Економічні науки/7. Облік та аудит

 

К.е.н. Булкот Г.В., студентка Бабчанік Ю.В.

 

ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», Україна

 

Особливості контролю оборотних активів на підприємствах

 

Контроль є невід’ємною складовою та умовою ефективного здійснення будь-якої діяльності, одержання інформації про процеси, які відбуваються на підприємстві, прийняття найбільш раціональних та оперативних рішень щодо загальних і специфічних питань розвитку підприємства. Забезпечення безперервного процесу функціонування підприємства повинно здійснюватись за рахунок наявності оборотних активів. Від ступеня ефективності використання оборотних активів залежать фінансовий стан підприємства та його безперебійна робота.

У сучасних умовах господарювання необхідно приділяти особливу увагу контролю необоротних активів, оскільки ефективність використання засобів підприємства є одним із першочергових елементів оцінки виробничого потенціалу підприємства.

Відповідно до Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності» оборотні активи — гроші та їх еквіваленти, що не обмежені у використанні, а також інші активи, призначені для реалізації чи споживання протягом операційного циклу чи протягом дванадцяти місяців з дати балансу [1].

Головною метою контролю використання оборотних активів є формування обліку аналітичної інформації для оцінювання окупності оборотних активів з метою розробки раціональної амортизаційної політики оцінки ефективності. Основним завданням контролю оборотних активів є надання повної, правдивої та неупередженої інформації щодо них у фінансовій звітності. Однак інформація відносно оборотних активів не завжди є такою через недосконалість законодавства та постійні зміни в ньому.

Суб’єктами контролю оборотних активів підприємства є власник, керівник та головний бухгалтер.

Важливим завданням контролю оборотних активів є перевірка правильності відображення в обліку руху основних засобів. Для цього здійснюють контрольні вибіркові обстеження об'єктів основних засобів, виявляють відповідність їхнього фактичного стану згідно з технічною документацією. Первинні документи на прийняття основних засобів порівнюють із даними складського обліку, бухгалтерськими реєстрами, журналом реєстрації доручень та платіжними документами. При цьому встановлюють розходження у цих документах, з'ясовують їхні причини, виявляють факти підміни дорогих товарів малоцінними [3].

Управління оборотними активами підприємства здійснюється за такими етапами: аналіз оборотних активів підприємства у попередньому періоді; вибір політики формування оборотних активів підприємства; оптимізація об’єму оборотних активів; оптимізація співвідношення постійної і змінної частин оборотних активів; забезпечення необхідної ліквідності оборотних активів; забезпечення необхідної рентабельності оборотних активів; вибір форм і джерел фінансування оборотних активів [2].

Необхідною умовою для підвищення ефективності використання оборотних активів є також продумане економічне визначення потреби в них, тобто визначення такого їх оптимального розміру, який би при мінімальному запасі забезпечив безперервне виробництво. У цьому полягає суть нормування оборотних активів, яке в умовах ринку має розглядатися не лише як економічний метод обчислення необхідного розміру оборотних активів, а переважно як спосіб виявлення і мобілізації на підприємстві внутрішніх резервів підвищення ефективності виробництва.

Першочерговими завданнями оптимізації управління оборотними активами вітчизняних підприємств є розробка сучасних механізмів управління дебіторською заборгованістю, грошовими коштами, поточними фінансовими інвестиціями, запасами, зокрема: по-перше, це застосування портфельного підходу до управління дебіторською заборгованістю; по-друге, впровадження узгоджених методик управління грошовими коштами та поточними фінансовими інвестиціями; по-третє, використання адаптованих до специфіки функціонування вітчизняних підприємств методів логістичного управління запасiв [5].

Отже, оборотні активи є однією із складових, що становлять матеріальну основу процесу виробництва. Від ступеня їх використання залежать кінцеві результати виробництва, фінансовий стан усіх підприємств.

Таким чином, покращення використання оборотних активів сприяє підвищенню рентабельності підприємств і, навпаки, погіршення використання таких активів і відволікання на позапланові цілі (капітальні вкладення, капітальний ремонт й інші витрати, що покриваються за рахунок спеціальних джерел), знижує їх ефективність, створює тяжкий фінансовий стан. Тому, на підприємствах необхідно організовувати систематичний контроль за використанням наявних оборотних активів. Цей контроль має включати перевірку: зберігання наявних у підприємства власних оборотних активів; правильності витрачання власних та позикових коштів, виявлення та ліквідацію надлишкових та непотрібних підприємству активів; ефективності здійснюваних на підприємстві заходів з економного витрачання на виробництво матеріальних цінностей та коштів.

 

Література:

 

1. Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», прийнятий Верховною Радою України 16 липня 1999 р., № 196-ІV.

2. Буряк Л.Д. Фінансовий менеджмент у малому бізнесі: навч. посіб. / Дер- жавний вищий навч. заклад «Київський національний економічний ун-т ім. Вадима Гетьмана». – К.: КНЕУ, 2007. – 432 с.

3.Волошина В. В. Теоретико-методичні передумови гармонізації контролю оборотних активів підприємства / В. В. Волошина // Економічні науки. Cерія: Облік і фінанси. - 2015. - Вип. 12(1). - С. 61-66.

4. Дорохова Л. М. Управління оборотними активами як елемент фінансового менеджменту аграрних підприємств / Л. М. Дорохова // Наукові читання – 2013: наук.-теорет. зб. / ЖНАЕУ. – Житомир : ЖНАЕУ, 2013. – Т. 2. – С. 138–141.

5. Сєрік Ю. В. Управління оборотними активами підприємства / Ю. В. Сєрік // Економіка і управління. - 2013. - № 4. - С. 69-75.