Студентка Асадова Е.С.

Науковий керівник: Мартинов М.П., к.ю.н., доцент

Запорізький національний університет, Україна

Адаптація вітчизняного законодавства в сфері міжнародного співробітництва у боротьбі зі злочинністю до законодавства ЄС

Практична реалізація Україною курсу на європейську інтеграцію нині є невід’ємною складовою внутрішніх реформ у нашій державі, спрямованих на економічне зростання, покращення добробуту населення, становлення громадянського суспільства, забезпечення гарантій верховенства права, прав і свобод людини та зміцнення національної безпеки [1, с. 177].

Питання наближення законодавства України до європейського законодавства в рамках міжнародного співробітництва у боротьбі зі злочинністю досліджуються такими провідними авторами як: М.І. Бажанов, В.І. Борисов, М.В. Буроменський, Н.О. Гуторова, В.С. Зеленецький, В.П. Ємельянов, В.О. Коновалова, В.П. Корж, В.М. Куц, О.В. Негодченко, В.Ф. Опришко, А.В. Омельченко, В.В. Сташис, В.П. Тихий, В.М. Трубніков, Ю.С. Шемшученко та ін.

Проблеми боротьби зі злочинністю останнім часом набувають надзвичайної гостроти, особливо це стосується профілактичної діяльності, яка сьогодні перебуває у стані складного, суперечливого за своїм змістом, неоднозначного за наслідками організаційного реформування. Тому забезпечення внутрішньої стабільності, правопорядку і законності у боротьбі зі злочинністю набуло доленосного значення, адже на цьому й ґрунтується національна безпека. Причин загострення, ускладнення криміногенної ситуації в Україні чимало. Однією з найважливіших із них є відсутність належного, а головне – організаційно-правового механізму взаємодії правоохоронних органів України з зарубіжними країнами у сфері боротьби зі злочинністю [2].

Давно відомо, що налагодження ефективних міжнародних відносин та зв’язків в певній системі відчутно сприяє поліпшенню результатів її діяльності. Зважаючи на теперішній стан справ, важливим напрямком діяльності щодо удосконалення міжнародного співробітництва у сфері правоохоронної діяльності є теоретична розробка питань впровадження міжнародно-правових актів Ради Європи, Організації Об’єднаних Націй, Співдружності Незалежних Держав та Європейських Співтовариств до законодавства України [2].

Міжнародне співробітництво держав у боротьбі зі злочинністю - це співробітництво держав, спрямоване на розробку і координацію заходів щодо попередження, розкриття злочинів і поводження з правопорушниками, а також вироблення комплексних цілей і завдань з мінімізації транснаціональних і внутрішньодержавних протиправних діянь [3].

Кримінальний процесуальний кодекс України містить окремий (ІХ) розділ «Міжнародне співробітництво під час кримінального провадження», який охоплює 5 глав (42–46) і містить 74 статті (541–614).

Установлення міжнародних стандартів у сфері боротьби з окремими видами злочинів зумовлюється суспільною небезпекою, яку представляє певний вид. Головним способом імплементації міжнародних стандартів у національне кримінальне законодавство залишається доповнення чинних норм кримінального закону й ухвалення нових [4, с. 3].

Співробітництво України з Європейським Союзом у галузі юстиції та внутрішніх справ є одним із важливих аспектів європейської інтеграції нашої держави. До зазначеної сфери співробітництва належать питання боротьби проти нелегальної міграції, тероризму, корупції, торгівлі людьми, наркобізнесу, незаконної фінансової діяльності, торгівлі зброєю та ядерними матеріалами, крадіжок автомобілів, інтернет-злочинності, а також візова політика, митне співробітництво та правова допомога у кримінальних справах [2].

Європейські стандарти боротьби зі злочинністю складаються із документів компетентних органів ЄС (Європейської Комісії, Ради ЄС тощо). Акти останніх є офіційними документами, що мають обов’язкове значення і юридичну силу виключно на територіях держав-членів ЄС. Акти ЄС у сфері боротьби зі злочинністю мають переважно програмну спрямованість, визначаючи плани дій щодо боротьби зі злочинністю у цілому або окремими її проявами на певний період. І для України вони мають значення програмного характеру, оскільки в разі розширення співпраці з ЄС постане потреба гармонізації національного законодавства з відповідними документами цієї організації. З огляду на поширення небезпечних форм транснаціональної злочинності сьогодні існує нагальна необхідність поглиблення співпраці правоохоронних органів України із відповідними органами держав-членів ЄС та наднаціональними правоохоронними структурами ЄС [4, с. 3].

До основних форм співробітництва держав у сфері боротьби зі злочинністю можна віднести:

1) надання правової допомоги у кримінальних справах, яка полягає у проведенні процесуальних дій, оскільки під час розслідування і судового розгляду кримінальних справ часто виникає потреба у збиранні за кордоном доказів шляхом допиту обвинувачених, потерпілих, свідків, експертів, проведення обшуку, експертиз, судового огляду, вилучення та передачі предметів, вручення та пересилання документів тощо;

2) видачу правопорушників (екстрадицію) для притягнення до кримінальної відповідальності або виконання вироку суду;

3) передачу засуджених осіб для подальшого відбування покарання;

4) арешт, пошук та конфіскацію доходів, отриманих злочинним шляхом (де держави, зокрема, зобов’язуються надавати допомогу у проведенні розслідування та вживати тимчасових заходів: заморожувати банківські рахунки, накладати арешт на власність; конфіскувати засоби і доходи, отримані злочинним шляхом, тощо) [4, с. 4].

Охарактеризувавши питання адаптації вітчизняного законодавства в сфері міжнародного співробітництва у боротьбі зі злочинністю до законодавства ЄС, можемо підсумувати, що на сьогодні існує реальна необхідність координації зусиль світового співтовариства, як шляхом створення міжнародних правових механізмів, так і вдосконалення національних законодавчих систем. В умовах інтеграції України до Європейського Союзу об'єктивно виникає необхідність певної гармонізації - зближення їх правових та законодавчих систем. Це позитивно відображається на національному кримінальному праві, адже під час адаптації кримінального законодавства України до законодавства ЄС відбувається взаємодія та взаємовплив кримінального права України з міжнародним кримінальним правом, що гарантує його постійний розвиток і удосконалення.

Література

1. Мінка П. П. Характеристика форм міжнародного співробітництва у боротьбі зі злочинністю в контексті проблеми адаптації вітчизняного законодавства до законодавства Європейського Союзу // П. П. Мінка [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.pravoisuspilstvo.org.ua/archive/2013/3_2013/27.pdf

2. Впровадження міжнародно-правових актів в кримінальне законодавство України : дисертація [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://mydisser.com/en/catalog/view/6/348/2741.html

3. Співробітництво держав у боротьбі зі злочинністю // Сучасне міжнародне право : навчальні матеріали онлайн [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://pidruchniki.com

4. Проблеми порівняльно-правового аналізу та адаптація законодавства України у сфері боротьби зі злочинністю до законодавства ЄС // Звіти про виконані накові дослідження [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/old_jrn/Soc_Gum/Pbzz/2012_23/3.pdf

5. Кримінальний процесуальний кодекс України: Закон, Кодекс від 13.04.2012 № 4651-VI // Відомості Верховної Ради України .- 2013. - № 9-10, № 11-12, № 13. - Ст.88.