ПОГЛЯДИ С. ДНІСТРЯНСЬКОГО НА ПРАВОЗНАВСТВО ЯК НАУКУ

Сьогодні прийнято розуміти науку як важливу галузь людської діяльності, метою якої є отримання і систематизація об'єктивних знань про дійсність. За характером предметів, явищ і процесів об'єктивного світу, сьогодні прийнято виділяти природні і суспільні науки. В свою чергу за предметом суспільні науки поділяються на більш детальні сфери наукового знання: філософію, історію, юриспруденцію, соціологію, політологію, етику, естетику, тощо.

Юриспруденція — це галузь людської діяльності, яка детально вивчає державу і право як самостійні, але органічно взаємопов'язані між собою важливі сфери життя суспільства. Юридична наука, як і будь-яка інша наука, повинна отримувати нові об'єктивні знання про свій предмет, здійснювати систематизацію знань, їх опис, обґрунтування і передбачення, на основі досліджуваних нею соціальних законів, різних державно-правових явищ і процесів. Вона користується своїми власними поняттями і категоріями, в яких закріплюються отримані нею знання про різні сторони державно-правового життя суспільства, про виникнення, розвиток і функціонування таких соціальних інститутів, як держава і право.

Метою написання даної статті є висвітлення та аналіз поглядів С. Дністрянського на науку правознавство. Саме ці погляди, на нашу думку, допоможуть нам зрозуміти як давно українські правники зацікавились питаннями предмету науки правознавства, її значення та взаємозв'язку з іншими важливими суспільними науками. Висвітлення таких поглядів С. Дністрянський здійснює через призму загального поняття науки, яка включає в себе як природничі, так і суспільні (гуманітарні) науки.

Погляди С. Дністрянського на загальне поняття науки та науки правознавства можна побачити в таких його опублікованих фундаментальних теоретичних працях як «Загальна наука права і політики» (1923) та «Погляд на теорії права та держави» (1925). Крім того, автор аналізує неопубліковані раніше архівні матеріали, зокрема, статтю про О. Огоновського та працю «Границі науки права».

Розглядаючи завдання науки в широкому розумінні цього слова, С. Дністрянський писав так: «Наука вчить чоловіка пізнавати світ: все, що до нього належить, чи на ньому діється» [1]. У слово «світ» учений вкладає поняття природного (матеріального) та суспільного (соціального) світу, які існують як єдине ціле та не можуть протиставлятись або розділятись окремо один від одного, бо об'єктивний світ складається з багатьох різноманітних явищ природи та суспільства.

Оскільки явища в природі та суспільстві відбуваються незалежно від свідомості та волі людей, то вони, на думку С. Дністрянського, підпорядковуються певним закономірностям об'єктивного світу, а відповідно метою науки в широкому розумінні цього слова є дослідження й використання людьми цих природних та суспільних закономірностей. Розвиток людства у свою чергу зумовлював розвиток науки в загальному розумінні, бо вирішення різних проблем, які виникали перед людством протягом історії, здійснювались шляхом пізнання та використання сил природи та суспільства. Виходячи з цього, можна зробити висновок, що для С. Дністрянського «справжня наука є підсумком, певною сис- темою знань про об'єктивний розвиток матеріального світу, про істотні внутрішні зв'язки явищ природи та суспільства» [2].

Загальним предметом для суспільних наук, на думку С. Дністрянського, є «буття та суспільна свідомість» [3]. Незважаючи на єдність загального предмету для суспільних наук, С. Дністрянський, відрізняє між собою науки за специфічним предметом пізнання, який охоплює «певну групу суспільних явищ, їх необхідні та істотні зв'язки і відносини» [1].

Суспільні науки учений поділяє у свою чергу на: 1) «науки про зовнішні прояви життя суспільства (медицина, філологія)»; 2) «науки, які вивчають відносини людей між собою (історія, статистика, соціологія)»; 3) «науки, які утворюють правила для врегулювання людського життя у світі (етика, правознавство)» [4].

Учений вважає, що «загальна наука права повинна показувати своє відношення до суспільства, до економіки, до економічного життя осіб, а також повинна з'ясувати в чому полягає суть права в історії людського суспільства, яке є його значення у розвитку народів, та яке його відношення до держави» [1].

Про роль права С. Дністрянський писав так: «Право завжди виступає по відношенню до суспільствознавства регулятором суспільних відносин. Воно регулює економічні, політичні та інші відносини, які склались у суспільстві. Право закріплює в тій чи іншій країні державний та суспільний лад» [1].

У межах правознавства С. Дністрянський виділяє різні його частини. Так, базовими частинами правознавства, на думку С. Дністрянського, є філософія права, соціологія права, історія права, теорія права, включаючи різні концепції розуміння права. Крім того, він проводить поділ науки правознавства за різними галузями об'єктивного (юридичного, державного) права, серед якого виділяє: «державне право, міжнародне право, карне право та карний процес, цивільне право та цивільний процес, торгівельне і векселеве право і т. д.» [1].

С. Дністрянський, запропонував власне розуміння меж права, для здійснення якого потрібно «виявити ті численні зв'язки та відносини науки права з іншими науками, з осмисленням яких можна окреслити межі науки права Кожна наука має свої границі, має свій власний світ, однак ні одна не сміє ставляти китайський мур проти інших наук, не припускаючи чужих впливів [5].

С. Дністрянський, порівнюючи межі наук із межами держави, виявляє між ними як подібність так і суттєву відмінність. Подібність між кордонами держави та межами науки полягає в тому, що держави, проголошуючи свою суверенність на своїй території, прагнуть до виключення будь-яких впливів на власну територію. Звичайно, будь-яка держава не може уникнути міждержавної політики, бо повинна підтримувати постійні відносини з іншими державами. Так і різні науки, які вивчають різні ділянки людських знань, окреслені умовними кордонами, в межах яких існує власний предмет та метод дослідження, але окремо науки не можуть існувати, бо часто вони використовують у своїх дослідженнях знання інших наук. Взаємозв'язок між різними науками обумовлюється тим, що різні науки об'єднує поняття науки в широкому розумінні цього слова так, як поняття людства об'єднує в собі поняття різноманітних об'єднань людей [6].

Виявляючи окремі зв'язки та відносини правознавства з іншими соціальними науками, наприклад, філософії, соціології, історії та інших, С. Дністрянський в межах науки правознавства виділяє такі загальнотеоретичні науки як філософія права, соціологія права, історія права, які використовують знання інших наук, але без яких сама наука правознавства була б неможливою, бо саме знання цих наук доповнюють та завершують науку правознавства. На думку С. Дністрянського, «філософія права досліджує суть права, а також вивчає різні наукові системи різних філософів. Філософія права не охоплює розвиток різноманітних норм права в історичному аспекті. Цим займається історія права, яка вивчає історію правових систем народів, які мали вплив на формування устрою цивілізованих держав світу та для правових приписів усіх галузей права. Історія права охоплює вивчення історії правової культури від її початку аж до сьогодення. Історія права допомагає правникам формувати загальні філософські висновки про суть права» [1].

Оскільки дослідження права за С. Дністрянським є дослідження порядку суспільного життя, то події, які відбуваються в суспільстві є першою реальною основою дослідження права. Так, закони впорядкованого суспільного життя — це наступні кроки дослідження права. Тут виступає на перше місце особа та її суспільна діяльність, оскільки вона є членом суспільства і як така відіграє у ньому визначну роль. На думку С. Дністрянського, її внутрішнє, психічне життя не може бути предметом дослідження науки права. Він акцентує, що не воля, як внутрішній процес, а лише діло, як зовнішній момент у суспільному житті, може бути вихідною точкою правових міркувань.

Отже, з усього сказаного вище можна зробити висновки про те, що С. Дністрянський уявляє всю систему різних наук як єдину й неподільну, яка з постійним розвитком утворює нові, невідомі раніше науки та їх складові частини. Об'єднує всі науки поняття науки в широкому розумінні цього слова, в межах якої С. Дністрянський виділяє природничі та суспільні науки. Серед суспільних наук С. Дністрянський, зважаючи на характер та історію виникнення й розвитку, найважливіше місце надавав науці правознавства як регуляторові суспільних відносин.

Література

1. Дністрянський С. Загальна наука права і політики. — Прага, 1923. — Т. 1. — С. 5-7 .

2. Дністрянський С. Стаття про О. Огоновського. Рукопис, 7 с. / / Державний архів Тернопільської області. — Ф. Р-3430. — Оп. 1. — Стр. 40. — Арк. 4.

3. Там само. — Арк. 5. 4.

4. Там само. — Арк. 6. 5.

5. Дністрянський С. Границі науки права. Рукопис. Без дати / / Державний архів Тернопільської області. — Ф. Р-3430. — Оп. 1. — Стр. 34. — Арк. 5. 6.

6. Там само. — Арк. 1. 7.