Педагогічні науки/2.Проблеми підготовки спеціалістів

К.п.н. Ірклієнко В. С.

Полтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка, Україна

Підготовка майбутнього вчителя до організації виховної роботи в школі

Формування інформаційного суспільства, певна раціоналізація життя сучасної людини обумовлює тенденцію до руйнування цілісності людської душі, до дисбалансу її складників розуму і почуття, до знищення суб’єктивних духовних аспектів життя. Актуальною проблемою сучасного суспільства є формування особистості, здатної протистояти викликам сьогодення. Важливим є її ціннісні орієнтації на основі добра, краси, гуманізму, толерантності. Реалізація зазначених тез здійснюється у навчально-виховному процесі освітніх закладів, важливим напрямом діяльності якого є естетичне виховання.

Метою естетичного виховання є формування естетичної культури особистості, яка передбачає інформаційний, почуттєво-емоційний та діяльнісний компоненти. Естетичне виховання – це формування естетичного ставлення людини до дійсності на основі естетичних цінностей, які культивуються у суспільстві; здатність людини до естетичного сприйняття та співпереживання; формування естетичного смаку та ідеалу; творчий розвиток та перетворення навколишнього середовища в усіх його проявах за законами краси і доцільності. Все вищезазначене визначає місце і роль естетичного виховання у сучасному житті особистості, у навчально-виховному процесі освітніх закладів різних типів.

У контексті зазначеного важливим є підготовка і здатність майбутніх учителів до організації і проведення виховної роботи, зокрема естетичного виховання підростаючого покоління. Зміст підготовки учителя у виховній, культурологічній, мистецькій роботі повинен спиратися на знання філософії, історії, культурології, психолого-педагогічних концепцій становлення особистості, самобутності національної культури, специфіки розвитку національного та світового мистецтва. Включення майбутнього учителя у навчальну, художню, дослідницьку діяльність дає можливість сформувати у нього практичні навички здійснення виховної, зокрема культурологічної, етнографічної, мистецької роботи у дитячому колективі. Участь майбутніх педагогів у роботі гуртків художньої самодіяльності (вокально-хорових, театральних, хореографічних, художнього різьблення по дереву, лозоплетіння, художньої вишивки, ткацтва, гончарства, літературних) сприяє формуванню практичних навичок:

· роботи класного керівника, педагога-організатора, керівника гуртка школи, будинку культури в організації дитячого колективу;

· добору відповідного культурологічного, мистецького етнографічного матеріалу для проведення виховних заходів, уроку, виховної години, батьківських зборів тощо;

· включення учнів у різноманітні види діяльності.

Формування компетентностей організовувати та реалізовувати у практичній роботі школи різних напрямів виховної роботи є запорукою високого рівня ознайомлення підростаючого покоління зі світовою культурною спадщиною, мистецькими доробками, народною скарбницею; формування ціннісних орієнтацій за законами краси і доцільності.

Важливою складовою даного процесу є дослідницький напрям підготовки майбутнього учителя, який передбачає:

· удосконалення процесу залучення і ознайомлення студентів з виховною роботою;

· аналіз власних дій стосовно організації процесу залучення і ознайомлення студента з виховною роботою через різноманітні види діяльності;

· узагальнення досвіду роботи колег;

· застосування ефективних методів та прийомів педагогічного впливу на особистість;

· використання новітніх освітніх технологій;

· збагачення слухового, виконавського, комунікативного досвіду;

· накопичення музичного, хореографічного, репертуару, матеріалу народознавчого характеру;

· постійну самоосвіту.

У ході виховної роботи традиційні форми її реалізації передбачають домінування директивної форми керування діяльністю, яка має певні відмінності від фасилітативних стилів управління. При традиційних формах управління вчитель сам визначає не тільки зміст, а й динаміку процесу, визначає реалізацію всіх компонентів самоорганізації (постановка цілей, висування гіпотез, перевірка результатів). Постає питання про необхідність використання майбутнім учителем фасилітативних стилів, які передбачають недерективний спосіб управління групою, класом; розв’язання поставлених завдань керівником, лідером й учасниками групової динаміки як спільної справи; використання непередбачуваної ситуації як можливості розвитку; створення комфортного психологічного мікроклімату.

Зазначимо, що підготовка до виховної роботи у школі має містити не тільки теоретичний, методичний, дослідницький характер, але й практичний, який передбачає участь майбутнього вчителя у роботі різноманітних художніх мистецьких колективах, де шліфуються і формуються компетентності, необхідні для здійснення виховної роботи у професійній діяльності.

Література:

1. Підборський Ю. Т. Моральне виховання школярів на українських народних традиціях / Ю. Т. Підборський, Н. О. Рєпа // Педагогіка і психологія. – 1996. – № 1. – С. 71–75.

2. Плавник Р. Влияние музыкально-игрового фольклора на детское творчество / Р. Плавник // Художественное творчество и ребёнок. – М. : Педагогика, 1972. – С. 174–184.