Автор: Карлінська Ілона

учениця 11-М класу Полтавської гімназії №6, м. Полтава, Укріїна

Науковий керівник: Іваницький І.В., доц. кафедри сімейної медицини і терапії ВДНЗУ «Українська медична стоматологічна академія», м.Полтава, Україна

Учитель: Базавлук Т.П., учитель хімії та біології, вищої кваліфікаційної категорії, "вчитель- методист", К.З."Полтавської гімназії №6, Україна

Шляхи корекції остеопенічних змін у дітей підліткового віку та їх ефективність за результатами річного спостереження

На сьогодняшній день остеопороз (ОП) є одним із викликів, які постали перед людством внаслідок розвитку цивілізації і подовшання тривалості життя. Наукою доведено, що остеопоротичні зміни в кістках тісно пов'язані з такими проблемами, як атеросклероз, хвороба Альцгеймера, вони значно знижують як тривалість життя, так і його якість [1; 2]. Необхідно пам'ятати, що зниження мінеральної щільності кісток (МЩК) є неминучим для жінок у постменопаузальному віці , але ймовірність розвитку клінічно значимого ОП і остеопоротичних переломів тісно пов'язана із піковою кістковою масою (ПКМ), яка досягається у віці до 25 років. Останнім часом збільшується кількість переломів у дітей, переважно у дівчаток у віці 12-13 років [3;4]. Як відомо, максимальний приріст кісткової маси спостерігається у дівчаток з 11 до 15 років і у хлопчиків з 12 до 16 років, причому за цей період накопичується 60-70% всієї кісткової маси. Порушення формування піка кісткової маси (ПКМ) створює передумови для розвитку ОП, що проявляється високим ризиком розвитку переломів кісток у дитячому віці і можливим розвитком важких патологій, пов’язаних з остеопоротичними змінами в подальшому. Саме тому вивчення факторів, які можуть впливати на формування кістки у підлітковому та юнацькому віці є необхідними та актуальними.

Мета роботи: вивчити можливості корекції недостатньої мінеральної щільності кісток дітей підліткового віку за допомогою загальнодоступних методів, зокрема оптимізації харчування, фізичних навантажень та відмови від шкідливих звичок.

Об’єкт та методи дослідження. Протягом року під нашим спостереженням було 24 учня 11-М класу гімназії № 6 міста Полтави, віком від 16 до 17 років, середнім віком 16,45±0,75 років. Для визначення рівня фізичної активності, наявності шкідливих звичок, зокрема паління, особливостей харчування, а саме наявності в щоденному раціоні молочних продуктів та їх кількості, визначення наявності та кількості переломів кісток в минулому та обставин їх виникнення досліджувані заповнювали розроблену нами анкету – опросник двічі, з інтервалом в один рік. Згідно таблицям зміни росту і ваги дитини від 7 до 17 років (Антропометричні таблиці) були оцінені данні параметри кожного підлітка на початку роботи та через рік спостереження, після чого підраховувався індекс маси тіла (ІМТ) — величини, що дозволяє оцінити ступінь відповідності маси людини та її зросту. Цей показник дозволяє провести непряму оцінку достатнього розвитку маси тіла.

ІМТ обраховується за формулою (Adolphe Quetelet, 1869 р.):

, де: m — маса тіла в кілограмах,

h — зріст в метрах, і вимірюється в кг/м².

На наступному етапі всіх досліджених розподілили на 2 групи за гендерною належністю. І група — дівчата (n= 8), II група- хлопці (n=16).

Діагностику стану мінеральної щільності кісткової тканини проводили ультразвуковим денситометром Omnisense 7000 S. За допомогою денситометра Sunlight Omnisense досліджували променеву кістку та оцінювали швидкість прохождения ультразвукової хвилі через кістку (SOS — Speed Of Sound). Після отримання повторних результатів денситометрій, даних антропометричного обстеження в динаміці та даних, отриманих за допомогою опитувальника, нами був проведений поглиблений статистичний аналіз з використанням методів біологічної та медичної статистики, а саме параметричних та непараметричних методів кореляційного аналізу та визначення достовірності відмінностей між групами.

Результати власних досліджень. При аналізі отриманих результатів проведення денситометрії в 2015 році, нами був виявлений дуже низький показник Т- критерію у обстежених хлопців, який склав в середньому -2,08±0,21, що мало достовірну (р<0,05) відмінність від аналогічного показнику у дівчат -1,46±0,32.

Після цього провели аналіз відмінностей між обстежуваними групами з метою виявлення можливих причин недостатньої мінералізації кісткової тканини у хлопців. Не зважаючи на велику різницю значень у рості та у вазі серед обстежених дівчат та хлопців, ІМТ в обох досліджуваних групах майже не відрізнівся 20,95±2,66 у хлопців та 20,68±1,74 у дівчат. При аналізі показнику фізичних навантажень за умовною шкалою нами була виявлена достовірно більша розповсюдженість регулярних занять спортом у дівчат (0,88±0,21), ніж у хлопців (0,73±0,32). Після проведення корекції фізичних навантажень та зільшення вмісту кальцію у повсякденній їжі через рік (у 2016 році) нами був виявлений приріст мінеральної щільності кісткової тканини по Т критерію до +1,25±0,39 у дівчат та +0,98±0,69 у хлопців. Показники ІМТ за рік в досліджуваній групі залишились практично без змін. За час спостереження (1 рік) у жодного хлопця або дівчини із досліджуваної групи не відмічалось переломів кісток, не зважаючи на те, що до початку спостереження у хлопців набагато частіше розвивались переломи у порівнянні із дівчатами (0,94 випадки на 1 обстеженого у хлопців проти 0,5 випадків на 1 обстеженого у дівчат). У дівчат був виявлений сильний позитивний кореляційний зв’язок між рівнем Т- критерія та кількістю переломів(r=0,87), у той же час при аналізі аналогічного показнику у хлопців зв’язку виявлено не було (r=0,1), на основі чого нами був зроблений висновок щодо великої ролі поведінкового фактору у розвитку переломів у хлопців. У той же час, зважаючи на позитивний вплив корекції факторів ризику розвитку остеопенії, яке проявилось як підвищенням МЩК, так і відсутністю переломів у досліджуваної групи пацієнтів, необхідно підкреслити велику роль саме нормальної МЩК у профілактиці розвитку переломів, оскільки вплинути на поведінкові стратегії як у дівчат, так і у хлопців ми не мали можливості. У 2015 році нами було виявлено низький вміст кальцію у щоденному раціоні як дівчат так і хлопців. Розрахунки ми проводили за формулою: кальцій з молокопродуктів + 350 мг. В середньому хлопці щоденно вживали 565,5±25,9 мг кальцію, дівчата вживали 873,7±39,1 мг кальцію при віковій нормі споживання 1000 – 1400 мг на добу. Таким чином, не зважаючи на достовірно більшу кількість кальцію, який вживали дівчата, вікова норма споживання кальцію не була досягнута в жодного з обстежених. У 2016 році, при повторному аналізі, після виконання наших рекомендацій, нам вдалось досягти цільового рівня споживання кальцію: хлопці щоденно вживали 1325,5±45,5 мг кальцію, дівчата вживали 1328,3±95,7 мг кальцію при віковій нормі споживання 1000 – 1400 мг на добу. При кореляційному аналізі у 2015 році був виявлений сильний позитивний зв'язок між щоденно споживанням кальцію та показником Т критерію як у дівчат (r=0,91), так і у хлопців (r=0,78), який зберігався і в 2016 році (у дівчат (r=0,83), у хлопців (r=0,72). У 2015 році при аналізі отриманих результатів на основі проведення кореляційного аналізу нами був виявлений сильний негативний кореляційний зв'язок (r=-0,71) між рівнем Т- критерія у хлопців та наявністю шкідливих звичок, зокрема паління. Аналогічний показник у дівчат проаналізувати не вдалось через відсутність шкідливих звичок в досліджуваній групі. У 2016 році нам не вдалось виявити курців серед досліджуваних для проведення повторного аналізу. Спираючись на отримані показники, ми зробили висновок щодо великої ролі шкідливих звичок, зокрема паління, у розвитку остеопенічного синдрому у хлопців. Таким чином, сучасні методи діагностики, а саме денситометрія, дозволяють виявити зменшення МЩК на ранніх етапах їх змін, що надає можливість в подальшому провести аналіз образу життя, особливостей харчування, наявність шкідливих звичок (паління). Виявлення факторів ризику та адекватна їх корекція за рахунок нормалізації рівня щоденного споживання кальцію, відмови від шкідливих звичок та оптимізації фізичного навантаження надають можливість нормалізувати показники МЩК.

Висновки:

1. У сучасних підлітків 15-16 років відмічається висока росповсюдженість низької мінералізації кісткової тканини.

2. Низька мінеральна щільність кісток в підлітковому віці обумовлена комплексом факторів, серед яких перше місце займає недостатнє споживання кальцію внаслідок низького щоденного вживання молокопродуктів.

3. Низька мінеральна щільність кісток більш виражена у хлопців і обумовлена більшою розповсюдженістю серед них шкідливих звичок, зокрема паління, меншою увагою до регулярних занять спортом, меншим, навіть у порівнянні із дівчатами добовим споживанням кальцію.

4. Більша розповсюдженість переломів у хлопців асоціюється передусім із поведінковими ризиками і має низький зв’язок із мінеральною щільністю кісток, у той час, як розвиток переломів у дівчат тісно пов’язаний із мінеральною щільністю кісток.

5. Відмова від шкідливих звичок, підвищення рівня щоденного споживання кальцію до цільових, рекомендованих ВООЗ значень та оптимізація фізичних навантажень дозволяють протягом року нормалізувати мінеральну щільність кісткової тканини та значно знизити кількість переломів.

Література

1. Буданова И. В. Кардиоваскулярный риск и остеопороз / И. В. Буданова, С. С. Якушин // II Российский конгресс по остеопорозу (Ярославль, 29 сент.-2 окт. 2011 г.) : тезисы докл. – Ярославль, 2011. – С. 175.

2. Верткин А. Л. Остеопороз – новый компонент сердечно-сосудистого континуума / А. Л. Верткин, А. В. Наумов, Д. М. Заиченко // Consilium Medicum. – 2013. – № 2. – С. 41–45.

3. Поворознюк В. В. Остеопенический синдром у детей и подростков, проживающих в индустриальном мегаполисе / В. В. Поворознюк, Е. И. Подлианова.// Современная педиатрия. – 2010. – № 2 (30). – С. 119–120.

4. Свешников А. А. Возрастные изменения минеральной плотности костей скелета у людей с разными антропометрическими данными / А. А. Свешников // Фундаментальные исследования. – 2012. – Ч. 1, № 4. – С. 116–122.