Економічні науки/7. Облік та аудит

К.е.н. Булкот Г.В., магістр Тішков П.В.

ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», Україна

Особливості контролю фінансових інвестицій на підприємствах України

Контроль інвестиційної діяльності та діяльності щодо реалізації фінансових інвестицій, особливо тих, що стосуються вкладень у інші суб’єкти з метою одержання прибутку у майбутньому є досить складною ділянкою облікової роботи. Він включає розгалужену систему оцінки як реальних, так і фінансових інвестицій, використання специфічних методів і прийомів відображення активів, джерел інвестування, взаємовідносин між інвестором та об'єктом інвестування, специфіку розкриття інформації у фінансовій звітності, консолідації інвестованих капіталів. Складність проявляється в організації системи контролю інвестицій, що має особливі правила та способи розкриття інформації.

Економічною наукою постійно досліджуються питання інвестування. Це обумовлено суттєвим впливоми фінансових інвестицій на процес економічного росту різних галузей національної економіки. Інвестиції визначають процес розширеного відтворення та на сьогодні питання активізації інвестиційного процесу є ключовим для економіки розвинутих країн. Саме тому на підприємствах України повинен здіснюватись ефективний та своєчасний контроль за фінансовими інвестиціями.

Для ефективності здійснення контролю повинні виконуватись такі завдання: з’ясування правильності ведення документального обліку операцій та руху фінансових інвестицій; встановлення відповідності відображення в бухгалтерському обліку фінансово-господарських операцій з фінансовими інвестиціями чинним нормативно-правовим актам; оцінка стану ефективності фінансових інвестицій підприємства; виявлення фактів правопорушень, що сприяють утворенню матеріальних збитків.

Внутрішній контроль фінансових інвестицій важливо розділити на три етапи (попередній, поточний та наступний) та з’ясувати, як підприємство організовує контроль на кожному з них.

Попередній контроль має місце до моменту здійснення фінансово-господарській операції, що дає можливість своєчасно усунути недоліки та запобігти витратам. При попередньому контролі перевіряються елементи облікової політики, тобто визнання та оцінка фінансових інвестицій, умови віднесення фінансових інвестицій до поточних та довгострокових, інші питання, які стосуються правильного відображення інвестицій в бухгалтерському обліку.

Поточний контроль на підприємствах дозволяє своєчасно впливати на негативні операції з метою їх усунення. На тих підприємствах, де налагоджений поточний контроль, забезпечується ощадливість і збереження фінансових цінностей.

Наступний контроль здійснюється шляхом проведення тематичних перевірок фінансово-господарської діяльності на підприємстві. Він передбачає перевірку господарських операцій після їх здійснення, тому його ефективність у діяльності підприємств менша ніж попереднього і поточного. Такий контроль здійснюється на державному рівні, що дає можливість забезпечити комплексну перевірку правильності та законності фінансово-господарських операцій на підприємствах, виявляє порушення і зловживання, які може не виявити система поточного контролю [2].

Якість здійснення контролю залежить від великої кількості різних чинників. Головну роль відіграє нормативно-правова база, що регламентує методику і порядок проведення перевірок, а також оцінювання ефективності фінансово-господарської діяльності підприємства. Велике значення в процесі контролю відіграє застосування такого методичного прийому, як зустрічна перевірка документів в установах банку, що стосуються операцій з фінансовими інвестиціями, оскільки це дає змогу уникнути порушення законодавства та здійснення крадіжок.

При дослідженні організації системи контролю за реалізацією інвестиційної програми важливим є порядок встановлення відхилень від показників, що заплановані. Відхилення фіксуються на основі порівняння фактичних показників із запланованими, які відображені в бюджеті проекту, календарних графіках, планах інвестицій, виробничому плані тощо. Важливість цього прийому контролю дає можливість вчасно виявляти реальний розмір відхилень, проаналізувати причини виникнення розбіжностей, розробити рекомендації і вжити необхідні заходи для їх усунення.

Також не менш важливим методичним прийомом при здійсненні контролю фінансових інвестицій є інвентаризація. Інвентаризація фінансових інвестицій проводиться шляхом перевірки наявності цінних паперів, перевірки в установчих та інших документах даних про внески до статутних капіталів спільно створених підприємств і депозитаріїв. Під час інвентаризації цінних паперів встановлюється правильність іх оформлення; збереження цінних паперів, що досягається шляхом порівняння фактичної наявності з даними бухгалтерського обліку; повне і своєчасне відображення в бухгалтерському обліку доходів, отриманих від операцій з цінними паперами тощо.

Як свідчить практика, інвестиційна діяльність у країнах з розвинутою економікою дає підприємству суттєві доходи. Прибуток від участі в капіталі асоційованих, дочірніх підприємств, а також від операцій з цінними паперами, іншими фінансовими інструментами в багатьох з них перевищує доходи від основної, операційної діяльності. Саме тому важливим є найбільш повне висвітлення в обліку і звітності інвестиційних процесів на підприємстві, одержання достовірної інформації про інвестиційні доходи і витрати, чітке розмежування результатів кожного виду діяльності підприємства. Треба відзначити, що своєчасне і правильне документальне оформлення операцій з фінансовими інвестиціями дозволить підприємству розширити обсяг та ступень деталізації інформації у звіті, який одночасно буде задовольняти інтереси усіх груп користувачів облікової інформації.

Процес контролю фінансових інвестицій, як правило, зводиться до таких етапів, як перевірка документального та юридичного забезпечення обліку фінансових інвестицій, перевірка реальності відображення їх у бухгалтерському обліку та у фінансовій звітності, відповідності їх класифікації, визначення первісної вартості фінансових інвестицій при їх придбанні, оцінці на дату балансу, правильності визначення отриманих доходів та витрат від інвестиційної діяльності та перевірки ведення обліку з метою оподаткування. Необхідну інформацію про інвестиційну діяльність можна отримати з даних фінансового обліку, управлінського обліку, внутрішньогосподарського контролю, бухгалтерської, податкової та статистичної звітності. В аудиторському контролі використовують також інформацію зовнішніх джерел: банків, страхових компаній, інвестиційних фондів, кредитних спілок, торговельних партнерів, інших аудиторських та юридичних фірм [1].

Таким чином, узагальнюючи все вищевикладене, можна зробити висновок, що вміла організація контролю фінансових інвестицій є запорукою стабільної та ефективної роботи підприємства. Побудова ефективної системи контролю фінансових інвестицій дозволить оперативно приймати інвестиційні рішення, що є складним та багатоступеневий процесом, який знаходиться під впливом багатьох факторів і вимагає постійної уваги від управлінського персоналу підприємства.

Література:

1. Демидаш Л.С. Організація і методика аудиту фінансових інвестицій / Л.С. Демидаш, Н.Г. Войчук // Economics. – 2012. – Вип.7.

2. Здреник В.С. Внутрішній контроль операцій з фінансовими інвестиціями: методика здійснення / В.С. Здреник // Міжнародний науково-виробничий журнал. - 2013. – Вип. 4 [21]. – С. 367-374.