Экономические науки/ 13. Региональная экономика

К.е.н. Полчанінова І.Л., Кравчук Д.С.

Харківський національний університет міського господарства імені О. М. Бекетова

концептуальнІ засадИ функціонування

хостелів в м. Львові

Готельний бізнес є одним із найбільш перспективних і швидкозростаючих видів послуг, що вносить в економіку деяких країн багатомільйонні прибутки. Водночас готельний бізнес розглядається фахівцями як вельми специфічний вид підприємницької діяльності, що складає базу для зростання національного туризму і формує певний бренд країни в очах міжнародної спільноти, несе в собі величезний потенціал для сталого доходу в державний бюджет і сприяє розширенню зовнішньоекономічної діяльності держави через систему інтеграційних зв'язків. Система засобів розміщення – це бізнес зі своїми продуктами, ринками, технологіями, методами організації процесів і системами управління [1]. Вивчення цього бізнесу дає можливість виявити перспективи зростання загального ефекту для суспільства і для держави від їх функціонування. Одним із таких видів засобів розміщення, який активно поширюється на ринку готельних послуг, є хостели.

Відповідно до ДСТУ 4527:2006 «Послуги туристичні. Засоби розміщування. Терміни та визначення» хостел – це засіб розміщення, в якому номери розташовані, як правило, за коридорною або блочною системою, та має умови для самостійного приготування їжі й санітарно-технічні зручності на поверсі або в блоці...» [2]. У цього засобу розміщення є своя специфічна цільова аудиторія, яка не обмежується тільки подорожуючими економ-класу. Варто зазначити, що вартість розміщення у хостелі, який надає ліжко-місце, а не номер, може бути не набагато менша, ніж у малобюджетному готелі. Можна стверджувати, що багато людей обирають хостел не лише завдяки низькій вартості розміщення, а й завдяки специфічній демократичній атмосфері. Сутність цієї тези підкреслює визначення хостелу, надане Міжнародною асоціацією хостелів (англ. – International Youth Hostel Federation; далі – IYHF): «під хостелом розуміють місце, де можна затишно переночувати в дружньому оточенні й за прийнятною ціною» [3].

Відповідно до міжнародної класифікації UNWTO [4] хостели належать до інших колективних засобів розміщення, що передбачає надання обмежених готельних послуг, за виключенням щоденного заправляння ліжка й прибирання житлових приміщень (приміщення готується та прибирається лише для кожного нового гостя; послуги поточного прибирання приміщення клієнту не надаються, він має цим займатись самостійно, для чого отримує відповідний інвентар).

На сьогоднішній день більш ніж у 60 країнах світу функціонує понад 4,5 млн. хостелів, які щорічно розміщують до 35 млн. подорожуючих. Доцільно зауважити, що компанії, які займаються збором інформації про такого роду засоби розміщення, точно підрахувати кількість хостелів у світі практично не можуть у зв’язку з тенденцію постійного створення нових підприємств [5]. В останні роки з’являються публікації, які стосуються питань доцільності започаткування та розвитку хостелів в Україні. Переважна більшість хостелів у світі знаходиться у великих і найбільш відвідуваних туристами з усього світу містах, а також у містах, де перебуває значна кількість молоді та студентів [6].

Пілотними проектами для пропозицій розміщення туристів у хостелах стали саме великі міста України, зокрема культурна столиця України місто Львів, де зосереджена велика кількість гуртожитків і зручна для туристів інфраструктура, завдяки чому терміни окупності витрат на облаштування та надання послуг хостелів можливо скоротити.

Розвиток сучасного готельного господарства в Україні характеризується нестачею готельних місць. Показник забезпеченості готельними місцями є одним з основних, що характеризує ступінь розвитку ринку гостинності території. Відповідно до європейських норм, забезпеченість готельними місцями повинна перебувати на рівні 9-11 номерів на тисячу чоловік. У цей час в Україні даний показник становить близько 4,5 місць на 1000 жителів, у той час як у Європі на ту ж кількість жителів доводиться 13 - 35 місць. У Москві розглянутий показник наближається до 10, у Києві та Львові - до 8. При цьому більша частина номерного фонду представлена номерами середнього класу й вище. Практично відсутні готельні номери й місця економ-класу, а наявні на готельному ринку пропозиції даної категорії сьогодні не відповідають сучасним стандартам готельного обслуговування й не відповідають елементарним вимогам комфорту.

Аналіз готельного ринку м. Львів показав, що готельна інфраструктура міста представлена в основному переустаткованими готелями радянської будівлі й малими готелями середнього й вищого сегмента. Відповідно, вартість проживання в даних готелях вище, ніж можуть собі дозволити більшість туристів, що цінують сполучення мінімальної ціни й комфорту. Готелі Львову, ціни на проживання в яких мінімальні, не відповідають елементарним вимогам сучасних стандартів готельного обслуговування й комфорту. Таким чином, наразі особливо гостро спостерігається недостача готельних місць у сегменті економ-класу. Даний факт негативно позначається на обсягах туристського потоку до Львівщини, оскільки вона є недоступною для найбільш активних категорій туристів, таких як молодь, студенти, самостійні мандрівники, групи школярів, учасників фестивалів і змагань тощо. Досвід європейських розвинених туристських дестинацій показує, що рішенню даної проблеми активно сприяють малі форми готельного бізнесу економ-класу - хостели.

Число хостелів по усім світі збільшується з кожним місяцем, тільки з початку 2017 року на території України відкрилося близько 20 хостелів, з'явилося кілька мереж. Але як і раніше до сьогоднішнього дня кількість хостелів залишається в рази меншою у порівнянні зі звичайними готелями, хоча темпи їхнього кількісного росту дозволяють припустити, що незабаром число місць, пропонованих хостелами, буде порівнянним з готельними.

Як видно з рис. 1, підготовленого за результатами аналізу даних найбільшого порталу онлайн бронювань www.hostelworld.com, найбільше хостелів доводитися на Бразилію, Китай й Японію. Кількість українських хостелів – в 1,5-2 рази менше в порівнянні із країнами-лідерами, але в теж час перевищує багато європейських розвинених країн. Той факт, що основна частина хостелів з'явилася в Україні за останні три – чотири роки, дає підставу припускати, що в найближчі парі років кількість хостелів у нашій країні стане порівнянною із числом хостелів країн-лідерів.

Рис. 1 – Кількість хостелов у країнах світу на 1 вересня 2017 р.

За час розвитку хостелів за кордоном сформувалися конкретні стандарти й вимоги, пропоновані до даних засобів розміщення, що включають у себе вимоги до розмірів ліжок, обсягам простору на одну людину, кількість раковин, душових і туалетів залежно від місткості хостела, вимоги до персоналу тощо. Відмінна риса хостелів полягає в тому, що у вартість їхніх послуг входить тільки оренда ліжко-місця й користування суспільними приміщеннями й устаткуванням (гостьова кухня, санвузол тощо). Всі інші послуги якщо й надаються, то тільки за додаткову плату.

Формування концепції хостелів ґрунтується на декількох позиціях:

· високоякісній та унікальній пропозиції готельних послуг;

· унікальній технології обслуговування;

· зміні технології функціонування, яка веде до зниження виробничих витрат на одиницю продукції;

Основними споживачами є представники тих верств населення, які мають середній рівень статку. Це, як правило, туристи, ентузіасти, що подорожують, молодь. Якщо говорити про людей середнього віку, то це звичайні службовці, які не мають консервативного погляду на життя. Понад 65% всіх студентів миру щорічно відвідують всі нові й нові місця. Саме вони й є основними клієнтами хостелів.

Незважаючи на всі бар'єри, що перешкоджають розвитку хостелів, їх економічна ефективність і соціально-економічна значимість очевидна. Доказом цього є інтерес, що підвищується останнім часом, до хостелів не тільки з боку малих підприємців, але й з боку державних органів влади, що відзначають необхідність розвитку даних засобів розміщення.

Література

1. Полчанінова І.Л. Характерні особливості та економічна сутність готельних послуг / І.Л. Полчанінова, С.В. Становихіна, А.П. Чередніченко // Молодий вчений. - 2017. - № 1 (41). – С. 680 – 684.

2. ДСТУ 4527:2006. Послуги туристичні. Засоби розміщення. Терміни та визначення: ДСТУ 4527:2006. [Чинний від 2006-10-01]. – К.: Держспоживстандарт України, 2006. – 28 с. – (Національний стандарт України).

3. Бєляєва С. С. Концептуальні засади діяльності хостелів / С. С. Бєляєва, О. І. Заїка. // Економіка. Управління. Інновації. – 2015. – № 2. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/eui_2015_2_3

4. Маначинська Ю. А. Сутність і специфіка готельних послуг, класифікація засобів розміщення туристів. / Ю. А. Маначинська // Вісник Чернівецького торговельно-економічного інституту. – 2010. – Випуск 4. – С. 211-217.

5. Мартинов В. Л. Сучасні тенденції розвитку малих форм готельного бізнесу економ-класу в туристично-рекреаційній сфері: монографія / В. Л. Мартинов. – Одеса : Астропринт, 2013. – 210 с.

6. Звигинцев Е. Е. Хостелы, как перспективная форма развития малых средств размещения эконом-класса. / Е. Е. Звигинцев, Р. Г. Федоров, Т. П. Левченко. – Известия Сочинского государственного университета: научный журнал. – Сочи: РИЦ ФГБОУ ВПО «СГУ», 2013. – №1 (23) – С. 54 – 61.