Константинов Олександр Олександрович,
Аспірант
Академії муніципального управління
КОНЦЕСІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ ЯК ОСНОВА РЕАЛІЗАЦІЇ МЕХАНІЗМІВ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ
СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИМ РОЗВИТКОМ РЕГІОНУ
Досвід державно-приватного партнерства, напрацьований в Україні за останні
роки при тиску постійно мінливого нормативного середовища, а також використання
наявної міжнародної практики дозволяють виділити три основні моделі
державно-приватного партнерства, застосовні в комунальній галузі: орендна
модель; приватизаційно-інвестиційна схема; концесійна угода. Крім них можуть
існувати (і існують) гібридні форми та різні їх різновиди.
Найбільш розвинена, перспективна і комплексна форма партнерства - це
концесії, хоча перспективи активного розвитку та впровадження концесійних
проектів найближчим часом неоднозначні, тому що на даний момент ринок
концесійних проектів ще не запрацював на повну силу. Приваблива вона тим, що
дозволяє детально прописати в контракті взаємні зобов’язання приватного
інвестора і держави, знизити навантаження на бюджет за рахунок залучення
приватних коштів і забезпечити повноцінний захист приватних інвестицій, крім
того, механізм концесії дозволяє враховувати також і інтереси споживачів
комунальних послуг, надає можливість концесіонеру стягувати плату, при цьому в
деяких випадках можлива відміна від обов’язкової концесійної плати конценденту,
закріпленого права власності концесіонера на продукцію, майно і доходи,
одержувані концесіонером, крім того, відносини сторін у формі концесії,
законодавчо закріплені в Україні, на відміну від інших можливих форм і моделей
партнерства держави та приватного бізнесу.
В законі України «Про концесії» від 24.05.2016
№ 997-XIV визначено, що концесія
- це надання з метою задоволення громадських потреб уповноваженим органом
виконавчої влади чи органом місцевого самоврядування на підставі концесійного
договору на платній та строковій основі юридичній або фізичній особі (суб’єкту
підприємницької діяльності) права на створення (будівництво) та (або)
управління (експлуатацію) об’єкта концесії (строкове платне володіння), за умови взяття суб’єктом
підприємницької діяльності (концесіонером) на себе зобов’язань по створенню
(будівництву) та (або) управлінню (експлуатації) об’єктом концесії, майнової
відповідальності та можливого підприємницького ризику.
Основними принципами діяльності, пов’язаної з наданням та отриманням
концесії (концесійної діяльності), є:
- законність здійснення концесійної діяльності;
- державне регулювання концесійної діяльності та контроль за її здійсненням;
- здійснення концесійної діяльності на підставі концесійного договору;
- вибір концесіонерів переважно на конкурсній основі;
- врахування особливостей надання об’єкта у концесію в окремих сферах
господарської діяльності;
- комплексне використання об’єкта концесії;
- взаємовигода сторін у концесійному договорі;
- державні гарантії капіталовкладень концесіонера;
- оплатне використання об’єкта концесії;
- забезпечення законних прав та інтересів споживачів товарів (робіт,
послуг), що надаються концесіонером;
- стабільність умов концесійних договорів;
- розподіл ризиків між сторонами концесійного договору;
- участь держави, органів місцевого самоврядування у частковому
фінансуванні об’єктів концесії, які мають соціальне значення.
Об’єктами права державної чи комунальної власності, які надаються у
концесію, є: майно підприємств, їхніх структурних підрозділів, що є цілісними
майновими комплексами або системою цілісних майнових комплексів, яке
використовується для забезпечення завершеного циклу виробництва продукції
(робіт, послуг); об’єкти незавершеного будівництва та законсервовані об’єкти,
які можуть бути добудовані з метою їх використання для надання послуг по
задоволенню громадських потреб; спеціально збудовані об’єкти відповідно до умов
концесійного договору для задоволення громадських потреб [1].
В Україні відсутня налагоджена співпраця влади, інвесторів, контролюючих
організацій і структур, що обмежує доступ багатьох зацікавлених осіб, можливих
учасників державно-приватного партнерства до інформації, відсутня необхідна
прозорість усіх процедур проекту, створюються обмеження доступу до освоєння
земельних ресурсів. Крім цього, відсутня інформація про можливі форми співпраці
в рамках державно-приватного партнерства (лізинг, сервісні контракти,
концесійні угоди та ін.).
Ще один важливий соціальний аспект концесійних відносин полягає в тому, що
соціальна сфера належить до сфери відповідальності державних структур. Багато
об’єктів соціальної сфери є збитковими, тому що багато соціальних об’єктів і
послуг, які надаються ними, передбачають пільговий порядок обслуговування
малозабезпечених верств населення, тому вони не можуть бути передані у
володіння комерційним структурам через їхню збитковість, та можуть бути
ліквідовані. Крім того, забезпечується створення додаткових робочих місць в
регіоні та поповнення надходжень до бюджету [2, с. 65].
Одночасно законодавці передбачили і механізми регулювання ступеня
зацікавленості бізнесу в участі фінансування і розвитку соціальних об’єктів,
шляхом надання податкових пільг, вигідних умов кредитування, надання права
користування та розпорядження об’єктами на деякий термін і отримання
комерційної вигоди недержавними інвесторами. Джерелом фінансового забезпечення
реалізації інвестиційних програм і проектів регіонального розвитку також можуть
бути кошти приватних інвесторів у рамках реалізації інвестиційних проектів на
регіональному рівні із застосуванням механізму державно-приватного партнерства.
Вибір форм взаємодії сторін на основі концесійної моделі кращий з позиції
законодавчого регулювання таких взаємовідносин. Реалізація державних проектів
на основі концесійних угод дозволить залучити до державного сектору економіки
на регіональному та національному рівні значні суми інвестицій, створити великі
об’єкти державної власності та, одночасно, перекласти певну частку ризиків
бізнес-співтовариств, при цьому важливо, що контроль за об’єктом здійснюється
державою.
Література
1. Закон України «Про концесії» від 24.05.2016 № 997-XIV [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/997-14/page.
2. Конюхов Ю. М. Механізм
реалізації стратегії сталого соціально-економічного розвитку регіону /
Ю. М. Конюхов // Агросвіт. - 2015. - № 17. - С. 64-68.
References
1. Informatively-legal
systems league law in Ukraine (2016), “The Law of Ukraine
«About kontsesії»”, available
at:http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/997-14/page (Accessed 7 November 2016).