Экономика/4. Инвестиционная деятельность и фондовые рынки

К.е.н., доцент Галан Л.В., магістр. Яніцька А. В.

Одеська національна академія зв'язку ім. О.С. Попова, Україна

Перспективи розвитку інвестиційної діяльності держави

Важливо розуміти, що інвестиції та інвестиційна діяльність, покращують у майбутньому економічні показники відповідної сфери діяльності. Інвестиції та інвестиційна діяльність представляють собою різного роду дії, які підвищують економічний рівень держави в світі. Все це зумовлює необхідність визначення сутності інвестицій, а також визначення їх форм та видів, визначення умов створення сприятливого інвестиційного клімату, залучення інвестицій та їх ефективне використання [1].

Метою даної роботи є визначення основних напрямів щодо перспектив розвитку інвестиційної діяльності держави, а також прогнозування їх ефективності та економічної вигоди.

Тема є актуальною, так як у наш час інтерес щодо інвестицій та інвестиційної діяльності держави дуже суттєвий та важливий, особливо з позиції іноземного інвестора.

Питаннями інвестицій та інвестиційної діяльності держави займалися та займаються багато вчених: І.Л. Сазонець, В.А.Федорова, І.А. Бланк, Т.В. Майорова, О.Д. Данілов, Г.М. Івашина, О.Г. Чумаченко, А.П. Дука, але і сьогодні дана тема являється досить актуальною і не достатньо вивченою тому потребує значної уваги з урахуванням складних умов сьогодення.

Основою економічної та соціальної стратегії країни є сьогодні державна інвестиційна політика, завданням якої є розвиток інвестиційної діяльності, спрямований на створення привабливого інвестиційного середовища та суттєвого нарощування обсягів інвестицій.

Основними задачами інвестиційної діяльності держави є: орієнтація на інноваційний шлях розвитку економіки України; визначення державних пріоритетів інвестиційного розвитку України; формування нормативно-правової бази у сфері інвестиційної діяльності; створення умов для збереження, розвитку й використання вітчизняного науково-технічного та інноваційного потенціалу; забезпечення взаємодії науки, освіти, виробництва, фінансово-кредитної сфери у розвитку інвестиційної діяльності; ефективне використання ринкових механізмів для сприяння інвестиційної діяльності, підтримка підприємництва у науково-виробничій сфері; здійснення заходів на підтримку міжнародної науково-технологічної кооперації, трансферу технологій, захисту вітчизняної продукції на внутрішньому ринку та її просування на зовнішній ринок; фінансова підтримка, здійснення сприятливої кредитної, податкової і митної політики у сфері інвестиційної діяльності; сприяння розвиткові інвестиційної інфраструктури; інформаційне забезпечення суб'єктів інвестиційної діяльності; підготовка кадрів у сфері інвестиційної діяльності.

Нажаль, кризові процеси та інфляція призвели сьогодні до порушення оптимальних співвідношень між національними заощадженнями та інвестиціями в народне господарство: щороку значна частина заощаджень залишалася неконвертованою в інвестиції. Як наслідок, не повністю використовуються можливості нарощування інвестиційного потенціалу національної економіки. Особливо давалися в знаки такі негативні чинники: низька дієздатність банківсько-кредитної системи, її фактична неспроможність акумулювати достатньо високий інвестиційний потенціал населення, відсутність розвиненої мережі інституційних інвесторів (пенсійних фондів та страхових компаній); неефективне й безсистемне використання амортизаційних фондів; низький рівень капіталізації прибутків підприємств та відсутність економічних та (податкових) стимулів; спрямування інвестиційного потенціалу приватизації переважно на цілі бюджетного споживання; відсутність необхідної системи страхування інвестиційних ризиків, нерозвиненість фондового ринку та іпотечних відносин, лізингу та інших інститутів фінансування;

Визначальним завданням державної політики в інвестиційній діяльності є сьогодні і створення рівних умов для ведення бізнесу та інвестування економіки України суб'єктами господарювання різної форми власності, здійснення процесу інвестування на прозорих та цивілізованих засадах, поліпшення структури інвестиційних джерел [2]. У зв'язку з цим, політика держави має бути сконцентрована на: прискоренні темпів економічного зростання на власній відтворювальній (інвестиційній) базі та на достатній ринковій основі; створенні рівних умов для діяльності суб'єктів господарювання незалежно від форми власності та походження капіталу; формуванні ефективного конкурентного середовища; зміцненні фондового ринку, розвитку інститутів спільного інвестування, страхових та пенсійних фондів, ринку корпоративних цінних паперів, його інтегруванні у міжнародні ринки капіталу; створення додаткових економічних стимулів для залучення інвестицій у пріоритетні галузі економіки;

Створення сприятливого інвестиційного клімату в державі пов’язане з чітким правом регулювання інвестиційної діяльності [3.c. 39]. З метою створення привабливого інвестиційного клімату та розвитку інфраструктури інвестиційної діяльності для забезпечення сталого економічного зростання та підвищення життєвого рівня населення пропонуються шляхи щодо перспектив розвитку інвестиційної діяльності держави:

- завершення формування стабільної нормативно-правової бази, яка б ґрунтувалася на принципах рівності всіх інвесторів;

- удосконалення механізмів управління корпоративними правами, в тому числі тими, що належать державі, посилення захисту прав дрібних акціонерів;

- забезпечення подальшого реформування податкової системи, в тому числі шляхом зниження податкового навантаження, оптимізації та підвищення прозорості процедури адміністрування податків, безумовного додержання прав платників податків;

- підвищення інвестиційної привабливості об'єктів приватизації;

- подальше проведення адміністративної реформи з метою вдосконалення та підвищення ефективності державного управління, усунення бюрократизму та проявів корупції;

- зміцнення банківської системи України, сприяння концентрації банківського капіталу, практичне запровадження іпотечних механізмів;

- пожвавлення інвестиційної діяльності у спеціальних економічних зонах;

- створення додаткових стимулів для залучення інвестицій у пріоритетні галузі української економіки;

- усунення структурних деформацій в економіці України шляхом випереджаючого нарощування темпів розвитку споживчих галузей та сфери послуг;

- розширення і модернізація транспортної інфраструктури;

- сприяння збільшенню обсягу інвестицій у галузі зв'язку та телекомунікаційних послуг;

- стимулювання залучення інвестицій у наукову, науково-технічну та інноваційну діяльність.

Виконання даних шляхів розвитку забезпечать перспективу розвитку інвестиційної діяльності держави, а також створення сприятливого інвестиційного клімату для України, що поліпшить її привабливість для іноземних інвесторів.

Література:

1. Бланк И.А. Инвестиционный менеджмент: Учебный курс. – К.: Эльга-Н, Ника-Центр, 2002. – 448 с.

2. Захарін С. Оптимізація форм і методів державного регулювання іноземного інвестування // Економіка України. – 2004. - № 4. – с. 54-58.

3. Сазонець І.Л., Федорова В.А. Інвестування: міжнародний аспект: Навчальний посібник. – К.: Центр учбової літератури, 2007. – 272 с.