Башкатова К.С., студентка

Науковий керівник: Лютіков П.С., д.ю.н., професор

Запорізький національний університет

Проблема захисту прав суб’єктів господарювання в Україні

Наразі актуальним є питання щодо використання суб’єктами господарювання свого права на захист та його ефективність. Остання залежить від обраного способу захисту, тому що саме ним зумовлюється реальність відновлення порушеного права, а також його механізм в цілому.

Теоретичним підґрунтям були наукові праці багатьох українських вчених-юристів, які займалися дослідженням проблемних питань захисту прав суб’єктів господарювання, зокрема, праці О. П. Подцерковного, О. А. Беляневич, Я. П. Зейкан та ін.

Під захистом прав суб’єктів господарювання в господарському процесі варто розглядати систему дозволених або передбачених законом засобів та способів впливу на порушника, за допомогою яких суб’єкт господарської діяльності самостійно (або через уповноважених осіб), реалізує своє конституційне право на захист прав та охоронюваних законом інтересів. Ефективність захисту прав суб’єктів господарювання характеризується результатами, які будуть отриманні шляхом використання сукупності певних правових засобів, способів і форм, передбачених господарським законодавством України. Це залежить від ефективності діяльності господарських судів.

Відповідно до ч.2 ст.20 Господарський кодекс містить універсальні способи захисту прав і законних інтересів суб'єктів господарювання: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов'язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій;застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом [1]. Останній пункт означає, що їхній перелік не має вичерпного характеру. Частиною 3 коментованої статті передбачено, що порядок захисту прав суб'єктів господарювання та споживачів визначається Господарським Кодексом та іншими законами. Загальні положення щодо захисту прав зазначених суб'єктів закріплені, зокрема, в ч. 6 ст. 74, ч. 8 ст. 78, ст. 108, 136, 137, 147 та інших статтях Кодексу. Про захист прав суб'єктів господарювання та споживачів йдеться також у багатьох законах, якими регулюються певні види господарської діяльності або основні засади організації господарської діяльності, наприклад, Законах України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 р., "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" від 01.06.2000 р. (ст. 22, 23), "Про рекламу" від 03.07.96 р. (розд. IV), "Про електроенергетику" від 16.10.97 р. (ст. 27), "Про архітектурну діяльність" від 20.05.99 р. (розд. VII) та ін.

Важливо, щоб той чи інший обраний спосіб захисту був передбачений законом або договором [2]. Д. С. Птащенко пропонує положення ч. 2 ст. 20 ГК, в якій зазначено «іншими способами, передбаченими законом», замінити на «іншими способами, які не суперечать законодавству та принцим права» [3]. Дана зміна буде мати позитивні наслідки, оскільки надасть можливість судам більш гнучко використовувати наявні способи захисту, ширше трактувати передбачені законодавством способи захисту, а уточнення, що способи захисту прав не повинні суперечити принципам права, буде слугувати гарантією справедливості та законності.

Якщо звернутись до світового досвіду, то бачимо, що у деяких країнах, що належать до романо-германського типу правової системи, загальні принципи права прямо закріплені в законі як джерело права у разі наявності прогалин, у кодексах (Австрія, Греція, Іспанія, Італія). Наприклад, судова влада ФРН дозволила суддям розробляти принципові рішення, уточнювати положення закону таким чином, що народжуються нові норми, так звані правоположення судової практики. Отже, романо-германський тип правової системи припускає і пошук кожним юристом у конкретному питанні рішення, що відповідає принципу справедливості [4].

Найбільш важливою рисою способів судового захисту в загальній системі права, які надаються правом справедливості, є те, що вони застосовуються за розсудом суду [5]. Українським законодавством не передбачено всіх дієвих способів захисту прав, які б реально могли захищати права та інтереси суб'єктів господарювання. На теперішній час, суди, органи державної влади та суб'єкти господарювання обмежені лише тими способами захисту, які прямо прописані в законодавчих актах та для яких передбачено механізм реалізації. Можливо, використання досвіду Німеччини, Англії, і надання господарським судам законну можливість гнучко, у відповідності з призначенням судового розгляду, тлумачити норми законодавства про встановлення способів захисту прав суб'єктів господарювання мало б місце бути.

Отже, якщо звернутись до досвіду зарубіжних країн та внести корективи до Господарського процесуального кодексу України, можна підвищити ефективність вирішення спорів, зменшити кількість позовів, права та інтереси суб'єктів господарювання будуть більш захищені, що приведе до позитивних змін в господарській діяльності і у суспільній в цілому.

Література

1. Господарський кодекс України : Закон України від 16 січ. 2003 р. (зі змінами) / / Відомості Верховної Ради України. — 2003. — № 18, 19-20, 21-22. — Ст. 20.

2. Зейкан Я. П. Захист у господарській справі: наук.-практ. комент. / Я. П. Зейкан. — К. : КНТ, 2010. — 536 с

3. Птащенко Д. С. До питань про перелік способів захисту господарських прав / / Збірник тез наукових робіт учасників 4-ї Міжнародної цивілістичної конференції студентів та аспірантів, 3 - 4 квітня 2009 року / упоряд.: А. Р. Чанишева [та ін.] ; Одес. нац. юрид. акад., ф-т цивільної та господарської юстиції. — О., 2009.

4. Конспект лекції «Теорія держави і права» [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http://readbookz.com/books/176.html.

5. Романов А. К. Правовая система Англии : [учеб. пособие] / А. К. Романов. — М., 2000. — 344 с