К.е.н., доц. Войцеховська Ю.В., магістр Степанюк О.А.

Національний університет «Львівська політехніка», Україна

ІННОВАЦІЙНИЙ РОЗВИТОК ПІДПРИЄМСТВ ХІМІЧНОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ

Перехід України на інноваційний розвиток є принципово важливим для підвищення конкурентоспроможності вітчизняної економіки. Хімічна промисловість є одним з найважливіших сегментів економіки країни. Технології виробництва хімічних продуктів специфічні і мають ряд техніко-економічних особливостей у порівнянні з технологіями інших галузей.

У Державній програмі розвитку промисловості на 2003-2011 роки було названо такі пріоритетні напрями розвитку хімічного комплексу: освоєння виробництва нових конструкційних та функціональних матеріалів, відновлення та розвиток виробництва малотоннажної і тонкої хімії, реконструкція підприємств та впровадження ресурсозберігаючих екологічно чистих технологій. В рамках цих пріоритетних напрямів ставилися і відповідні завдання для окремих складових сектору, зокрема технічне переоснащення хімічного виробництва (в першу чергу виробництв основної хімії і мінеральних добрив, пластмас та виробів із них), створення умов для диверсифікації виробництва та оптимізації його структури, забезпечення збільшення глибини і комплексності переробки сировини.

Нові акценти у стратегічному баченні пріоритетів науково-технологічного розвитку галузі було зроблено у проекті Концепції розвитку промислового комплексу України на період до 2017 року, що розроблявся Мінпромполітики України . Тут основну увагу пропонувалося зосередити на таких напрямках, як прискорений розвиток і збільшення частки наукоємних і високотехнологічних виробництв, оптимізація потужності з виробництва базових видів хімічної продукції з урахуванням попиту внутрішнього та зовнішнього ринків, зниження ресурсо- і енергоємності виробництва із залученням до технологічних процесів альтернативних і біовідновлювальних джерел енергії і сировини, приведення системи нормативів технічного регулювання до міжнародних стандартів.

У ТОВ НВФ «Реагент» впродовж 2010-2015 рр. інвестиційні витрати на технічне переоснащення, капітальний ремонт і модернізацію основних фондів становили близько 195 тис. грн. Реалізовані проекти з підвищення потужності виробництва хімічних добавок до бетонів і розчинів, реконструкції цеху з нарощуванням потужності на 20 %, впровадження нових водоочисних станцій.

Важливим напрямком інноваційно-інвестиційної діяльності підприємств хімічної галузі є впровадження енергозберігаючих технологій, оптимізація споживання природного газу і використання альтернативних видів палива. Разом із реалізацією комплексу поточних енергозберігаючих заходів, ряд підприємств опрацьовує питання створення когенераційних установок для виробництва власної електричної і парової енергії.

Впродовж 2013 р. внаслідок погіршення фінансово-економічної результативності діяльності більшість підприємств галузі значно знизило інвестиційну активність і призупинило реалізацію програм. Однак частина підприємств, в тому числі ТОВ НВФ «Реагент» продовжило фінансування проектів здебільшого за рахунок іноземного інвестора.

В останні роки значно активізувалися інвестиційні вкладення у модернізацію і диверсифікацію хімічних виробництв, спрямованих на скорочення залежності підприємств від імпортних поставок природного газу й інших енергоресурсів та зменшення питомої ваги великотоннажних енергоємних технологій.

В структурі джерел фінансування ТОВ НВФ «Реагент» переважають власні кошти підприємства (78,8 %). Власники реінвестують отримані прибутки, а також перерозподіляють в активи фінансові ресурси з інших напрямків. Кошти держбюджету становлять тільки 1,2 % від загального обсягу інвестиційних ресурсів інноваційної діяльності ТОВ НВФ «Реагент». Відсутні й інші складові системної державної підтримки розвитку базових виробництв галузі. Так, на законодавчому рівні так і не було закріплено механізм державного стимулювання розвитку виробництва мінеральних добрив, який передбачав надання виробникам окремих пільг з метою створення їм фінансових можливостей для реалізації інвестиційних програм з енерго- і ресурсозбереження.

Основною статтею інноваційних витрат підприємств галузі є придбання машин, обладнання та програмного забезпечення (52,2 %), тоді як витрати на внутрішні і зовнішні НДР не перевищують 6 %. Хімічний комплекс здійснює найбільші серед галузей економіки запозичення іноземних технологій: зі 153 нових технологій 49 (32,0 %) придбано за межами України. І це при тому, що галузь має традиційно сильну науково-технологічну, дослідну і проектну бази.

Отже для ефективного функціонування і розвитку інноваційно орієнтованих виробничих структур треба забезпечити їх цільову системну державну підтримку, сформувати прозорі механізми державно- приватного партнерства у цій сфері, вдосконалити форми інституційного сприяння розвитку малого інноваційного бізнесу і його активного залучення до виконання галузевих проектів, а також опрацювати фінансово-кредитні механізми стимулювання інвестиційної діяльності.

Література:

1. Стратегія інноваційного розвитку України на 2010–2020 роки в умовах глобалізаційних викликів. [Електронний ресурс] // Комітет з питань науки і освіти. -Режим доступу:

http://kno.rada.gov.ua/komosviti/control/uk/publish/article?art_id=47920&cat_id=46017

2. Захарін С.В. Удосконалення державної амортизаційної політики для стимулювання інвестиційної та інноваційної діяльності / С.В. Захарін // Проблеми науки. – 2007. – № 10. – С. 20-27.