Економічні науки/13. Регіональна економіка

К.е.н. Баландіна І. С., Амба-Мунделе А.

Харківський національний університет міського господарства ім.

О. М. Бекетова, Україна

Сучасний стан та перспективи розвитку велосипедного туризму в Харківському регіоні

Велосипедний туризм в Україні має дуже давню традицію. За матеріалами українських часописів, перші «Спілки велосипедистів-аматорів» були засновані у 1887 р. в Харкові, Севастополі та Одесі, до речі, у Києві тільки у 1892 р. З тих часів були зльоти та занепади велосипедного руху в Україні, але найбільшого поширення велосипедний туризм набув за радянських часів. Перші секції велосипедного туризму при клубах та підприємствах почали з’являтися у 50-ті роки [1].

Харківська область одна з найперших в Україні відзначилася популярністю серед громадян такого виду активного відпочинку, як велосипедний туризм. Перша комісія велосипедного туризму з'явилася в Клубі туристів Харкова у 1969 році. За кілька років комісії велосипедного туризму почали роботу в Житомирський області, Донецьку, Запоріжжі, Києві, Дніпропетровську, Сімферополі, Одесі та інших містах. У ті часи Республіканська комісія з велосипедного туризму працювала в Харкові і тільки в 1981 році вона «переїхала» до Києва. У 1979 р. вперше в Україні в м. Харкові були проведені республіканські змагання з техніки велосипедного туризму.

Якщо розглянути сучасний стан велосипедного туризму в Харківській області , то на цей час в області вже розроблено 25 веломаршрутів. Але лише п'ять з них були промарковані. З метою зручності для туристів та сприяння розвитку вже розробленої мережі веломаршрутів пропонується промаркувати інші 20 веломаршрутів, а також створити нові.

Всі вони мають бути зосереджені навколо головних туристських об'єктів області, складових «Золотого кільця Слобожанщини»: Національний літературно-меморіальний музей Г. Сковороди, Національний меморіальний комплекс «Висота маршала І.С. Конєва», Чугуївський художньо-меморіальний музей ім. І. Рєпіна, Краснокутський дендропарк, Пархомівський історико-художній музей ім. П.Ф. Луньова, Шарівський парк, Національний природний парк «Гомільшанські ліси», палацово-паркові комплекси, храми, каплиці, монастирі[2] .

В перспективі - поєднати всі туристські об'єкти в області, які активно розвиваються, у велокільце - єдиний туристський маршрут навколо Харкова.

22 вересня 2015 року виконавчим комітетом міста Харкова було представлено для громадського обговорення і розгляду «Пропозиції ГО "Міські Реформи" щодо концепції розвитку велосипедного руху і інфраструктури». Згідно з рішенням Харківської міської ради від 20.11.2013 №1317/13 «Про внесення змін до програми реалізації рішень генерального плану м. Харкова до 2026 р. на період до 2015 р.» Департаменту містобудування, архітектури та генерального плану передбачено розробити концепцію велосипедного руху і облаштування велосипедної інфраструктури у м. Харкові. Окрім цього, міською комплексною цільовою соціальною програмою розвитку фізичної культури та спорту м. Харкова на 2012-2016 роки передбачено будівництво та реконструкцію діючих спортивних парків, рекреаційних майданчиків, пі- шохідних та велосипедних доріжок у місцях проживання та масового відпочинку населення.

Створення велосипедної інфраструктури у м. Харкові розв’яже низ- ку проблем щодо покращення безпеки руху, екологічної ситуації та збережен- ня історико-архітектурного середовища, підвищення мобільності та туристичної привабливості міста, а також матиме позитивний економічний і політичний ефект, сприятиме поліпшенню здоров’я нації.

Головною метою цієї Концепції є розробка поетапних дій щодо створення велосипедної інфраструктури та розвитку велосипедного руху в м. Харкові для задоволення населення в безпечному і якісному руху велосипедом, збереження екологічної рівноваги, поліпшення якості життя мешканців і підвищення туристичної привабливості міста[3] .

Наприкінці серпня 2016 року В Харкові урочисто відкрили першу велосипедну доріжку довжиною 7 км і шириною 3 м, яка пролягає від перехрестя вул. Сумської та вул. Дерев'янко до Храму Святої цариці Тамари в П'ятихатках.

Тож, враховуючи сучасний рівень розвитку велосипедного руху на прикладі інших країн Європи та світу і набуваючу популярність велосипеду як засобу пересування й виду активного відпочинку в Україні, необхідно створити умови для подальшого сталого його розвитку. Для цього замало кількості громадян, бажаючих пересісти на велосипед та подорожувати ним. Треба перейняти досвід інших країн щодо впровадження сучасної інфраструктури для велосипедного руху, а саме:

- наявність достатньої кількості велодоріжок і їх висока якість;

- встановлення спеціальних дорожних знаків як на тротуарах, так і на проїжджій частині;

- облаштування спеціальних стоянок велостранспорту;

- розробка спеціальних маркувань як для вже існуючих, так і для нових велосипедних маршрутів;

- створення достатньої кулькості пунктів велопрокату та сервісних центрів (ремонтних служб).

Також, дуже важливим фактором, що впливає на розвиток не тільки велосипедного, а й будь-якого іншого виду спортивного туризму є залучення підтримки з боку держави, як в законодавчому аспекті, так і в фінансовому. Адже нестабільна політична й економіна ситуація в країні безумовно залишає свої наслідки в розвитку не тільки активних видів відпочинку, а й туризму взагалі.

ЛІТЕРАТУРА:

1. Абрамов В. В. Історія туризму: підручник./ В. В. Абрамов, М. В. Тонкошкур – Х. : ХНАМГ, 2010. - 294 с.

2. http://tic.kh.ua/ru/turisticheskie-marshruty/velomarshruty-po-harkovskoy-oblasti

3. http://www.slideshare.net/OlenaTokmylenko/ss-53052908