Право /13. Міжнародне право

Студентка 4 курсу Ковальова Н. С.

Дніпропетровський національний університет ім. Олеся Гончара, Україна

Правове регулювання фінансових послуг в ЄС

Регулювання фінансових послуг, а саме банківської, страхової та інвестиційної діяльності набуває все більшого значення в міру розвитку світової економіки. У кожній державі світу існує сектор фінансових послуг, які є одним з ключових, здатною стабільно розвиватися і допомагати розвивати інші сектори певної країни, так і всього народного господарства в цілому. У сучасному світі країни взаємодіють між собою з економічної, політичної та інших сторін, все це формує умови створення і розвитку міжнародно-правового регулювання надання фінансових послуг.

На теперішній час Європейський Союз є найбільш розвинутим інтеграційним об'єднанням на європейському континенті в плані законодавства у сфері правового регулювання фінансових відносин, а саме, надання великої кількості різних видів фінансових послуг. У Договорі про заснування Європейського Економічного Співтовариства, який представляв собою «послідовну програму економічної інтеграції», не були визначені і прописані особливості регулювання фінансових послуг як з боку країн-членів Союзу, так і з боку окремих органів та інститутів Союзу, а також фізичних і юридичних осіб, яким надаються чи які отримують послуги фінансового сектора. Тому, дане питання висіло над ЄС протягом 12 років. Існуючі на даний момент особливості функціонування і, відповідно, регулювання фінансових послуг можна зрозуміти та проаналізувати, лише вивчивши його історію становлення і розвитку.

Основа права Європейського Союзу – це Римський Договір, який створений для реалізації «послідовної програми економічної інтеграції». Це означає, що основна мета європейської інтеграції – підтримання постійного і рівномірного розвитку економічної активності, постійне поліпшення рівня життя, соціальної згуртованості та солідарності країн-членів ЄС.

Що стосується основних напрямів, які визначають правове регулювання фінансової сфери, то вони прописані в Договорі про заснування Європейського Економічного Співтовариства.

Дані напрямки вказують на певні принципи здійснення діяльності спільного ринку, заснованого на скасовані торгівельних бар'єрів між державами-членами, а також вільний рух осіб, послуг і капіталів між державами-членами Європейського Економічного Співтовариства (п. «з» ст. 3). Також дані напрямки зосереджені на скасуванні обмежень у свободі руху капіталу, який сприяє збалансованому і стабільному розвиткові спільного ринку в інтересах Співтовариства. Згодом, норми, які регулювали ці принципи, були змінені Маастрихтським договором про створення Європейського Союзу, зміцнивши валютно-фінансові відносини між державами-членами Союзу у зв'язку з переходом до єдиного ринку у 1993 р., одним з елементів якого повинен був стати ринок фінансових послуг.

Другим суттєвим кроком інтеграційного регулювання сфери фінансових послуг можна вважати підготовку доповіді Сегре (Segre), що передбачав необхідність забезпечити фінансово-кредитним організаціям рівний доступ до спільного ринку Європейського Союзу.

Що стосується принципів правового регулювання фінансових послуг в ЄС, то тут одне з головних і значних місць має Директива 2004/109, в якій прописаний принцип прозорості. Даний принцип є важливим, тому що основний предмет регулювання Директива 2004/109 є питання щодо гармонізації вимог при наданні інформації емітентами, цінні папери яких, а також інші фінансові інструменти звертаються на організованому фондовому ринку. Важливе значення для здійснення принципу прозорості має місце прийняття Директиви 2005/60, в якій міститься комплекс заходів, здатних підсилити ступінь прозорості на різних стадіях біржової і позабіржової торгівлі, що блокують правопорушення, які являють собою «відмивання» грошових коштів та фінансування тероризму.

Не менш важливим є принцип гармонізації законодавства ЄС у сфері фінансових послуг. Гармонізація являє собою зближення норм права ЄС і національного права його держав-членів. Однак практика показує, що «гармонізація», в основі якої лежить ідея вироблення єдиного напряму розвитку національного законодавства, працює лише в певних умовах, а саме в умовах економічної інтеграції. Юридичною основою здійснення Європейським Союзом заходів щодо гармонізації права є Договір про функціонування ЄС. Конкретними нормами Договору про функціонування ЄС у сфері гармонізації фінансового права є ст. 59, 60, 64.

На даний момент у ЄС існує велика кількість директив, що встановлюють правила діяльності учасників банківського, фінансового та страхувального ринку з досить широкого кола питань. Для правового регулювання фінансових ринків в ЄС велике значення має Директива 2004/39 про ринки фінансових інструментів. Для гармонізації національного законодавства з законодавством ЄС існує Директива 2009/65 про узгодження положень законів, нормативних та адміністративних актів, які стосуються підприємств колективного інвестування в обертаємі цінні папери. Директива 97/9 про схеми гарантування виплат компенсацій інвесторам. Директива 2003/6 про інсайдерські операції та ринкові маніпуляції. Директива 2001/34 про допуск цінних паперів до офіційного котирування на біржі а також про порядок розкриття інформації на такі цінні папери. Директива 2003/71 про публікації проспекту при розміщенні цінних паперів серед публічних інвесторів або при допуску цінних паперів до торгів і Директива 2004/109 про гармонізацію вимог прозорості стосовно інформації щодо емітентів, чиї цінні папери допущені до торгів на регульованих ринках. Згідно з Директивою 2011/61 всі компетентні органи держав-членів повинні взаємодіяти між собою і сприяти правильному регулювання у сфері фінансових послуг. Повноваження компетентних органів по контролю і нагляду за діяльністю суб'єктів ринку фінансових послуг встановлені у Директиві 2009/65.

Щоб заходи по контролю і нагляду були ефективними, їх поділяють на мікрорівень, тобто, контроль здійснюється всередині певної держави-члена, і макрорівень, який поширює контроль та нагляд на весь Союз. У разі виникнення спірних питань між національними компетентними органами повноваження по їх вирішенню належать Європейського комітету з цінних паперів і ринків. На додаток до повноважень, зазначеним у Директиві 1095/2010, маються наступні допоміжні повноваження: заборона розміщення на внутрішньому ринку ЄС паїв чи акцій, керованих менеджерами, зареєстрованими в третіх країнах, або зареєстрованих у третіх країнах і керованими менеджерами, зареєстрованими в ЄС; накладання обмежень на діяльність менеджерів, зареєстрованих в третіх країнах, в разі виникнення гранично допустимого рівня ризику на спеціальних ринках.

Дані заборони сприяють не тільки здійсненню контролю і нагляду, але й розвитку, а також усуненню недоліків у сфері фінансових послуг Європейського Союзу.

Підводячи підсумки, можна сміливо сказати про те, що Європейський Союз рухається до мети глобального регулювання ринку фінансових послуг, істотним елементом якого виступають фінансові послуги та діяльність фондів колективного інвестування. При цьому надійний і ефективний механізм правового регулювання є головною умовою для тривалого успішного розвитку ринку фінансових послуг ЄС.

Література

1. Шумілов В. М. Міжнародне фінансове право: підручник. - М: Міжнародні відносини, 2005. С. 279.

2. Бірюков М. М. Європейська інтеграція: міжнародно-правовий підхід - Монографія. - М.: Наукова книга, 2004. С. 35.

3. Ковальов А. А. Міжнародне економічне право і правове регулювання міжнародної економічної діяльності. Навчальний посібник. - М.: Наукова книга, 2007. С. 3.

4. Бірюков М. М. Європейська інтеграція: міжнародно-правовий підхід. С. 41.

5. Право Європейського Союзу: Підручник для вузів/ Під ред. С. Ю. Кашкина. - М: Юристь, 2002. С. 122.