком, затвердженими компетентним державним органом у порядку, встановленому законодавством».

Отже, запропоновані доповнення у нормативні акти, що регулюють порядок реєстрації ПІІ на території України з урахуванням досвіду КНР дозволять удосконалити порядок державної реєстрації суб’єктів господарювання з іноземним капіталом, забезпечать максимальну «прозорість» діяльності інвесторів, матимуть позитивний вплив на інвестиційний клімат держави, узгоджуючи, як економічні, екологічні інтереси держави, так і інтереси суб’єктів господарювання з іноземним капіталом.

СПИСОК ВИКОРИСТАННИХ ДЖЕРЕЛ

1.Цивільний кодекс України: Закон України від 16 січня 2003 року № 435/ІV // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 40-44. – Ст. 356.

2.Господарський кодекс: Закон України від 13.01.2003 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2003. - № 18. – Ст. 19 - 20.

3.Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців: Закон України від 15 травня 2003 року №755-IV // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 31-32. – Ст. 263.

4.Про режим іноземного інвестування: Закон України від 19 березня 1996 року № 93/96 // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 19. – Ст. 80.

5.«Doing business in China», US Commercial Service, – Електронний ресурс. – [Режим доступу]: http://export.gov/china/build/groups/public /@eg_cn/documents/webcontent/eg_cn_025684.pdf

6.«Establishing a foreign invested enterprise in China», Norton Rose, – Електронний ресурс. – [Режим доступу]: http://www.nortonrosefulbright.com /files/establishing-a-foreign-invested-enterprise-in-chinapdf-28964.pdf