Проблема реалізації конституційних прав на освіту

і на працю осіб з обмеженими можливостями

Бойко Ю.Ю., студентка

Науковий керівник:

Журавльова Г. С., д.ю.н., професор

Запорізький Національний Університет

Актуальною проблемою в Україні є покращення умов для здобуття вищої освіти і права на працю особами  з обмеженими можливостями. На сьогоднішній день в суспільстві існують протиріччя між формальним конституційним правом, що забороняє дискримінацію за станом здоров’я і реальною диференціацією соціального стану осіб з інвалідністю і без неї.

Згідно зі статтею 24 Конституції України: «Громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом» [1]. Гарантії держави, щодо реалізації конституційного права на освіту і права на працю особами з обмеженими можливостями забезпечують ряд нормативно-правових документів. Покращенню працевлаштування зазначеної категорії наших громадян сприяли зокрема Закони України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реалізації інвалідами права на трудову зайнятість», «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо професійної і трудової реабілітації інвалідів», Указ Президента України «Про вдосконалення державного регулюванн6я у сфері зайнятості населення на ринку праці в Україні» та інші. Однак реалії життя свідчать, що в суспільстві сьогодні не завжди створюються умови й гарантії для реалізації права осіб з обмеженими можливостями на освіту, професійну підготовку та добровільну посильну працю.

В останні роки досліджувалися питання із окресленої теми вченими, зокрема: Т. М. Бєлицька, Г. В. Беспелянська, Л. В. Коваленко, К. О.  Кольченко,  С. А.  Місяк,  Г.  Ф.  Нікуліна,  В. М.  Сушкевич,   П. М. Таланчук, В. В. Хабаров та іншими.

Наша держава конституційно гарантувала можливість інвалідам отримання вищої освіти на рівні з усіма іншими громадянами. Здобуття вищої освіти та професійна адаптація в суспільстві має стати необхідною сходинкою для повноцінного життя осіб з обмеженими фізичними можливостями. Однак, в Україні існує система спеціальної освіти, яка не повністю забезпечує рівність прав на освіту тих людей, які мають фізичні вади. Не зважаючи на передбачену законодавством низку пільг і гарантій інвалідам у здобуті ними вищої освіти у державних закладах, чимало проблем залишаються не вирішеними.

Процес поліпшення професійної підготовки студентів з особливими потребами потребує застосування нової моделі освіти і професійної реабілітації людей із функціональними обмеженнями, нових теоретичних і методологічних підходів, нових засобів, форм організації, впровадження новітніх навчальних технологій в освітній процес [2, 111]. На базі Відкритого міжнародного університету розвитку людини «Україна» створено науково-методичний центр по розробці методики організації навчання студентів-інвалідів. До роботи в Центрі залучені фахівці з технічних засобів навчання, психології, педагогіки, соціальної роботи, спортивної реабілітації. Розроблена система супроводу навчання студентів з інвалідністю, видані методичні посібники для викладачів та фахівців, які працюють з інвалідами. Постійно діє науково-методичний семінар для викладачів інтегрованих груп. Створено Центр самостійної роботи для студентів з інвалідністю та Центр планування та розвитку кар’єри процес [3, 9–10]. Проте такий досвід поки що не набув всеукраїнського масштабу. А тому не можна сьогодні говорити про вирішення проблем здобуття вищої освіти студентами зазначеної   категорії.

Однією з сутєвих проблем є працевлаштування осіб з обмеженими можливостями. Відповідно до Конституції України кожному громадянину гарантовано право на працю, вільне обрання професії та можливість заробляти собі на життя працею [1]. Проте, реалії життя показують, що інваліди не можуть конкурувати із здоровими на ринку праці, особливо в сучасних економічних умовах. Українським законодавством визначено квотування робочих місць від загальної кількості працюючих для працевлаштування інвалідів на підприємствах та організаціях усіх форм власності. Нажаль, сьогодні відчуваються суттєві труднощі щодо виконання цієї норми [4, 16]. Реалії життя показують, що працівники змушенні приховувати інвалідність, побоюючись звільнення; отримавши каліцтво на виробництві, працівнику відмовляють у працевлаштуванні на цьому підприємстві.

Суттєвою перешкодою у працевлаштуванні інвалідів є невідповідність між професійно-кваліфікаційним складом вакансій, які пропонують роботодавці для інвалідів, та медичними показниками і станом здоров’я шукачів роботи. Важливим є працевлаштування з урахуванням особливостей обмежень. Проте в Україні практично відсутня єдина державна організаційна структура, котра безпосередньо займалася б і відповідала за працевлаштування та зайнятість інвалідів. Чинним законодавством України чітко не визначені функції центрів зайнятості з працевлаштування інвалідів. Як свідчить практика, центри зайнятості працюють з інвалідами у звичайному порядку. Для вирішення цієї проблеми пропонується відкоригувати Положення про робоче місце інваліда. Слід чітко визначити суб’єкта працевлаштування (власник підприємства або уповноважений ним орган) та суб’єктів сприяння працевлаштуванню (за компетенцією це відповідна служба зайнятості) [5, 29].

Отже, реалізація принципу рівності прав щодо людей з особливими потребами має вдосконалюватись. Це зумовлено не лише проблемами недосконалого законодавства, створення певних матеріальних умов, а й проблемами залучення таких людей до повноцінного суспільного життя. Подолання означених проблем має комплексний характер і залежить від держави, роботодавців, вищих навчальних закладів і кожного з нас.

Література

1. Конституція України : від 28 червня 1996 р. [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр/page4.

2. Колядич О.І. Необхідність впровадження інноваційних технологій навчання людей з інвалідністю : Теза доповіді / О.І. Колядич. - К. : Сфера, 2002.

3. Хабаров В. В. Проблеми працевлаштування молоді з інвалідністю та пропозиції щодо їх вирішення / В.В. Хабаров. - К. : Університет «Україна», 2006. - 110–112 с.

4. Сушкевич В. М., Скрипка Н. С. Працевлаштування людей з інвалідністю в Україні: реалії і перспектива / В.М. Сушкевич, Н.С. Скрипка. - К., 2006. - 16–23 с.

5. Терюханова І. Зайнятість інвалідів: реалії та перспективи / І. Терюханова. – К. : Аспекти праці, 2007. - 5–15 с.