Черкун Ю.О.

Мелітопольський державний педагогічний університет

імені Богдана Хмельницького, Україна

Розвиток комунікативних навичок у дітей старшого дошкільного віку засобами гри

Наше життя неможливе уявити без спілкування один з одним. Тільки у комунікації людина може відчути себе повноцінною особистістю. Спілкування виступає процесом взаємодії між людьми, який в свою чергу включає в себе обмін інформацією. Воно має величезне значення у формуванні та розвитку людської психіки. Саме в дитинстві закладається фундамент для розвитку спілкування.

Дошкільний вік є сензитивним періодом для розвитку багатьох людських здібностей, психічних властивостей, засвоєння знань і умінь. Саме в цьому періоді дитина вперше вчиться взаємодіяти з навколишнім середовищем. Спілкування відіграє вирішальну роль не тільки в збагаченні змісту дитячої свідомості але є одним із факторів формування особистості. Високий рівень спілкування виступає заставою успішної адаптації дитини в будь-якому соціальному середовищі, що визначає практичну значимість формування комунікативних умінь з самого раннього дитинства.

Найкращі можливості для виникнення контактів між дітьми створює ігрова діяльність: діти привчаються діяти узгоджено, вчаться поступатися, допомагати один одному, ділитися своїми радощами. Вона тісно пов’язана з навчанням на заняттях, зі спостереженнями в повсякденному житті.

Гра є провідною діяльністю дошкільників. Вона значно впливає на розвиток дитини, активізує розум і волю, глибоко зачіпає його почуття, підвищує життєдіяльність організму. Але перш за все, в ігровій діяльності діти вчаться повноцінному спілкуванню один з одним. Крім того, гра є улюбленим видом діяльності для дітей. В процесі ігрової діяльності дитина переживає непідробну радість разом з іншими дітьми, що в подальшому звертається в життєрадісність, оптимізм, вміння знаходити спільну мову з іншими людьми, здатність долати життєві труднощі. Комунікативна гра сприяє інтенсивному розвитку мовлення, мовній практиці, а, крім того, є діагностичним інструментом.

Проблема розвитку комунікативних навичок дітей дошкільного віку була, є і буде актуальною проблемою не тільки для всіх фахівців-практиків але й для батьків та близького оточення дитини. Відомо, що добре розвинені в дошкільному дитинстві комунікативні вміння і навички здатні забезпечити успішність адаптації дитини до процесу подальшого шкільного навчання, сприяють успішній соціалізації та особистісного розвитку в цілому.

Проблемою розвитку комунікативних навичок у дітей дошкільного віку засобами гри займались В. В. Амоссова, Н. П. Анікеєва, О. С. Бистранівська, О. І. Денисенко, А. А. Іванова, Т. Р. Кислова та ін.

Е. О. Смирнова комунікативні навички дошкільнят визначає як осмислені дії дитини (на основі знань структурних компонентів умінь і комунікативної діяльності) і їх здатність правильно будувати свою поведінку, керувати нею згідно цілям спілкування.

У цьому визначенні простежуються два моменти:

1. Комунікативні навички – це власне осмислені комунікативні дії дітей, які ґрунтуються на системі знань і усвідомлених елементарних умінь і навичок.

2. Комунікативні навички – це ще і здатність дітей розпоряджатися своєю поведінкою, вживати самі розумні прийоми і способи дій у вирішенні комунікативних завдань [1, c. 81].

Розвиток комунікативних навичок дитини формується в процесах пізнання навколишнього світу та спілкування з дорослими та однолітками. Велике значення у формуванні і розвитку комунікативних навичок дітей старшого дошкільного віку має ігрова діяльність.

Гра має багатовікову історію. Аналіз змісту ігор дітей різних народів і епох наводить на висновок, що гра виникла після праці й на її основі. Очевидно, тому в іграх дітей первісних людей відображена війна, полювання, землеробські процеси. Наслідуючи в грі діяльність дорослих, діти оволодівають найпростішими трудовими навичками і всім тим, що чекає їх у дорослому житті.

Весь комплекс ігор допомагає в рішенні корекційно-розвивальних задач по формуванню комунікативних здібностей дошкільнят:

- розвивати зв’язну мову дітей в процесі створення сюжетного розповіді, казки;

- вчити дітей вести діалог, використовуючи мовні засоби звучить мови та невербальні компоненти: жест, міміку, засоби інтонаційної виразності;

- розвивати творчі здібності дітей, психічні процеси: сприйняття, пам’ять, мислення, уяву, увагу;

- виховувати комунікативність, колективізм, співпраця [2, с. 56].

Отже, гра, як засіб формування комунікації. передбачає широкий спектр розвитку навичок і умінь дитини, однак при цьому мовної та понятійної компонентів слід приділяти особливу увагу.

Література:

1. Смирнова Е. О. Детская психология : учеб. для студ. высш. пед. учеб. заведений / Е. О. Смирнова. – М.: Гуманитар. изд. центр „ВЛАДОС”, 2006. – 366 с.

2. Тихеева Е. И. Развитие речи детей (раннего и дошкольного возраста) / Е. И. Тихеевп – М.: Просвещение, 1981. – 111с.