Мелітопольський державний педагогічний університет
імені Богдана Хмельницького, Україна
Очищення стічної води від
поверхнево-активних речовин за допомогою комбінованого адсорбенту
Практичний
досвід показав перспективність застосування адсорбції для очищення стічних вод,
які містять поверхнево-активні речовини (ПАР), нафтопродукти, жири тощо.
Тому розробка
нового ефективного адсорбенту на основі природної сировини є актуальною як з
наукової, так і з практичної точки зору.
Досліди з
визначення величини адсорбції ПАР на поверхні сорбенту проводили за розробленою
методикою. У скляну колбу ємкістю 100 мл, що містить 50 мл модельного розчину (містить
100 мг/л натрій додецилсульфату (аніонна ПАР, АПАР)), вводили комбінований
адсорбент (у певному співвідношенні компонентів), закривали колбу добре
притертою скляною пробкою і струшували протягом 0,5 години на апараті для
струшування АВС-6с до встановлення рівноваги. Розчин фільтрували за допомогою
фільтру Шотта №4, аналізували на вміст у ньому АПАР і розраховували ступінь
адсорбції.
Сорбент
готували наступним чином: модифікували каолініт шляхом висушування протягом 1
години при температурі 110°С та після охолодження до
температури 20°С просіювали
на сіті діаметром 1 мм. Потім змішували модифікований каолініт із гідролізним
лігніном у певних співвідношеннях та оцінювали ефективність адсорбції в
залежності від складу сорбенту.
Проведеними
дослідженнями встановлено, що ізотерми адсорбції натрій додецилсульфату на
сорбенті відносяться до L-типу. Це відповідає мономолекулярної адсорбції, яка
описуються рівнянням Ленгмюра [1].
Дослідження показали, що найефективнішим є сорбент, який
містить каолініт та лігнін у співвідношенні
3:2, відповідно (300 мг/л каолініту та 200 мг/л). При
адсорбції АПАВ спостерігається явище сінергізму, тобто матриця та наповнювач
посилюють сорбційні властивості один одного. Таким чином, встановлено, що
комбінований сорбент є більш ефективним у порівнянні із каолінітом та кількість
сорбенту знизилась удвічі.
Таблиця
Визначення
найефективнішого сорбенту для очищення води від натрій додецилсульфату в
залежності від складу (за масою)
|
Зразок |
Склад комбінованого сорбенту |
Співвідношення компонентів за масою |
Ступінь адсорбції натрій додецилсульфату, А % |
|
1 |
Каолініт Лігнін |
3 1 |
68-70 |
|
2 |
Каолініт Лігнін |
2 1 |
72-75 |
|
3 |
Каолініт Лігнін |
3 2 |
78- 85 |
|
4 |
Каолініт Лігнін |
2 3 |
80-82 |
Досліди
показали, що найефективнішім при вилученні натрій додецилсульфату із модельних
розчинів є зразок сорбенту 3, в якому співвідношення каолініту:лігнін - 3:2.
Дослідження,
спрямовані на з’ясування впливу температури розчину на ступінь адсорбції натрій
додецилсульфату, на комбінованому сорбенті
показали, що збільшення температури розчину від 10 до 50°С, при використанні
зразка 3, підвищує ступінь адсорбції натрій додецилсульфату до 90% при
температурі 25°С. Подальше підвищення температури не призводить до
збільшення ступеня адсорбції аніонної ПАР. Це пов’язано на нашу думку з тим, що
при підвищенні температури зростає інтенсивність молекулярно-теплового руху, що
ускладнює фіксацію молекул на поверхні розділу фаз.
Зміна рН розчинів ПАР в інтервалі 2-12 супроводжується спочатку зменшенням,
а потім збільшенням ступеня виділення ПАР, область значень рН, оптимальних для
виділення натрій додецилсульфату, збігається з областю їх найбільшою
поверхневою активності. Максимальний ступінь виділення натрій додецилсульфату
спостерігається в кислому середовищі, де досліджувана ПАР перебуває у вигляді
недисоційованих молекул, і в лужному середовищі, коли вони повністю або
частково перебувають у розчині в колоїдному (міцелярному) стані. Отже, концентрація
йонів Гідрогену впливає на ступінь дисоціації йоногенних груп ПАР і тим самим
змінює їх гідратацію.
Таким чином, розроблений адсорбент, матрицею якого
є каолініт, а наповнювачем гідролізований лігнін, показав свою
ефективність при очищенні стічних вод від ПАР у співвідношенні 3:2, відповідно (300 мг/л каолініту та 200
мг/л). Максимальна адсорбція на
комбінованому сорбенті становить 85-90% при температурі 25°С, та рН= 2 та рН= 9.
Література
1. Стрельцова Е.А., Тымчук А.Ф., Хромышева Е.А.Термодинамика
адсорбции анионных ПАВ на границах раздела фаз жидкость – газ и жидкость –
твердое тело / материалы XIV международной конференции по химической
термодинамике. – Санкт-Петербург. – 2002. – С.410.