Малої Л.С.

Студентки ПЗ-16-1м

Дніпропетровського університету імені Альфреда Нобеля,Україна

Особливості внесення змін до трудового законодавства в Україні

Новий Трудовий кодекс в Україні очікували ще з початку 2000-х. Чинний Кодекс законів про працю України (далі - «КЗпП України») був прийнятий ще в 1971 році, а вступив в силу в 1972 році. Тому, після зміни планової економіки ринковою, КЗпП України більше не відображав в повній мірі економічні реалії та реалії правового регулювання трудових відносин, а формування ринку праці і зовсім не вписувалося в парадигму КЗпП України.

Тому від проекту КЗпП очікувалося, що він закріпить повністю новий підхід до регулювання трудових відносин, збалансувавши при цьому інтереси роботодавців і працівників.З самого початку 2017 року трудов законодавство в України зазнало значних змін і по сей день процес удосконалення у сфрі трудових відносин не завершується. Законодавці готують до другого читання законопроект зі змінами до Кодексу законів про працю. Як планують змінити трудові правовідносини розберемо докладніше.

Не таким помітним, але дуже значимими для людей передпенсійного віку, на нашу думку, стала зміна в КЗпП, внесена 6 квітня законом № 2005-VIII. Ввідповідно до цих змін, при скороченні штату не можна звільняти співробітників з роботи, якщо їм залишилося менше трьох років до виходу на пенсію.

У новом проекті КЗпП розглядаються питання стосовно скорочення робочого часи без впливу цього фактору на зменшення заробітної плати та інших виплат. Також нарешті в КЗпП з’явиться норма, о дозволяє громадянам України працювати вдома. «При укладанні трудового договору або пізніше сторони можуть домовитися про виконання працівником роботи вдома (надомну працю), якщо він має для цього необхідні умови, що відповідають вимогам охорони праці, пожежної безпеки і санітарії ", - йдеться в проекті нової редакції кодексу.

У вирішенні данного питання не обійшлося без розширення прав роботодавців. Відтепер работодавець отримають можливість застосовувати засоби технічного контролю над виробництвом: аудіо та відеоконтроль робочого процесу і все це відбувається на законних підставах. Значним моментом цього пункту змін в Кодексі законів Країни про працю є те, що не можна контролювати співробітників приховано. Вони обов’язково повинні бути повідомленні про це належним чином.

Значно розширюється список причин, на пдставі яких роботодавець може можуть відсторонити робітника від роботи або взагалі звільнити з займаної посади.

Одним із найважливіших і позитивних моментів змін трудового законодавства є збільшення мінімальної заробітної пати, яка з січня 2017 року та по теперішній час вона складає 3200 грн. і найближчий час цю цифру планують збільшити у зв’язку із прийняттям Верховною Радою України в другому читанні і в цілому законопроекту №7000 "Про державний бюджет на 2018 рік". Мінімальна заробітна платня, згідно із проектом бюджету на 2018 рік, має зрости на 16% - до 3723 грн.

Також є позитивні зміни, що ,можливо, на нашу думку, будут стимулювати працівників на вдосконалення робочого процесу, а саме збільшення оплачуваної відпустки з 24 до 28 календарних днів. У випдках, якщо роботодавецем буде затримано зарплатю плату або відпускні, то такому работодавцю, відповідно до чинного законодавства, доведеться виплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України за кожен день прострочення.

Таких істотних змін на ринку праці не було вже дуже давно в наші країні відносно законодавства пов’язаного із трудовими відносинами.

Також, народні депутати України пропонують внести до КЗпП зміни, що стосуються рівності трудових прав громадян України, відповідно до європейській стандартів для прискорення зміцнення стосунків із Європою, політичного наближення зі странами Європейського союзу, а сме доповнити наступним пунктом, що забороняє будь-яку дискримінацію у сфері праці, зокрема порушення принципу рівності прав і можливостей, пряме і непряме обмеження прав працівників залежно від раси, кольору шкіри, політичних , релігійних та інших переконань, статі, гендерної ідентичності, сексуальної орієнтації, етнічного, соціального та іноземного походження, віку, стану здоров'я, інвалідності та наявності захворювань на ВІЛ / С ВД, сімейного та майнового стану, сімейних обов'язків, місця проживання .

Проблема дискримінації в трудовій сфері криється не у відсутності адекватного законодавства, а в його недотриманні. Як правило, офіційною причиною відмови в прийомі на роботу є зовсім не стать, раса або політичні переконання, а відсутність необхідної кваліфікації, досвіду роботи і т.д. Тому працівникові, що зазнав дискримінації, зазвичай важко довести цю обставину в суді.

Як бачимо, в новій редакції перелік дискримінаційних ознак значно розширено, хоча ні в первісній, ні в новій редакції він не є вичерпним. У зв'язку з цим виникає закономірне питання, чи настільки потрібні були вищеописані зміни, тим більше що, як показало саме голосування в ВРУ, ставлення до них в українському суспільстві неоднозначне. Норми права зазвичай мають узагальнюючий характер, перерахування всіх можливих випадків і конкретних обставин в подібного роду нормах є недоцільним і в принципі неможливим.

У той же час, в ряді випадків деякі з названих обставин мають вирішальне значення при прийомі на роботу. Йдеться про те ж стан здоров'я, якщо робота вимагає певних фізичних зусиль, або стосується безпеки інших людей (наприклад, робота в сфері громадського харчування) і т.д.

Як повідомлялося, Верховна Рада вже розглядала подібну поправку, проте не погодилася, щоб відповідні зміни були внесені до Кодексу законів про працю.

В цілому, на нашу думку, зміни в КЗпП можна вважати позитивними. Разом з висновком зарплат з тіні це може привести до істотного розширення прав найманих працівників і спрощення бюрократичних процедур для роботодавців.