Стешенко Анастасія Олександрівна, студентка
Науковий керівник: д.ю.н., доцент Лютіков П.С.
Запорізький національний
університет
Питання захисту прав людини в адміністративному
судочинстві
В Україні, як і в кожній демократичній державі, захист
прав людини і громадянина є найважливішим завданням державної влади.
Саме в положеннях Конституції України закріплено, що
людина - найвища соціальна цінність. І саме держава здійснює визначення в законодавстві
прав та свобод людини і громадянина, а також забезпечує громадянам захист
порушених прав і свобод. Найефективнішим засобом захисту цих прав є судовий
захист.
Судова система є основою правової держави, яка призначена
захищати зазначені в Конституції цінності. Основним завданням судової гілки
влади зараз є і залишається надійно захищати конституційні права і свободи
людини, а також слідкувати за дотриманням законів у державі [1].
Досвід багатьох європейських країн свідчить про те, що
система адміністративних судів швидко вирішує спори, які виникають у сфері
публічно-правових відносин.
Відповідно до Кодексу адміністративного судочинства
України (п.1 ст.2 КАС України) завданням адміністративного судочинства є захист
прав і свобод фізичних осіб, також і юридичних осіб у сфері публічно-правових
відносин від порушень з боку органів державної влади [3].
Особа, яка потребує судового захисту, зазвичай, отримує
протидію потужного адміністративного апарату в адміністративному процесі. У
сторін можуть складатися різні початкові можливості тому, щоб урівноважити їх,
адміністративний суд виступає активним учасником у захисті прав, свобод чи
інтересів людини. Зазвичай, конфлікти з’являються з вини публічної
адміністрації, яка зловживає владою або виявляє некомпетентність, що змушує
особу звернутися до суду. Це може виявлятись у створенні перешкод у реалізації
прав чи задоволенні інтересів людини або громадянина, у позбавленні (обмеженні)
можливості користуватись певним соціальним благом.
Адміністративне судочинство є одним із найефективніших
способів зобов’язати суб’єкти владних повноважень вчинити певні дії або
утриматись від них, замість безрезультатного листування та оскарження. Також ця
форма захисту може вплинути на ефективність інших форм захисту прав людини в сфері
охорони здоров’я (наприклад, адміністративної) [1].
Адміністративне судочинство – вид судової форми захисту прав людини, в тому
числі у сфері охорони здоров’я. До речі, пацієнт або медичний працівник, який
буде незадоволений розглядом його звернення чи бездіяльністю представників
управління охорони здоров’я, може звернутись до суду в порядку
адміністративного судочинства [2].
Кодекс адміністративного судочинства України закріплює
захист не будь-якого інтересу, а саме правового.
Специфікою доказування в адміністративному судочинстві є
те, що у справах про протиправність рішень суб’єкта владних повноважень
обов’язок щодо доведення правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності
покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Тобто в адміністративних справах запроваджено презумпцію вини відповідача –
суб’єкта владних повноважень [2].
Можна підвести підсумок, що основною метою судового захисту порушеного
права є вирішення між сторонами конфлікту, припинення публічно-правового спору
та використання дієвого способу захисту або відновлення порушеного права.
Отже, адміністративне судочинство спрямоване на зміцнення
законності та попередження правопорушень, а також сприяє виявленню порушень
прав, свобод та інтересів осіб з боку влади та поновлення цих прав чи
запобігання їх порушенню.
Література: