Кравець О. О., Кур’ята В. Г.

Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського

Вплив триазолпохідного препарату фолікуру на вміст вуглеводів у рослин томатів

Загострення продовольчої проблеми у планетарному масштабі в останні роки зумовлене ростом народонаселення, зменшенням посівних площ, та погіршенням кліматичних умов, що висуває нові вимоги до підвищення продуктивності агроценозів [9]. Одним із методів вирішення даної проблеми є використання синтетичних регуляторів росту рослин – ретардантів з антигібереліновим механізмом дії, які широко використовуються у рослинництві для підвищення урожайності сільськогосподарських
культур [2, 4, 6, 7, 11, 13].

Фотосинтетична продуктивність посіву впродовж вегетації є основою функціонування донорно-акцепторних відносин у системі депо асимілятів – ріст [3, 5]. Тому метою нашої роботи було вивчення особливостей утилізації депонованих у вегетативних органах вуглеводів рослин томатів на формуванні господарсько-цінних органів – плодів.

Рослини томатів сорту Солероссо обробляли за допомогою ранцевого оприскувача ОП-2 0,025 %-им фолікуром одноразово 29.07.2017 в фазу бутонізації до повного змочування листків. Контрольні рослини обробляли водопровідною водою. Визначення вмісту розчинних цукрів та крохмалю здійснювали йодометричним методом за Х. М. Починком [8]. Статистичну обробку результатів здійснювали за допомогою комп’ютерної програми “Statistica”. У таблиці наведено середньоарифметичні значення та їх стандартні похибки [1].

Важливою складовою формування «запиту» на асиміляти є процеси органо- і гістогенезу, оскільки диференціація різних тканин органа, що розвивається потребує різних витрат резервних метаболітів. Відомо, що потужним акцептором асимілятів в онтогенезі рослин виступає процес карпогенезу – росту і формування плодів. При цьому використовуються не лише новоутворенні завдяки фотосинтезу вуглеводи, а й тимчасово депоновані у вегетативних органах цукри і крохмаль. Разом з цим, у літературі практично відсутні дані про зміни депонувальної активності вегетативних органів при застосуванні регуляторів росту, зокрема ретардантів. Результати наших досліджень свідчать, що застосування фолікуру призводило до чіткої різниці у вмісті цукрів та крохмалю у вегетативних органах томатів (табл. 1).

Таблиця 1

Вплив фолікуру на вміст суми вуглеводів рослин томатів сорту Солероссо на стадії формування плодів

Показники/Варіант		контроль	0,025 %-ий фолікур
корінь	відновлюючі цукри, %	6,91±0,02	*9,48±0,02
	сахароза, %	1,14±0,01	*1,56±0,01
	сума цукрів, %	8,10±0,01	*11,12±0,03
	крохмаль, %	2,26±0,02	*3,73±0,03
стебло	відновлюючі цукри, %	8,17±0,03	*8,42±0,03
	сахароза, %	1,95±0,01	*2,32±0,01
	сума цукрів, %	10,22±0,03	*10,32±0,03
	крохмаль, %	2,22±0,02	*2,67±0,03
листя	відновлюючі цукри, %	2,07±0,02	2,10±0,02
	сахароза, %	1,67±0,01	*2,12±0,01
	сума цукрів, %	3,83±0,01	*4,12±0,03
	крохмаль, %	9,72±0,02	*10,42±0,03
плід	відновлюючі цукри, %	12,42±0,02	*16,47±0,03
	сахароза, %	2,21±0,01	*2,72±0,01
	сума цукрів, %	14,01±0,02	*18,37±0,03
	крохмаль, %	15,31±0,03	*17,03±0,04

Примітка: 1. Рослини обробляли 29.06.2017 р.

2. * – різниця достовірна при р£ 0,05.

Так, рослини оброблені ретардантом мали підвищений вміст усіх форм неструктурних вуглеводів: суми вуглеводів, відновлюючи цукрі, сахарози, суми цукрів і крохмалю. Звідси, можна дійти висновку, що корінь і стебло завдяки депонувальним асимілятам можуть слугувати додатковими акцепторами, що сприяють розвантаженню листків від асимілятів і запобігають гальмуванню фотосинтезу або додатковими донорами, роль яких варіює залежно від умов навколишнього середовища в період дозрівання. Подібні результати були отриманні іншими вченими на рослинах пшениці [9], картоплі [10] та цукрового буряку [12].

Отримані нами результати свідчать, що застосування цього препарату суттєво впливає на урожайність культури. Зокрема, за дії фолікуру врожайність з куща томатів сорту Солероссо становила 546,14 ± 14,83 г, проти 432,16 ± 11,34 г у контролі.

Таким чином, вуглеводи депоновані у вегетативних органах відіграють суттєву роль у формуванні продуктивності культури.

Література:

1. Доспехов Б. А. Методика полевого опыта (с основами статистической обработки результатов исследований) / Доспехов Б. А. – М.: Агропромиздат, 1985. – 351 с.

2. Кур’ята В. Г. Особливості морфогенезу і продукційного процесу льону-кучерявцю за дії хлормекватхлориду і трептолему / В. Г. Кур’ята,
О. О. Ходаніцька // Физиология и биохимия культурних растений. – 2012. – Т. 44, № 6. – С. 522 – 528.

3. Кур’ята В. Г. Ретарданти – модифікатори гормонального статусу рослин // Фізіологія рослин: проблеми та перспективи розвитку. – К: Логос, 2009. –
Т. 1. – С. 565 – 589.

4. Курʼята В. Г. Вплив гіберелової кислоти та тебуконазолу на формування листкового апарату та функціонування донорно-акцепторної системи рослин овочевих пасльонових культур / В.Г. Курʼята, В.В. Рогач, О.І. Буйна, О.В. Кушнір, О.В. Буйний // Regulatory Mechanisms in Biosystems. – 2017. – Т. 8 (2). – С. 162 − 168.

5. Кур’ята І. В. Функціонуннядонорно-акцепторної системи рослин у процесі проростання за дії гібереліну і ретардантів / І. В. Кур’ята // Физиологияи биохимиякультурных растений. – 2012. –Т. 44, №6. − С. 484 – 494.

6. Кур’ята В. Г. Peculiarities of the growth, formation of leaf apparatus and productivity of tomatoes under action of retardants folicur and ethephon /
В. Г. Курята, О. О. Кравець // Вісник Харківського національного аграрного університету. Серія Біологія. – 2017. – Вип. 1 (40). – С. 127 – 132.

7. Поливаний С. В. Вплив фолікуру на морфогенез та продуктивність рослин маку олійного/ С. В. Поливаний, В. Г. Кур’ята // Науковий вісник Ужгородського університету. Серія Біологія. – 2014. – Вип. 36. – С. 64 – 67.

8. Починок Х. Н. Методы биохимического анализа растений / Х. Н. Починок. – К.: Наук. Думка, 1976. – 334 с.

9. Стасик О. О. Регуляторні зв’язки і лімітувальні чинники в системі фотосинтез – продукційний процес та перспективи їх оптимізації /
О. О. Стасик, Д. А. Кірізій // Физиология и биохимия культурних растений. – 2011. – Т. 43 № 3. – С. 226 – 238.

10. Ткачук О. О. Вплив паклобутразолу на вміст вуглеводів у рослинах картоплі / О. О. Ткачук // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: Біологія. – 2015. – № 1. –
С. 144 – 147.

11. Ткачук О. О. Дія ретардантів на морфогенез, період спокою і продуктивність картоплі: дис. … кандидата біол. наук: 03.00.12 / Олеся Олександрівна Ткачук. – К., 2007. – 156 с.

12. Шевчук О. А. Накопичення та перерозподіл вуглеводів у вегетативних органах рослин цукрового буряка / О. А. Шевчук // Вісник Луганського національного університету імені Тараса Шевченка. – Луганськ. – 2008. – №14 (153). – С. 131−136.

13. Шевчук О. А. Вплив декстрелу та паклобутразолу на продуктивність цукрового буряка / О. А. Шевчук // Актуальні проблеми сучасної біології та методики її викладання: зб. наук. праць звітної наукової конференції викладачів за 2016-2017 н.р. – Вінниця : ТОВ «Нілан-ЛТД», 2017. – С. 179 − 192.