Педагогічні науки. Проблеми підготовки фахівців.

К. т. н. Лукащук Т.І.

Харківський національний автомобільно-дорожній університет

 

ОСВIТА, ВИХОВАННЯ, ОСОБИСТIСТЬ

Формування homo sapiens, як особистості, відбувається протягом всього життя: в дошкiльному закладі, в середній загальноосвiтнiй чи то спецiальнiй школі, в ліцеях, коледжах, у вищих навчальних закладах. I на кожному етапі формування особистості постає запитання, як та якi методи задіяти для того, щоб результат задовольняв вимогам суспільства вцiлому. [1].

В процесі фундаментальної підготовки майбутніх фахівців з вищою технічною освітою існує низка суперечностей:

1) між процесом здобуття якісної фундаментальної підготовкою для набуття необхідних професійних навичок та скороченням годин аудиторних занять для циклу цих дисциплін;

2) збільшення годин для самостійного опрацювання студентами теоретичного матеріалу та низьким рівнем навичок самостiйної роботи;

3) вимогами впровадження інтерактивних технологій навчання та недостатніми розробками цих технологій для фундаментальних дисциплін.

Одним з можливих шляхів розв’язання цих суперечностей є компетентнiсний пiдхiд, тобто отримання бажаного результату освiти через сукупність компетенцiй.

За визначенням мiжнародної комiсiї Ради Європи компетенцiї особистості – це готовість використовувати засвоєні знання, навчальні вміння i навички, а також способи  діяльності в практичному житті для виконання практичних i теоретичних завдань. [5].

Когнiтивно - творчі компетенції – це сукупність навичок самостійної пізнавальної діяльності, знання i вміння організувати планування, аналізувати результат пізнавальної діяльності, набуття обчислювальних навичок, навичок використання ймовірнісних та статистичних методів пізнання, креативні навички продуктивної дiяльностi: володiння прийомами дiй в нестандартних ситуацiях, володiння евристичними методами розв’язання проблем, здатнiсть використовувати знання для формування власних можливих шляхiв варiантiв, прийняття рішень. [2].

Пошуки методiв розвитку творчого мислення – це неперервний процес. В цьому процесі, як правило, задіяні дві сторони: той, хто навчає, та той, кого навчають (студент). Будь - яка людина, з якою ви налагоджуєте контакт, перебуває в однiй з репрезентативных систем мислення (модальностей). [3]. Нейролiнгвiстичне програмування (НЛП), як наука, яка народилася на перетинi наук – педагогiки, психологiї та неврологiї, пропонує таку класифiкацiю репрезентативних систем:

- вiзуал – людина, яка при сприйняттi нової iнформацiї внутрiшньо створює зоровi образи. Вiзуалiзацiя –це творчий процес, допомогаючий  людинi контролювати та напрямлювати енергетичнi потоки мозку. Сили мозку керуються певними законами. Існують дослідження, які мають основу стверджувати, що сила  мозку може безпосередньо впливати на матерiальну дійсність [4]. В 1994роцi видатнi вченi i педагоги свiту зiбрались в Принстонському унiверситетi, щоб визначити, як можна розвинути цю разючу теорiю та примiнити її на практицi в конкретных областях науки;

- аудiал – людина, яка подумки вербально говорить щось самому собi про новi образи, з якими вiн знакомиться;

- кiнестетик – людина, яка присприйняттi iнформацiї вiдчуває кiнестетичний стан: вiдчуває наголос, який робить лектор при викладаннi теми, бачить розмiр лiтери, якщо формули записанi на дошцi або монiторi, на яких ведется викладання нового матерiалу, чує тембр голоса викладача, розпiзнає колiр дошки.

Визначити, в якій з репрезентативних систем  уявлень перебуває слухач, є одним з завдань викладача. Якщо він визначив контингент аудиторії в цілому, то він може керувати процесом навчання за рахунок впливу на пiдсвiдомiсть студента, використовуючи основні прийоми нейролiнгвiстичного програмування (НЛП). НЛП розробляє модель об’єкта, який треба вкласти в свiдомicть студента. Якщо студент буде тримати свiй сенсорний аппарат вiдкритим, тобто студент буде готовий до сприйняття нової для нього iнформацiї, то вiн набуває нових здiбностей, здiбностей розумiти. НЛП як наука пропонує комплексной пiдхiд до проблеми впливу слова або  графiчного изображения на мислення людини.

Користуючись методами НЛП можна керувати формуванням свiдомостi особистості.

Педагогіка провонює свої закони пізнавальної діяльності особистості. Одним з основних принципів передачі інформації є принцип послідовності у викладанні. При викладанні математики цей принцип особливо актуальний. Вивчення теми «Диференціальне числення» неможливе без базових знань та вмінь з елементарної математики, без навичок з елементарних перетворень. При вивченні теми «Інтегральне числення» ми спираємось на матеріал теми «Диференціальне числення».

Важливим принципом навчання є принцип накладання. В НЛП принципом накладання називається принцип суміщення візуального та аудiального сприйняття реальності. В педагогіці під принципом накладання розуміють подання нової інформації на базi інформації, розглянутої раніше. Цей принцип дозволяє підвищити рівень недостатньо підготовленої аудиторії слухачів для сприйняття складної інформації за рахунок того, що лектор ставить наголос на необхідності звернути увагу на потрібний матеріал.

Керувати свiдомiстю слухачів, формувати схему мислення  особистості – це мистецтво викладача. Сучасним інструментом, який стає у нагоді викладача, є комп’ютерні технології.

В Харківському національному автомобільно-дорожньому унiверситетi розроблені комп’ютерні технології для вивчення математики іноземними слухачами підготовчого факультету. Робота «студент - комп'ютер» носить характер індивідуальної самостійної роботи.

Однією з головних компонент навчального процесу є організація самостійної роботи студентів. Саме в процесі самостійної роботи відбувається здобуття та оволодіння теоретичним знанням, яке стає основою інтелектуального багажу особистості. Самостійна робота – це праця, в якій повинна переважати відповідальність i бажання до навчання. Така плідна педагогічна ідея вимагає усвідомлення студентами необхідності боротьби за якість навчання, за створення підґрунтя для свого можливого професійного зростання, для створення фундаменту неперервного зростання інтелектуальної компетентності особистості, яка була б в змозі задовольняти вимогам суспільства на будь-яка яких етапах його розвитку.

Процес самостійної роботи студентів необхідно організувати так, щоб кожен майбутній фахівець вже з перших днів навчання набував навичок творчої самостiйностi, відпрацьовував бажання до безперервної самоосвіти.  Це самостійна пошукова робота пiд керівництвом викладача з послідуючими доповідями на семінарах чи то на студентських наукових конференціях. Саме студентська наукова праця формує громадянську позицію особистості.

ЛІТЕРАТУРА:

1. Бендлер Р., Гриндлер Д. Из лягушек в принцы. Сыктывкар. «Флинта».2000.

2. Кехо Д. Подсознание может все/  Д. Кехо. -  Минск: Изд-во Попурри, 2007. - 176 с.

3. Елецкая Е.А. Методы и приемы НЛП и как они работают / Е.А.Елецкая, М.М. Бубличенко. – Изд-во Феникс, 2007. -   с.

4. Овчарук О. Ключові компетентності: Європейське бачення //Управління освітою. - 2003.- с. 6-9.

5. Хуторской А.В. Ключевые компетенции и образовательные стандарты / А.В.Хуторской. - Интернет-журнал журнал «Эйдес». -2002 / Режим доступу: http://www.eidos. ru /journal/2002/0423.