Экономические науки /6. Маркетинг и менеджмент

Студентка Удовенко Д. О.

Науковий керівник: к.г.н., доцент Бабчинська О. І.

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ, Україна

УПРАВЛІННЯ КОНФЛІКТАМИ В ОРГАНІЗАЦІЇ ЯК ПЕРЕДУМОВА ЙОГО ЕФЕКТИВНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

В кожній організації час від часу можуть виникати конфлікти. Це явища важко уникнути, оскільки організація – сукупність людей, що пов’язана між собою відносинами та встановленими зв’язками, які щодня стикаються з найрізноманітнішими проблемними ситуаціями. Основними причинами їх виникнення можуть бути відмінності працівників організації за віком, освітою, стажем роботи, професійним та життєвим досвідом, розходження в їх функціях та обов’язках, цілях та завданнях, а також різноманітність особистих якостей, цінностей, установок, інтересів, поглядів на проблеми, що виникають у процесі роботи, що може призвести до конфліктних ситуацій. Однак конфлікти як в межах невеликого колективу, так і в межах цілої установи може паралізувати роботу на різних його етапах. Все це, у підсумку, неминуче впливає на ефективну діяльність організації.

Проблематика, пов’язана з управлінням конфліктами та недопущенням негативних наслідків їх впливу розглядається у працях вітчизняних та зарубіжних авторів – Герасіної Л. М., Панова М. І., Дуткевич Т. В., Ємельяненко Л. М., Примуш М. В., Грішиної Н. В. та інших.

Конфлікти в організаціях є результатом соціальної напруженості, що складається в колективах [2, с.120]. Більшість керівників прагнуть того, щоб не допустити виникнення конфлікту або загладити, пом’якшити його перебіг на момент його виникнення. Однак подібна поведінка призводить до того, що протиріччя зберігаються, але заганяються усередину й набувають форми потенційного конфлікту [3, с.16].

Управління конфліктом припускає не тільки регулювання суперечностей, що вже виникли, але й створення умов для їх профілактики й запобігання. Причому найважливішим із двох зазначених завдань має профілактика. Саме добре поставлена робота з профілактики конфліктів забезпечує скорочення їх кількості та виключення можливості виникнення деструктивних конфліктних ситуацій.

Усунення наслідків конфліктів вимагає значної кількості засобів, сил, енергії. З цим і здійснюється робота з профілактики конфліктів. Профілактика конфліктів — це сукупність напрямів і методів управління організацією, що зменшує ймовірність виникнення конфліктів.

Запобігати конкретним конфліктам можна, змінюючи ставлення працівника до проблемної ситуації, а також поведінки в ній, а ще впливаючи на психіку й поведінку опонента. До основних способів і прийомів зміни особистої поведінки в передконфліктній ситуації можна віднести: уміння визначити, що спілкування стало передконфліктним; прагнення глибоко й різнобічно зрозуміти позицію опонента; толерантність до інакомислення; зниження своєї загальної тривожності й агресивності; уміння оцінювати свій актуальний психічний стан; постійна готовність до неконфліктного розв'язання проблем; уміння посміхнутися; здатність не чекати від інших людей занадто багато; щира зацікавленість у співрозмовникові; конфліктостійкість; почуття гумору.

Щоб не допустити конфлікти в організації, керівнику потрібно володіти основними способами і прийомами впливу на працівника: уміння не вимагати від нього неможливого; не прагнути швидко і значною мірою перевиховати людину; оцінювати психічний стан працівника; розуміти його міміку, жести, пози; інформувати про обмеження своїх інтересів; бути твердим стосовно проблеми, але м'яким до людей; заздалегідь інформувати всіх навколо про свої рішення, що торкаються їхніх інтересів; давати працівнику висловитися; не розширювати сферу протидії; залишати опоненту можливість «зберегти обличчя»; установити особистий контакт; уникати категоричних оцінок.

Приймання оптимальних управлінських рішень є найважливішою умовою запобігання конфліктам усіх рівнів: від внутрішньоособистісних до міжнародних. Рішення буде більш обгрунтованим і менш конфліктогенним, якщо під час його підготовки та прийняття усуваються наступні проблеми: максимально глибоко, різносторонньо й об'єктивно оцінюється стан об'єкта управління, виявляються тенденції його динаміки; розкривається система причин, із дії яких об'єкт керування опинився в такому стані, визначаються рушійні сили його розвитку; дається варіативний прогноз змін в об'єкті управління; будується модель цілей управління; приймається змістовне рішення, приймається технологічне рішення, визначається, якими силами, засобами, часом ми володіємо для виконання змістовного рішення [4, с.98].

Отже, конфлікт, як явище соціальне, має місце у будь-якій організації, що може впливати на атмосферу в колективі та ефективність його роботи. Однак чим раніше виявлена проблемна ситуація, тим менші зусилля необхідно докласти для її вирішення. Саме в цьому полягає важливість профілактики конфліктів, яка виключає або зводить до мінімуму ймовірність виникнення конфліктів всередині колективу.

Література:

1. Бабчинська О. І. Основні інструменти управління підприємством в сучасних умовах / О. І. Бабчинська, В. В. Соколовська // Ефективна економіка: електронне наукове фахове видання. – Електронні дані. – [Дніпропетровськ : Дніпропетров. держ. аграрний ун-т : ТОВ "ДКС Центр", 2012]. – №.10 – Режим доступу: http://www.economy.nayka.com.ua (дата звернення 17.10.2017 р.). – Назва з екрана.

2. Орлянський В.С. Конфліктологія: навч. посіб./ В.С. Орлянський. ‒ К.: Центр учбової літератури, 2007. ‒ 160 с.

3. Виноградова. В.Є. Профілактика та вирішення конфліктів: навч. посіб. / В.Є. Виноградова. ‒ К.: « КМЦППК», 2013. ‒ 40 с.

4. Новікова. Н. Управління конфліктами в організації: підходи до вирішення та профілактики / Н. Новікова // Галицький економічний вісник. ‒ 2013. ‒ №2(41). ‒ С.79-83.