Економічні науки/10. Економіка підприємства

Шафранська Т.Ю., Подольська А.Р.

Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького, Україна

Впровадження автоматизованих систем управління як засіб підвищення ефективності складського господарства

Жорсткі умови конкурентного середовища, його мінливість вимагають комплексних досліджень проблеми розвитку виробничої інфраструктури підприємств. Раціональна організація функціонування допоміжного і обслуговуючого господарств суттєво впливає на ефективність виробничих процесів на підприємстві: підрозділи, що не беруть безпосередньої участі у створенні профільної продукції, своєю діяльністю створюють умови, необхідні для роботи основного виробництва. Цільова орієнтація діяльності інфраструктурних підрозділів полягає не в збільшенні об’єму виконуваних послуг, а в забезпеченні через послуги, що надаються, ефективності основного виробничого процесу. Через значущість виконуваних інфраструктурними підрозділами функцій вони є одним з базових елементів конкурентоспроможності. Саме тому управління інфраструктурою в даний час стає ключовою функцією бізнесу, що впливає не тільки на виручку і витрати, але й на виробництво, а також на якість життя працівників і продуктивність їх праці.

Складське господарство є необхідним елементом виробничої інфраструктури промислового підприємства. Правильно організований склад дозволяє оптимізувати витрати логістичної системи, а процеси, пов’язані з функціонуванням складів, в кінцевому результаті є значною складовою сукупних витрат суб’єкта господарської діяльності.[2]

Теоретичні та практичні аспекти економіки і організації складського господарства вивчалися такими вченими-економістами, як Б.В. Власов, С.А.Хейнман, Л.А .Конарєва, Б.М. Гамалія, В.П. Ковальов, А.Б. Маліков.

Кожне підприємство має певні проблеми в роботі складського господарства, їх може бути безліч, усі разом вони призводять до значних сукупних втрат. За цих умов керівництво підприємства повинно визначити шляхи вирішення проблеми неефективності складського господарства. Одним з таких шляхів є запровадження автоматизованої системи.[3]

Існує п'ять основних типів автоматизованих систем управління:

1. Системи управління класу MRPI та MRPII, які виконують різноманітні функції щодо планування потреби в сировині та матеріалах, а також функції прогнозування та контролю;

2. Системи управління класу ERP. В рамках таких систем існують модулі, які виконують функції управління складом. Враховуючи універсальність таких рішень, функціональність цих систем обмежена;

3. Інтегровані системи по типу SCM («Управління ланцюгами постачання»). Ця система забезпечує планування та управління усіма потоками інформації, матеріалів та послуг від постачальника до кінцевого споживача;

4. Вітчизняні автоматизовані системи управління складами, розроблені на замовлення. Широке використання даних систем на українських підприємствах пояснюється їх простою структурою, невисокою вартістю та відсутністю необхідності на додаткове навчання фахівців;

5. Спеціалізовані Warehouse Management System (WMS). Вони є найбільш повним за функціональним змістом варіантом розв'язання проблеми автоматизованого управління складом. Саме в них закладено найбільш оптимальні правила поведінки системи в різноманітних ситуаціях.[1]

Задача впровадження системи зводиться до адекватної конфігурації цих правил відповідно до бізнес-процесу певного підприємства (складу).

Найбільш ефективною з цих систем можно вважати систему SCM, що пояснюється використанням системного підходу до управління усіма потоками на підприємстві. Warehous Management System (WMS) в процесі функціонування складського господарства в будь-якій ситуації дозволяють вирішувати завдання миттєвого прийняття рішень.

Перевагами даної системи є: управління товаром та схемами його пакування; складськими операціями (приймання, прибуткування розміщення, інвентаризація, внутрішнє переміщення, підбір та комплектація відвантаження скомплектованих замовлень тощо); співробітниками складу (ефективне розподілення трудовими ресурсів);закупівлями (замовленням на постачання); продажами (замовленнями на відвантаження та доставку).

Системи класу WMS доцільно впроваджувати на підприємствах, для яких кількість номенклатурних позицій перебільшує 300 одиниць, площ зберігання більш ніж 2000 кв. м, а швидкість обігу товару на складі перевищує 30 днів. При цьому слід зазначити про достатність лише двох із цих факторів для прийняття обґрунтованого рішення про необхідність WMS [1]. Саме ця система дає можливості зменшити кількість помилок персоналу та забезпечити оптимізацію його роботи. Економічний ефект від впровадження таких систем досягається за рахунок підвищення оборотності складу, зниження втрат, підвищення ефективності роботи персоналу, зростання точності та швидкості збору замовлень, покращення якості обслуговування клієнтів.

Таким чином, cаме поєднання випробуваних проектних технологій автоматизації та обліку особливостей конкретного підприємства робить можливим досягнення бажаного результату у заплановані терміни при оптимальному використанні ресурсів.

Література:

1.Божкова В.В. Механізм стратегічного планування маркетингових комунікацій інноваційної продукції промислових підприємств [Електронний ресурс] –Режим доступу: //http://km.fem.sumdu.edu.ua/images/stories/doc/strateg_plan.pdf

2.Організація складського господарства [Електронний ресурс] – Режим доступу:http://lubbook.org/book_556_glava_11_Tema_11._Organ%D1%96za%D1%81%D1%96jaskla.html

3.Підвищення організації складського господарства [Електронний ресурс] -Режим доступу: http://uawsi.com/26/260666.html