КорнієвськийЮ.І.¹, Корнієвська В.Г.¹, Охріменко С.Г.²

¹Запорізький державний медичний університет

²Національний заповідник «Хортиця»

ФАРМАКОГНОСТИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ХМЕЛЮ ЗВИЧАЙНОГО

Хміль звичайний (Humulus lupulus L.) родини коноплеві Сannabaceae. Хмільзвичайний росте по всійтериторіїУкраїни на вогкихмісцях, середчагарників.

Основними біологічно активними речовинами, які зумовлюють фармакологічну активність шишок хмелю є гіркоти та поліфенольні сполуки, а також ефірна олія. До складу ефірної олії хмелю, оснований вміст якої знаходиться в залозках, входить більше 230 сполук моно- та сесквітерпенового ряду та 23 ароматичні сполуки [1, 3].

Фенольні сполуки шишок хмелю представлені флавоноїдами, антоціані- дами, катехінами і фенолкарбоновими кислотами [2].

Дослідження останніх років показали, що естрогенна активність хмелю пов’язана з ізопренілірованимифлавоноїдами 8-ізопренілнарінгенін, хміль є одним з найбільш активних фітоестрогенів [12].

У шишках хмелю виявлено також холін, аспарагін, тритерпенові сполуки (гопанон і гідроксигопанон), вітаміни (рутин, С, Е, В₁, В₃, В₆, Н, РР), смоли[2-4]. Гіркоти хмелю з групи гумулону, дезоксигумулону і лупулону нестійкі. У процесі зберігання сировини хмелю утворюється ряд продуктів окислення α- та β-кислот, серед яких гумулінони, гумулінові кислоти і гумулони. Вважають, що кінцевим продуктом перетворення є гумулінові кислоти.

Вміст α- та β-кислот є сортовою особливістю хмелю і в більшій мірі залежить від місця та умов вирощування.

Заспокійлива і снодійна дія хмелю (насамперед ефірна олія та її окислені форми) була перевірена на мишах. Бактерицидну і бактеріостатичну дію пов'язують з наявністю гіркоти (гумулон і лупулон); найкращі результати дають жиророзчинні похідні. У хмелі міститься комплекс сполук, що володіють естрогеноподібною активністю [4, 8 - 12].

Хміль вважається досить слабким заспокійливим засобом, використовується при безсонні у поєднанні з іншими рослинами валеріаною, собачою кропивою серцевою. Офіційновизнанайогоефективність при нервовихпорушеннях у дорослих і дітей[7].

Шишки хмелю проявляють протизапальний, знеболювальний, проти -виразковий ефект та мають діуретичну, жовчогінну, гепатопротекторну, спазмолітину, противірусну, антимікробну дію [6].

У шишках хмелю знайдено цілий комплекс пренілійованих флавоноїдів, які мають виражену антиканцерогенну дію [13].

Мета роботи: проведення фармакогностичного дослідження хмелю звичайного.

Матеріали і методи дослідження. Нами проведено дослідження суплідь хмелю зібраних у Дніпропетровській обл., Новомосковський район, м. Перещепино на узбіччі річки Кінчель. Визначення мікроскопічних діагностичних ознак проведені на свіжому, фіксованому матеріалі з використанням світлового мікроскопу фірмиGranumз відео насадкою DC 1300, Китай при х100-,х400-кратному збільшені.

Ефірну олію отримували за методикою перегонки з водяною парою ДФУ [5]. У колбу місткістю 2000 мл, додавали 500 мл очищеної води та 40,0 свіжеподрібненої на порошок сировини. Дистиляцію проводили зі швидкістю від 3 мл/хв до 4 мл/хв протягом 4 годин. Отриману ефірну олію розчиняли у 5 мл гексану, зневоднювали безводним сульфатом натрію і досліджували методом капілярної газової хроматографії з мас-спектрометричним детектуванням. Вміст ефірної олії у шишках хмелю склав 0,25%.

Отриману ефірну олію досліджували на газовому хроматографі фірми «Хьюлет-Паккард» (НР), США, що складається з хроматографа марки НР 6890GC та мас-селективного детектора 5973N. Компоненти розділяли на кварцовій капілярній колонці фірми НР(НР 1909 IJ -433 YP-5) 30 м довжиною та внутрішнім діаметром 0,25 мм, заповненій 5% фенілметилсилоксаном.

Результати та їх обговорення. У результаті досліджень ефірної олії шишок хмелю виявлено 53 речовини. За допомогою хромато-мас-спектроскопії ідентифіковано 40 компонентів. Головні компоненти ефірної олії складають: гумулен (11,73%), α-селінен (9,44%), β-фарнезен (8,48%), β-каріофілен (7,59%), β-евдесмол (5,69%), еремофілен (3,91%), ундеканон-2 (3,69%), селіна-3,7(11)-дієн (3,59%).

Досліджені мікродіагностичні ознаки шишок хмелю звичайного: клітини верхнього епідермісу мають звивисті стінки клітини, особливо біля основи, невеликі. Продихи на верхньому епідермісі відсутні, наявні щитковидні залозисті волоски та прості одноклітинні, конічні покривні волоски; присутні жовтогарячі-жовті залозки із смолистим вмістом.

Нижній епідерміс складається з клітин сильно хвилястими боковими контурами, клітини по жилках з більш рівними обрисами і декілька витягнуті вздовж жилки. Продихи чисельні аномоцитного типу. На верхній та нижній поверхні лусок розташовані головчасті залозки, які мають 1-2 клітинну головку. Крім залозистих волосків луски густо покриті простими волосками, тонкостінними одноклітинними, можуть бути зігнуті та конічні різних розмірів. Мезофіл складається з пухкої губчастої паренхіми, у ньому0присутні друзи оксалату кальцію.

Висновки

Аналізуючи мікродіагностичні ознаки та компонентний склад ефірної олії шишок хмелю звичайного можна зробити висновок, що вони відповідають вимогам Державної фармакопеї України. Сировина потребує більш детального фармакогностичного дослідження з різних місць зростання.

Література

1. Аксенова З.И. Определение физико-химических показателей качества хмеля и продуктов его переработки/ Аксенова З.И.- Харьков:1898.-150 с..-

2. Горошко О.А. Исследование состава шишек хмеля / Горошко О.А, Пахомов В.П.,Самылина И.А, Никулина И.Н.// Фармация.-2000.-№4. С.48-50.

3. Григорчук О.Ю. Ідентифікація та кількісне визначення діючих речовин шишок хмелю / Григорчук О.Ю., Тихонов О.І., Веронський Л.В.// Вісник фармації- 2002-№3.-С.47-49.

4. Григорчук О.Ю. Хміль у народній та науковій медицині / Григорчук О.Ю., Тихонов О.І.// Фармацевтичний журнал – 2002.-№5.-С.90-93.

5. Державна фармакопея України / Доповнення 2.-Харків: Державне підприємство «Науково-експертний фармакопейний центр», 2008.- 620с.

6. Мазурець С.І. Макро- і мікроскопічне дослідження хмелю звичайного/ С.І.Мазурець, В.М. Ковальов, С.В. Ковальов, О.В.Гамуля// Вісник фармації.-2010.-№3(63).-С.47-50.

7. Уланова В.А. Експериментальне дослідження репаративних властивостей екстрактів з листя та шишок хмелю звичайного/ В.А.Уланова, О.М. Гладченко, С.І. Берестова, Е.А. Єфременко // Запорож. мед. журн.-2007.-№4.-С.164-166.

8. Cos H., De Bruyne T., Apers S.,Berghe D.V. Phytoestrogens: recent developments// Planta Med. 2003.- Vol.589-599.

9. Deutsches Arzneibuch. 10 Ausgabe. Amtliche Ausgabe/-Stuttgart: Deutsher Apotheker verlag.1991.-850 p.

10. Eri S., Kroob K., Lech J. Direct thermal desorption-gas chromatography-mass spectrometry profiling of hop (Humulus lupulus L.) essential oils in support of varietal characterization // J.agr.Food Chem.-2000.-Vol.48.-№4.-P.1140-1149.

11. European Pharmacopoeia, 3 rd edition.-Paris: Maisonneuve S.A.,2001.-948 p.

12. Milligan S.R., Kalita J.C., Pocock K.V., Van De Kauter V. The endocrine activities of 8-prenilnaringenin and related hop (Humulus lupulus L.) flavonoides// J.Clin.Endocrinol.Metab.2000,-Vol.85.-P.4912-4915.

13. Rong H.,Boterberg T., MaubachJ.,Stove C., Depyper H. 8-prenylaringenin, the phytoestrogen in hops and beer? Upregulates the function of the E-cadherin/catenin complex in human mammary carcinoma cells//Eur.Cell Biol. 2001/-Vol.80.-P.580-585.

Відомості про авторів:

Корнієвський Ю.І., к. фарм. н., доцент кафедри фармакогнозії,фармакології та ботаніки ЗДМУ;

Корнієвська В.Г., к. фарм. н., доцент кафедри фармакогнозії, фармакології та ботаніки ЗДМУ;

Охріменко С.Г. завідувач відділу охорони природи Національного заповідника «Хортиця».

Адреса для листування: Корнієвський Юрій Іванович, 69032. м.Запоріжжя. проїзд Дружний 9А кв.22. E-mel. kornievsk@gmail.com.