Карабін Оксана Йосифівна

кандидат педагогічних наук, доцент кафедри інформатики і методики її викладання Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка м. Тернопіль, Україна

СИСТЕМНИЙ ПІДХІД ДО ПРОФЕСІЙНОГО САМОРОЗВИТКУ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ КОМП’ЮТЕРНОГО ПРОФІЛЮ

Використання інформаційних технологій в педагогічній освіті формує у майбутнього фахівця перспективну орієнтацію в умовах інформатизації суспільства, надає йому широкий арсенал сучасних методологічних підходів і технологій оволодіння знаннями в процесі побудови цілісної картини світу, серед яких системний підхід, комп’ютерне моделювання та експеримент, навчальні та наукові дослідження тощо [4].

Системний підхід виступає одним із головних напрямків методології спеціального наукового пізнання та соціальної практики, мета і завдання якого полягають у дослідженнях певних об’єктів як складних систем. Системний підхід сприяє формуванню відповідного адекватного формулювання суті досліджуваних проблем у конкретних науках і вибору ефективних шляхів їх вирішення. Методологічна специфіка системного підходу полягає в тому, що метою дослідження є вивчення закономірностей і механізмів утворення складного об’єкта з певних складових. При цьому особлива увага звертається на різноманіття внутрішніх і зовнішніх зв’язків системи, на процес (процедуру) об’єднання основних понять у єдину теоретичну картину, що дає змогу виявити сутність цілісності системи [3, с. 5].

Системний підхід дає змогу забезпечити комплексне вивчення процесу професійного саморозвитку майбутніх фахівців комп’ютерного профілю, здійснити аналіз цього процесу як педагогічної системи. Системний підхід — це категорія, що не має єдиного визначення, оскільки трактується надто широко і неоднозначно. Традиції світосприймання системного підходу відображено у роботах В. О. Афанасьєва, І. В. Блаубергом, В. І. Вернадського, Л. С. Вигодського, В. В. Садовського, О. О. Смірновим, В. С. Тюхтіним, Е. Г. Юдіна.

У літературі наводяться наступні трактування або визначення системного підходу:

— інтеграція, синтез розгляду різних сторін явища або об’єкта (А. Холл);

— адекватний засіб дослідження і розробки не будь-яких об’єктів, що довільно називаються системою, а лише таких, котрі є органічним цілим (С. Л. Оптнер);

— вираження процедур подання об’єкта як системи та способів їх розробки (В. В. Садовський);

— на основі екстенсивного розширення системи вводяться додаткові підмоделі, які враховують різноманітні фактори й напрямки в динаміці дослідження (О. М. Дахін ) [2, с. 100];

— це напрям у спеціальній методології науки, одним із завдань якого є конструювання складних за організацією об’єктів як систем (С. У. Гончаренко). [1, с. 305]

— широкі можливості для отримання різноманітних тверджень і оцінок, які передбачають пошук різних варіантів виконання певної роботи з оптимальним подальшим їх вибором (Д. Бурчфільд) [3, с. 5].

Наукова цінність системного підходу полягає в тому, що він відображає світоглядний рівень дослідження, є універсальним методом пізнання, технологією, що протистоїть стихійності, суб’єктивізму, створює умови для послідовності та стабільності наукових пошуків [6].

У філософському плані системний підхід означає формування системного погляду на світ, який бере за основу ідеї цілісності, складної організованості досліджуваних об'єктів та їхньої внутрішньої активності й динамізму. Ці ідеї почерпаються системним підходом з діалектико-матеріалістичної картини світу і означають певний розвиток як філософського розуміння дійсності, так і принципів його пізнання [5].

Системний підхід спрямований на професійний саморозвиток майбутніх фахівців комп’ютерного профілю розкриває цілісність педагогічних об’єктів, виявляє взаємодію всіх компонентів, зводить їх, розкриває різноманітність зв’язків та відношень між ними, обумовлює їх структуру, організацію та принципи управління до професійної діяльності. Він забезпечує комплексне вивчення процесу професійного саморозвитку майбутніх фахівців комп’ютерного профілю, здійснює аналіз цього процесу як педагогічної системи.

Таким чином, системний підхід — виступає дієвим методологічним засобом наукового пізнання, дає змогу забезпечити комплексне вивчення процесу професійного саморозвитку майбутніх фахівців комп’ютерного профілю, здійснити аналіз цього процесу як педагогічної системи, розглянути багатогранність цього процесу, з’ясувати взаємодію з багатьма системами та їх зв’язки, здійснити розподіл складених явищ на їх складові, визначити способи їх поєднання в ціле та організації, з’ясувати підпорядкованість та їх взаємодію, з’ясувати цілісність системи, де основними компонентами якої є ціль, зміст, методи, форми, засоби і результати діяльності.

Література:

1. Гончаренко С. У. Український педагогічний словник / [за ред. С. Головко] / С. У. Гончаренко. — К. : Либідь, 1997. — 374 с.

2. Дахин А. Н. Моделирование компетентности участников открытого образования / Александр Николаевич Дахин. – М.: НИИ школьных технологий, 2009. — 292 с.

3. Кустовська О. В. Методологія системного підходу та наукових досліджень : [курс лекцій] / О. В. Кустовська, Т. : Економічна думка, 2005. — 124 с.

4. Педагогика. Учебное пособие для студентов педагогических учебных заведений / [В. А. Сластенин, И. Ф. Исаев, А. И. Мищенко, Е. Н. Шиянов] — М. : «Школа-Пресс», 2000. — 512 с.

5. Садовский В. Н. Основания обшей теории систем. М., 1974.

6. Сисоєва С. О. Проблеми неперервної професійної освіти: тезаурус наукового дослідження: наук. видання / С. О. Сисоєва, І. В. Соколова. – К.: Вид. Дім. ― ЕКМО, 2010. — 362 с.