Муцураєва Л., гр.3412-1

Участь прокурора у господарському процесі відповідно до нового Закону України "Про прокуратуру"

З 15 липня 2015 року в Україні почав діяти новий закон про прокуратуру, що визначає новий порядок призначення прокурорів на адміністративні посади та створення Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Нововедення торкнулися і Господарського процесуального кодексу, адже вступаючи у господарський процес, прокурор стає його учасником і підпорядковується тим правилам, які регулюють процесуальну діяльність суб'єктів цього процесуального права [1].

Проблема участі прокурора у господарському процесі за оновленим законом ще не була досліджена ні в теорії господарського права, ні в наукових працях присвячених прокурорській діяльності. Підгрунттям для нових наукових досліджень можуть стати напрацювання таких науковців, як: М. Руденко, П. Шумський, Т. Дунас, Г. Васильєв, В. Валюх, І. Іоннікова, Т. Степанова та інших, які зверталися до проблеми участі прокурора в господарському процесі.

Як зазначає М. Руденко звертаючись до відповідного суду господарської юрисдикції із заявою про захист прав і свобод громадянина, державних та суспільних інтересів, прокуратура реалізовує конституційну функцію представництва, яка розглядається як один з дійових засобів утвердження верховенства права, зміцнення законності та господарського правопорядку [1]. Ця функція зазначена безпосередньо у Конституції України. У ст. 121 вказано, що прокуратура України становить єдину систему, на яку, зокрема, покладається представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом [2].

У статті 29 Господарсько-процесуального кодексу України (далі – ГПК) визначено повноваження прокурора як учасника судового процесу у позовному провадженні. Прокурор бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, порушену за позовом інших осіб, на будь-якій стадії її розгляду для представництва інтересів громадянина або держави. З метою вступу у справу прокурор може подати апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд рішення Верховним Судом України, про перегляд рішення за нововиявленими обставинами або повідомити суд і взяти участь у розгляді справи, порушеної за позовом інших осіб [3]. Виходячи з цього, механізм участі прокурора в господарському судочинстві умовно можна поділити на такі блоки: перший – порушення справи в господарському суді за позовом прокурора (ст.2 ГПК); другий – безпосередня участь прокурора в судовому процесі (ст. 29 ГПК ); третій – апеляційне подання на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили (ст.91 ГПК); четвертий - касаційне подання на рішення місцевого господарського суду, яке набрало законної сили, та постанову апеляційного суду (ст. 107 ГПК); п’ятий - касаційне оскарження судових рішень Вищого господарського суду України до Верховного Суду України (ст. 111- 114 ГПК) [4].

З метою однакового і правильного застосування законодавства про участь прокурора у розгляді справ, підвідомчих господарським судам, Пленум Вищого господарського суду України у своїй Постанові 2012 року дав господарським судам роз'яснення про деякі питання участі прокурора у розгляді справ, підвідомчих господарським судам. У ній було зазначено, що право прокурора на подання позову до господарського суду не ставиться законом у залежність від наявності у прокурора матеріалів прокурорської перевірки з того питання, з якого подано позов [5]. Це суперечить положенням нового закону про прокуратури, де були внесені зміни стосовно вимог щодо обґрунтування підстав для здійснення представництва інтересів держави і громадян в суді, передбачених частиною третьою статті 25 Закону України "Про прокуратуру". Невиконання прокурором вимог щодо надання господарському суду обґрунтування наявності підстав для здійснення представництва інтересів громадянина або держави в господарському суді має наслідком повернення поданої ним позовної заяви (заяви, скарги) у порядку, встановленому статтею 63 ГПК. У випадку представництва інтересів громадянина в господарському суді прокурор також повинен надати документи, що підтверджують недосягнення повноліття, недієздатність або обмежену дієздатність відповідного громадянина, та письмову згоду законного представника або органу, якому законом надано право захищати права, свободи та інтереси відповідної особи, на здійснення представництва [6]. Також в колишній редакції ГПК було вказано, що про свою участь у вже порушеній справі прокурор повідомляє господарський суд письмово, а в судовому засіданні — також і усно. За новим законом про прокуратуру для участі у справі, провадження в якій уже порушено, прокурор подає до господарського суду відповідну заяву [6].

Отже, участь прокурора у господарському процесі є однією з основним конституційних функцій щодо представництва інтересів держави і громадян. В новелах закону про прокуратуру можна спостерігати, що прокурори не обмежені у повноваженнях щодо представництва інтересів громадян і держави. Він залишається учасником позовного провадження у господарським судах. Новий закон своїми новелами дещо стримує свавілля органів прокуратури. Для того, щоб стати учасником господарського процесу, прокурор повинен мати вмотивовані підстави, а у випадку участі у вже порушеної справи надати відповідну заяву господарському суду.

Література

1. Руденко М. В. Участь прокурора в господарському судочинстві: окремі питання теорії і практики // Вісник Академії правових наук України. – 2002. - №1

2. Конституція України від 28 червня 1996 р. № 254к/96-ВР [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80

3. Господарсько-процесуальний кодекс України від 6 листопада 1991 р. № 1798-XII [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1798-12

4. Рум'янцева В. Особливості участі прокурора в господарському судочинстві в світлі змін до процесуального законодавства, внесених після 2001 р., та рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 №3-рп/99 / Рум'янцева В. // Вісник прокуратури. - 2002. - № 4.

5. Постанова Вищого господарського суду від 23 березня 2012 р. №7 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/v0007600-12

6. Про прокуратуру: Закон України від 14 жовтня 2014 р. № 1697-VII [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1697-18/page6