Педагогічні науки/2. Проблемы подготовки специалистов.

Пошукач О. Матвійчук-Юдіна

Національний авіаційний університет, Україна

ФОРМУВАННЯ КОМПЕТЕНТНОСТІ З ІНФОГРАФІКИ

У МАЙБУТНІХ БАКАЛАВРІВ КІБЕРБЕЗПЕКИ

Вступ

Останнім часом, спектр функціональних можливостей інформаційно-комунікаційних систем (ІКС) значно розширився та з’явилися додаткові функції: безпека інформаційних ресурсів і висвітлення інформації, як сталі послуги для держави, суспільства і особистості.

Саме «висвітлення інформації», стає кінцевим і базовим показником в інформаційному просторі між користувачами інформаційних ресурсів. Виникає глобальне протиріччя, між постійним зростанням кількості даних, які потрібно висвітлювати і доводити до користувача та обмеженими технічними й соціальними можливостями суспільства, до обробки і якісного сприйняття цих даних. Сформувалося компактне ергономічне представлення великої кількості інформації у відображенні на малих графічних площах, і назвали цей напрям у світі: інформаційний дизайн та його складова - інфографіка.

Метою досліджень є: розробити та впровадити методику надання практичних знань, умінь і навичок з метою формування компетентності з технології інформаційного дизайну, а саме інфографіки у студентів кваліфікаційного рівня бакалавр спеціальності 125 «Кібербепека» з предмету «Комп’ютерна графіка».

Інфоргафіка компетентністна складова комп’ютерної графіки.

Інформаційний дизайн повинен не тільки висвітлити великі обсяги інформації, але й демонструвати динаміку показників об’єктів, фактів різних галузей на основі визначених інформаційних тенденцій розвитку конкретних напрямів.

Візуалізація даних в ІКС та безпосередньо в ЗМІ не може існувати без платформи математики, алгоритмізації взаємозв’язків і комп’ютерних наук та повинна мати декілька підходів до реалізації:

ü використання не великого набору інформації на тлі великої кількості графічних дизайнерських об’єктів;

ü велика кількість систематизованих даних, в тому числі тексту, на тлі мінімальної кількості графічних об’єктів;

ü оптимальний підхід – текст або данні до кількості дизайнерських об’єктів [1].

Рекомендації для найбільш професійного відображення інформації на графічному об’єкті інфографіки:

Ø розробка графічного об’єкту інфографіки повинна мати точки психоемоційної концентрації зору людини або, так звані, головні об’єкти відображення даних;

Ø впровадження оптимальної кількості (або\чи мінімізованої) тексту з урахуванням розміщення найкращої версії представлення змісту проекту;

Ø врахування обмежень – зміст графічного проекту більш важливіший, ніж форма графічного представлення дизайну (змістовна, але не шокуюча професійна графіка). Графічний дизайн не повинен відволікати від змісту проекту та його мети;

Ø об’єкти на графічному слайді повинні бути чіткими, розміщені з розбірливою дистанцією, з симетричним вирівнюванням елементів на слайді, професійно спрямовані до проекту з урахуванням візуально-метафоричним уявленням людини й простим сприйняттям психікою через мозок;

Ø обов’язкове врахування різноманіття і водночас простоти колірних гам, як базової складової будь-якого виду дизайну, а також впровадження графічних технологій якісного контрастного відображення тексту, графічних об’єктів і фонів (простота співвідношення палітри для тексту, графіки і фону) [2,3,4].

З точки зору психології, відомо що мозок людини простіше сприймає графічне зображення ніж велику кількість тексту. Однією з таких технологій є сучасна інфографіка.

Автор впроваджує твердження - фахівець з спеціальності кібербезпеки повинен володіти знаннями, навичками й уміннями галузі інформаційної безпеки з метою якісного і найбільш професійного висвітлення інформації і даних технологіями інфографіки.

Так, на думку автора, сучасні підходи до технології інфографіки повинні поділятись на наступні класи:

ü проект інфографіки підготовлений на базі аналітичних досліджень ( в т.ч. нормативно-правових, економічних, наукових, тощо) і статистичних даних, так звана - аналітична інфографіка;

ü напрями, що відтворюють динаміку зміни показників, фактів, подій у хронологічному порядку за часом з використанням графіків і таблиць різних класів, діаграм, схем, картограм – динамічна інфографіка подій;

ü проекти інфографіки підготовлені на базі даних про галузь або конкретний об’єкт, що висвітлюють подальші перспективи напряму на тлі різних графічних методів – інфографика перспективи.

Таким чином не можливо уявити фахівця з інфографіки, що готує свої проекти для освітньої галузі а тим більш в галузі кібербезпеки без професійної підготовки або не володіючи професійними знаннями галузі, статистикою, законодавчою базою. Формується наявна професійна залежність, тобто фахівці з інфографіки повинні мати фахові компетентності галузі до якої відносяться їх проекти.

Розглянемо авторський приклад: розробка проекту інфографіки з метою формування фахових компетентностей у фахівців з напряму кібербезпека. Автор, вище наголошував, що фахівець з інфографіки повинен мати базові академічні знання, навички з професійної діяльності. Тільки такий підхід надасть можливість найбільш професійно висвітлити галузеву спрямованість на тлі технології інфорграфіки.

Робота з інфографікою завжди індивідуальна і фахова та передбачає пошук оптимального й мінімізованого змісту інформації що аналізується.

Автор пропонує свою роботу на основі прикладного програмного забезпечення (ПЗ) Photoshop для побудови об’єкта інфографіки, який ілюструє «Закон України про кібербезпеку».

Визначено головну мету яку буде нести зазначений проект інфографіки, суб’єкти та об’єкти кіберзахисту, тощо. Для підкреслення мети і теми законодавчого акту, використано темне тло та технологія накладення верств на контрасті із використанням різних текстових шрифтів, а також впроваджено методи симетрії об’єктів з психоемоційним впливом на користувача. Проект, може бути віднесено до класу робіт на базі аналітичних досліджень - аналітична інфографіка.

Зараз, інфографіка може використовуватися, як інструмент на базі соціального інжинірингу, тобто конкретна зброя впливу на свідомість суспільства. Вона може нести негативне знаряддя: з впровадженням неправдивої інформації, викривлених даних, використанням графіки з дратуючими чинниками з метою агітації або дезінформації населення, тощо.

Отже, інфографіка - складова галузі кібербезпеки та повинна бути професійною і позитивно соціально спрямованою, як потужний засіб для представлення корисної для людини, суспільства та держави інформації.

Висновки: Розроблено та впроваджено методику надання практичних знань, умінь і навичок з метою формування компетентності з технології інформаційного дизайну, а саме інфографіки у студентів кваліфікаційного рівня бакалавр спеціальності «Кібербепека» з предмету «Комп’ютерна графіка».

Література.

1. Нильсен Я. Веб-дизайн. – СПб: Символ-Плюс, 2003. – 512 с.

2. Information Design Source Book / Institute for Information Design Japan. – Birkhäuser Architecture, 2001. – 307 p.

3. Information Design / Edited by Robert Jacobson. – MIT press, 1999. – 373 p.

4. Smiciklas M. The Power of Infographics: Using Pictures to Communicate and Connect with Your Audience / M. Smiciklas. – Indianapolis, USA. – 2012.