Башкатова К.С., студентка

Науковий керівник: Шарая А.А., к.ю.н., доцент

Запорізький національний університет

Перспективи розвитку нотаріату в Україні

Наразі актуальним є питання щодо проведення правової реформи в Україні, яка не може бути успішною без реформування, у тому числі, інституту нотаріату. Це питання стало актуальним ще з часів набуття Україною незалежності. Крім того, науковці, які займаються питаннями нотаріату, вже не раз обговорювали на науково-практичних конференціях питання про долучення українського нотаріату до світового досвіду країн, у яких існує класичний нотаріат латинського типу.

Теоретичним підґрунтям послужили наукові праці С. Я. Фурси, В. В. Комарова, В. В. Баранкової, В. В. Лосєва та інших.

На шляху становлення правової держави логічним є проведення певних змін у нормативно-правовому регулюванні. Зокрема, в нотаріальній сфері, відбувається реформування цього інституту з метою приведення його до міжнародних стандартів нотаріату. Проте, цей процес виявився складним для української нотаріальної системи, насамперед через те, що законодавство, яке регулює діяльність нотаріусів, їхній правовий статус та повноваження, містить чимало проблем, серед яких: надзвичайно велика кількість нормативно-правових актів, що регулюють нотаріальну діяльність; часті випадки дублювання окремих норм різними нормативно-правовими актами; наявність неузгодженостей та прогалин [1]. З переходом України до ринкової економіки, становленням інституту приватної власності, з посиленням правового регулювання господарських відносин роль нотаріату невпинно зростатиме, а значить, зростатиме престиж цієї професії. З огляду на це, законодавство України передбачило підвищені вимоги до посади нотаріуса, що дасть можливість піднести професійний рівень останнього і позитивно впливатиме на якість вчинюваних нотаріальних дій. Дані вимоги закріпились у статті 3 Закону України «Про нотаріат» [2].

З метою вирішення низки проблемних питань організації та діяльності інституту нотаріату в Україні, серед яких підвищення кваліфікації нотаріусів, на виконання Концепції реформування органів нотаріату в Україні було прийнято певні нормативно-правові акти. Але так лише збільшилася їх кількість, що суперечить п. 3 ч. 2 розділу «Шляхи реалізації Концепції», Концепції реформування органів нотаріату в Україні, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 24.12.2010 р., яким зазначено, що необхідно вжити заходи «щодо зменшення кількості підзаконних нормативно-правових актів, які регулюють питання діловодства, архівної справи, ведення реєстрів для реєстрації нотаріальних дій та їх узгодженості між собою» [3]. Таким чином, необхідно здійснювати заходи не щодо зменшення кількості, а щодо удосконалення якості, усунення розбіжностей, дублювань, нечіткостей норм, які регулюють інститут нотаріату в Україні.

Досліджуючи проблематику державного регулювання нотаріату в Україні, можна звернутися до зарубіжного досвіду в цій галузі. Латинський нотаріат є системою, за якої нотаріус здійснює публічну функцію, отримавши від держави частинку її влади (право надавати його документам силу публічного акта), але організовує свою роботу як самозайнята особа вільної професії. На міжнародній арені латинський нотаріат представлений Міжнародним союзом нотаріату, що об`єднує понад 80 держав. Латинський нотаріат базується на традиції римського права. У країнах, що входять до Міжнародного союзу нотаріату, як і в Україні, діє континентальна (романо-германська) правова система з її пріоритетом письмового доказу, а нотаріально оформлені документи отримують публічне визнання і підвищену доказову силу [1]. Міжнародний союз латинського нотаріату постійно розвивається, про що свідчить існування всередині системи різних форм організації та функціонування нотаріальної діяльності. Аналіз класичної моделі здійснено на прикладі Італії, Німеччини, Греції та Австрії, акцентовано увагу на досвіді Туреччини, Польщі та Румунії, де порівняно недавно відбулися процеси реформування державного регулювання нотаріальної діяльністі. Особливу увагу приділено процесам лібералізації державного регулювання у Нідерландах, як приклад збереження основи латинського нотаріату за умов відходу від стандартів, характерних для класичної моделі латинського нотаріату [4].

За часів реформування українського нотаріату та дискутування щодо нової редакції Закону України «Про нотаріат», доцільним було б ознайомлення з досвідом реформування нотаріату, зокрема, найближчих західних сусідів – Польщі та Румунії, де зазначений процес хоча і розпочався раніше, ніж в Україні. Використання зарубіжного досвіду не повинно бути механічним, необхідно враховувати сумісність норм та реальний стан економічних і ментальних факторів, ступінь розвитку громадянського суспільства. Реформування у сфері нотаріальної діяльності в Україні слід націлювати на більш ефективне здійснення функцій захисту прав та інтересів громадян, підприємств, установ та організацій і вдосконалення контролю з боку держави.

Отже, процес реформування нотаріату в нашій державі триває вже багато років, не можна не сказати, що вдалось досягти значних успіхів та зробити багато кроків вперед з моменту незалежності України. Тим не менш, ще рано зупинятись на досягнутому, тому що слід багато чого зробити, щоб привести нашу нотаріальну систему у відповідність до міжнародних норм, зокрема європейських стандартів та з метою забезпечення більш ефективного виконання нотаріусами покладених на них функцій. Реформування нотаріальної діяльності має здійснюватись системно із застосуванням комплексу заходів щодо цілісної реформи діючої правової системи. Також, звернення до світового досвіду також може мати місце, але, звісно, з урахуванням всіх економічних та ментальних факторів .

Література

1. Висєканкцев О.О. Система організації нотаріату: закордонний досвід / О.О. Висєканцев // Публічне право. – 2012. – № 4 (8). – С. 411–415.

2.Закон Ураїни «Про нотаріат» 2013 р. [Електронний ресурс] – Режим доступу : http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/3425-12

3.Про затвердження Концепції реформування органів нотаріату в Україні : Наказ Міністерства юстиції України від 24.12.2010 р. № 3290/5 [Електронний Законодавство України про нотаріат: перспективи розвитку ’ 411 ресурс] // Офіційний веб-сайт Української нотаріальної палати. – Режим доступу : http://palata.notariat.org.ua/img/docs/dfile_177.doc

4. Законодавство Греції про нотаріат // Нотаріат для вас. – 2000. – № 2. – С. 20–28