Заблоцька
А.Р.
Національний університет
біоресурсів і природокористування України,
м.Київ, Україна
Етнографія
Етнографія - це наука, яка вивчає
побутові та культурні особливості народів світу, проблеми походження,
розселення, культурно-історичне взаємовідношення. Етнографія пов'язана з іншими
науками, як з гуманітарними, так і з природними.
Об'єкти дослідження:
- Народи, етноси;
- Історико-культурні товариства в
минулому і сьогоденні.
У етнографії предмет дослідження - це
комплексне вивчення етносоціального та етнокультурного розвитку народів світу в
минулому і сьогоденні.
У етнографії існують різні напрямки досліджень:
- Палеоетнографія - реконструкція
культурно побутових особливостей за археологічними матеріалами;
- Етногенез - вивчення процесу
формування народів;
- Етнічна історія, демографія;
- Картографія - методика фіксації
етнічних і етнографічних процесів в картах;
- Етнічна екологія - вивчення процесів
взаємодії етносу з природним середовищем;
- Етносоціологія; етнопсихологія;
фізична антропологія ...
Зачатки етнографічних знань формуються
вже в античний період. Вчені: Геродот , Аристотель - ввів термін «етнос».
Як самостійна галузь науки етнографія оформилась у
середині XIX ст. з виникненням еволюційної школи, появою
досліджень Л. Генрі Моргана і праці Ф. Енгельса «Походження сім’ї, приватної
власності і держави» в якій сформульовано основні положення про
первіснообщинний лад.
У процесі розширення знань про культуру народів та їхню діяльність
виникали різні школи і напрями в етнографічній науці.
Розвиток етнографії в Україні проходив у постійних
зв’язках з російською та білоруською етнографією. Перші свідчення про
українців як окремий народ відносяться до XVI — першої половини XVII ст. Вони
містяться в різних світських і церковних актах, творах Івана Вишенського,
Климентія Зіновіїва, літописах Самовидця, Самійла Величка, Григорія Грабянки,
записках зарубіжних авторів.
У XIX — на початку XX ст. центрами етнографії в Україні стають Харківський,
Київський, Новоросійський (Одеський) і Львівський університети, а також Комісія
по описанню губерній Київського учбового округу, Південно-західний відділ Російського
Географічного товариства. Наукове товариство ім. Т: Г. Шевченка у Львові,
Етнографічна комісія Українського наукового товариства в Києві. Розвиток
передової етнографічної думки в Україні тісно пов’язаний з іменами Т. Г.
Шевченка, І. Я. Франка, М. М. Коцюбинського, Лесі Українки, П. А. Грабовського,
С. А. Подолинського.
Широку народознавчу та збирацьку роботу проводила Етнографічна комісія
ВУАН. Дуже скоро вона налагодила міжнародні зв’язки, широку експедиційну
роботу. У періодичних виданнях «Етнографічний вісник» та «Бюлетень
Етнографічної комісії ВУАН», які читали не лише науковці, а й широкі читацькі
маси (селяни, вчителі), вміщувалися наукові статті та публікації з питань
фольклористики, етнографії, краєзнавства та народного мистецтва, а також
програми-запитальники та інструкції щодо збирання фольклорно-етнографічного
матеріалу, які спрямовували збирачів на виявлення традиційних і нових явищ у
народній творчості та побуті.
Члени етнографічної комісії залучали до цієї роботи школярів. Так,
окремий випуск бюлетеня було присвячено поєднанню фольклорно-етнографічної
праці з шкільним навчанням. Це була методична розробка щодо вивчення школярами
рідного села, свого району. Бюлетень закликав юних краєзнавців записувати
історичні перекази, зразки народної творчості, явища побуту, збирати предмети
матеріальної культури та мистецтва, засновувати місцеві краєзнавчі музеї. Ці
завдання актуальні для школярів і сьогодні.
В Україні терміни етнографія й
етнологія спочатку використовувалися як однозначні та близькозначні поняття.
Тільки наприкінці ХІХ — перших десятиліттях XX ст. визначилася певна понятійна
відмінність між ними. Назва етнографія охоплювала здебільшого фіксації та описи
матеріалів з побуту і різних галузей народної культури, в тому числі й фольклор.
З метою термінологічної уніфікації з 30-х років у нас утвердилася назва
етнографія. Етнографія України як метод використовує безпосереднє спостереження
матеріального й духовного життя народу, його громад, сімейного побуту,
світогляду тощо. Поряд з цим етнографія використовує писемні джерела й речові
пам'ятки, фольклор, кількісні та картографічні методи. Вона тісно пов'язана з
археологією, антропологією, фольклористикою, мовознавством, географією.
Етнографія України бере свій початок з
часів Київській Русі. В "Повісті временних літ" та ін. творах
простежується принцип класифікації племен і народів, висунуто питання про
походження Русі. Етнографія України вивчає не лише архаїку — "живу
давнину", а й сучасну культурно-побутову сферу життя народів. Як історична
дисципліна етнографія України керується науково-методологічними принципами
історичного дослідження, необхідністю розгляду предмета вивчення у зв'язку з
історичним процесом і соціально-економічним розвитком. Етнографія України
поєднує описовий і теоретичний аспекти дослідження. Конкретно-історичний
принцип підходу етнографії до вивчення проблем походження і формування етносів,
етнічної історії дуже зближує її з історичною наукою.
У багатьох випадках етнографія й
історична наука безпосередньо стикаються, контактують і взаємодіють,
обмінюючись результатами досліджень. Інтереси етнографії з історичною наукою
переплітаються і при вивченні історії культури. Етнографія України близько
межує з науками, що вивчають культуру. Оскільки етнографія України вивчає не
тільки минуле, а й сучасність народів, характер і динаміку сучасних етнічних
процесів, для неї надзвичайно важливі є дані соціології — науки про
суспільство, конкретно-соціологічних досліджень, демографії.
Вивчення етнографією таких компонентів
традиційно-побутової культури, як народне звичаєве право, способи та знання
лікування людей і тварин, передбачення погоди, метрології, побутового рівня
релігійних вірувань має певне предметне співвідношення з науковими дисциплінами
медицини і ветеринарії, метеорології, релігієзнавства. На ділянках пізнання
морально-етичних стереотипів поведінки, етичних норм, традиційних форм
виховання і навчання, психічних особливостей народів, їх характерів етнографія
України стикається з інтересами етики, педагогіки, психології.
Використані джерела:
2.
http://www.ebk.net.ua/Book/history/makarchuk_eu/index.htm