Студентка: Бутчана Владислава Віталіївна
Науковий керівник: Лютиков Павло Сергійович

Запорізький національний університет, Україна

Штрафні бали як історичні індульгенції

 

Виховання правопорушника в дусі додержання законів України і поваги до правил суспільного співжиття, запобігання вчиненню нових правопорушень та покарання і виправлення правопорушника, відшкодування збитків є основними цілями адміністративної відповідальності [1, 32]. Механізм забезпечення вище вказаних цілей розкривається за допомогою певних заходів адміністративної відповідальності, що іменуються як адміністративні стягнення.

Адміністративне стягнення – це захід адміністративної відповідальності, що застосовується до особи, яка вчинила адміністративне правопорушення. Кодекс України про адміністративні правопорушення, зокрема, стаття 24 містить перелік видів адміністративних стягнень [2, 16].

Значної уваги слід надати такій новації в системі адміністративних стягнень, як штрафні бали, які накладається на громадян за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі. Механізм реалізації цього стягнення полягає у тому, що кожному громадянину, який має право керування транспортним засобом, щороку з початку року (з дня отримання права керування транспортним засобом) і до кінця року нараховується 150 балів. У разі фіксації правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху в автоматичному режимі від загальної кількості балів громадянина, який вчинив правопорушення, вираховується кількість штрафних балів, передбачених відповідною статтею Особливої частини КУпАП.

Внаслідок зазначеного, українські водії потерпають від кардинальних змін, оскільки їх зобов'язали «жити по балам».

Особисто ми цілком не погоджуємося з ідеєю впровадження штрафних балів, адже це питання містить безліч нюансів та суперечностей, які сучасне законодавство не прийняло, на жаль, до уваги. 

Пропозиції авторів законопроекту щодо штрафних балів - це приклад з історії, коли видавались індульгенції. Як це виглядає? Водій отримує на рік 150 балів, за які він може вчинити певну кількість покарань, за які норми минулого законодавства надавали право навіть позбавити водія права курувати транспортним засобом на певний термін. Ми вважаємо, що це просто юридичний нонсенс!

При цьому, законодавство так і не врегулювало питання щодо того, як знімати штрафні бали з юридичних осіб, з власників автомобілів, які не мають посвідчення водія?

У той же час, у всіх країнах, які використовують штрафні бали, вони спрямовані на додаткове стимулювання водіїв до безпечної їзди та недопущення повторності порушень. Саме таку (наголошуємо – додаткову!) ціль застосування штрафник балів ми пропонуємо впровадити в правову українську систему.

Наприклад у Франції до основних видів стягнень ще запроваджена 12-бальна система штрафних балів. Молодим водіям, які вперше отримують посвідчення, нараховують 6 балів і якщо впродовж 3-х років вони не порушують встановлених правил їм нараховується ще 6 балів і загальна їх кількість складає 12 балів.

Досить гарний досвід у вирішення даної проблеми надають США, в яких система балів працює більше 30 років.  Особливістю регламентації такого механізму стягнень в США є використання камер для наповнення бюджету, адже у США за законом усі кошти від штрафів, виписаних автоматизованими системами, надходять у місцеві бюджети.

Побутує досить цікава думка, що грошове стягнення не завжди є ефективним, а для водія, який заробляє десятки або сотні тисяч в місяць, заплатити 255 грн нічого не коштує. Тому «ідеологи» впровадження штрафних балів наголошують, що таке стягнення зробить покарання відчутним для водіїв з будь-яким рівнем доходу. Але ми вважаємо, що це цілком не є прийнятним. В мережі Інтернет побутують встановлені такого собі роду прайс-листи, які містять інформацію для водіїв щодо кількісного еквіваленту зняття балів за чи інше правопорушення, які водії, нібито, самостійно обирають. Вибачте, наче в ресторані замовлення оформлюємо!

Наша думку зводиться до того, що якщо і вводити штрафні бали за порушення ПДР, то треба використовувати європейський досвід. А запропонований Кабміном метод "виховання" водіїв є незрозумілим і малоефективним, на нашу думку.

Список використаних джерел:

1.                       Гончарук С.Т., Сопілко І.М. Адміністративне право : навч. посіб. / С.Т.Гончарук, І.М. Сопілко. – К. : НАУ, 2015. – 104 с.

2.                       Гончарук С.Т., Сопілко І.М. Адміністративна відповідальність : навч. посіб. / С.Т. Гончарук, І.М. Сопілко. - К. : НАУ, 2015. - 84 с.

3.                        Адміністративне право : практикум для студ. напряму підготовки 6.030401 "Правознавство" / уклад. С.Т. Гончарук, В.М. Вишновецький, О.А. Гусар. ‒ К.: НАУ, 2015. ‒ 96 с.

4.                       A Quality Framework for Services of General Interest in Europe [Електронний ресурс]. – Режим доступу до ресурсу : http://ec.europa.eu/services_general_interest/docs/comm_quality_framework_en.pdf5. Matei L. Behaviour and action: citizens vs.public Services / L. Matei, A. Matei // MPRA Paper No 26787. – 2010 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://mpra.ub.uni-muenchen.de/26787/2/MPRA_paper_26787.pdf

5.                       Рекомендація Ради Європи про фінансові ресурси органів місцевої влади та їхні обов'язки: тест на субсидіарність № 79 (2000) [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.coe.kiev.ua/ docs/kmpbe/r79(2000).html.