Право/8. Конституційне право

К.ю.н. Шкабаро В.М.

Університет імені Альфреда Нобеля, Україна

НАУКОВИЙ ПІДХІД ДО ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТТЯ ФУНКЦІЙ ДЕРЖАВНОГО КОРДОНУ

Державний кордон є невід’ємним атрибутом держави, це головний параметр державної території. Чітке визначення та встановлення державного кордону виступає одним з найважливіших питань у здійсненні зовнішньої державної політики.

Формою прояву кордону держави виступають функції державного кордону. Через функції державних кордонів розкривається роль, природа, значення та призначення цього державно-правового та політичного явища. Проблема функцій державного кордону є не тільки однією з найважливіших у теоретичних дослідженнях за цим напрямом, але й однією з найскладніших.

Термін «функція» у науці використовується у різних значеннях.

У тлумачних та енциклопедичних словниках визначення цього терміну залежить від галузі знань та сфери застосування. Так, у математиці це «залежна змінна величина», у фізіології та біології – «прояв життєдіяльності організму, тканей, клітин і т.п.» та «специфічна робота, діяльність органу чи усього організму», у філософії – «залежність однієї змінної від іншої» або «поняття, в якому фіксується стійкий спосіб активного взаємовідношення речей», в соціології – «роль, яку виконує певний соціальний інститут або процес по відношенню до цілого» або «роль, яку виконує певний соціальний інститут щодо суспільства (наприклад, функції держави, сім’ї, учбових закладів тощо)», в інших позначеннях – «значення, призначення, роль чого-небудь» або «обов’язок, круг діяльності, належна виконанню робота». У загальному визначенні функція за словниками визначається як «явище, яке залежить від іншого явища, є формою його виявлення і змінюється відповідно до його змін», «закон, за яким кожному значенню змінної величини (аргументу) ставиться у відповідність якась певна величина», «явище, що залежить від іншого явища та змінюється по мірі цього іншого явища», «явище, що залежить від іншого, основного явища та слугує формою його прояву чи здійснення».

Як зазначає відомий науковець Оніщенко Н.М., термін «функція» досить багатомірний, він придатний для характеристики будь-яких динамічних структур [1, c. 49]. Це обумовлено специфікою пізнавальних завдань тих наук, в яких його використовують (математика, біологія, соціологія, юриспруденція). Однак в більшості випадків з функцією пов’язується спрямований вплив системи (структури, цілого) на певні сторони зовнішнього середовища [2, с. 291]. Російський дослідник Липинський Д.А. вважав, от термін «функція» багатозначний і не є, власне, юридичним поняттям [3, с. 144]. Безумовно, термін «функція» у філософії, математиці, фізиці, хімії, біології та інших науках має зовсім інше значення, ніж у правознавстві.

Вважаємо, що функції державного кордону мають синтетичний характер. У функціях державного кордону реалізуються усі елементи його сутності в залежності від умов існування та певного етапу розвитку держави і суспільства.

Державний кордон є невід’ємним та обов’язковим чинником формування цілісного державно-територіального організму. Без чітко визначених кордонів держава не може реалізувати весь комплекс своїх суверенних прав. Від функціонування державного кордону залежить також розвиток міждержавних і позадержавних відносин. Кордон держави свідчить про рівень її цивілізованості й відкритості для міжнародного співробітництва [4, с. 113-125; 5, с. 17].

Характер функцій державного кордону визначається природою його елементів та їхніми структурними взаємозв'язками. Функції державного кордону тісно пов’язані як з морфологією та тривалістю існування існуючих меж території держави, так і з їх політичним статусом. Умовно під функціями державного кордону необхідно розуміти роль, яку виконує державний кордон по відношенню до державної території та всієї держави в цілому.

У науковій літературі визначена ціла множинність функцій: виділяють бар’єрну, контактну та фільтруючу функції, а також функції віддзеркалення, регулювання, відділення та порівняння.

На думку деяких дослідників, кордони Європи є шрамами історії, але вони поступово втрачають свою основну функцію – бар’єрну. На сьогодні прагненням народів Європи є подолання «шрамів історії» та створення можливостей, в більшій мірі для населення прикордонних регіонів, кращої співпраці у всіх сферах життя в контексті реалізації ідеї європейської інтеграції [6, с. 140]. Бар’єрна функція кордону сильніша, якщо вона розділяє військово-політичні чи економічні блоки [7, с. 327]. Погоджуємося з думкою, що інтернаціоналізація господарського життя та стрімке зростання транскордонних потоків людей, інформації, товарів, капіталів, енергії, забруднювачів, розширення компетенції міжнародних організацій та підвищення впливу транскордонних суб’єктів в різних сферах діяльності (етнічні та соціальні рухи, неурядові організації) змінюють функції державних кордонів, які стають більш «прозорими» [8, с. 45]. Кордони є складним суспільним явищем, пов’язаним із фундаментальними основами політико-територіальної організації суспільства. На думку О. В. Цвєткової, зміна функцій кордонів є важливим показником соціально-економічної територіальної диференціації та інтеграції [9, с. 12].

Досліджуючи процеси трансформації функцій кордонів, деякі вчені зазначають, що уведення функцій кордонів негативно вплинуло на зв’язки у багатьох сферах життя. Існування держави без кордону як найважливішого атрибуту його політичної і етнокультурної систем уявляється досить проблематичним. Зникнення або «стирання» державного кордону може збільшити ризик утрати національної ідентичності, ослаблення економічної міцності та погіршення соціального клімату окремої держави. Разом з тим, кордони сьогодні не просто розділяють держави, а є форпостами різних політичних, економічних і культурних систем – вони стають центром співробітництва, де життєві правила і соціальні практики людей перетинаються [10, с. 237-238].

Як зазначає відомий дослідних державних кордонів В. Колосов, значення кордону в житті людей не можливо зрозуміти без аналізу його ролі у суспільній свідомості, самоідентифікації людини з територіями різного рангу (країною, регіоном, місцевістю). Функції та значення кордонів в житті держави і суспільства – предмет і результат дискусій та компромісів. Роль кордонів по-різному інтерпретується різними соціальними групами. Соціальні уявлення про кордони багато у чому морфологізовані та є найважливішим елементом етнічної та політичної (національної) ідентичності. Морфологія і функції державних кордонів залежать від лояльності громадян своїй державі, а вона – від етнічної та політичної ідентичності населення з обох сторін кордону. Проблема ідентичності нерозривно пов’язана з аналізом функцій держави. З цього випливає проста політична формула: якщо немає стабільної політичної ідентичності, немає й стійких кордонів, стабільної території, немає стабільної держави або іншої політичної одиниці в цілому [8, с. 45-47].

З проведеного аналізу наукової літератури можна сформулювати визначення поняття функцій державного кордону, що зводиться до тої ролі, яку державний кордон виконує у забезпеченні державних та суспільних потреб.

Тобто, під функціями державного кордону слід розуміти форму прояву державного кордону, що змінюється залежно від сучасної цінності, важливості, необхідності та призначення територіальних меж держави у забезпеченні державного суверенітету та задоволенні потреб людини, суспільства і усієї держави в цілому та визначається існуючими правилами, встановленими як на державному рівні національним законодавством, так і на міжнародному – у міжнародних нормах та стандартах. Розуміння сутності та змісту функцій державного кордону дає можливість зрозуміти значення та призначення кордонів держави для реалізації нею свого суверенітету, визначити роль державного кордону.

Література:

1. Оніщенко Н.М. Функції права: системний погляд, характеристики та значення у соціальному житті / Н.М. Оніщенко // Актуальні проблеми сучасного конституційного права України: збірник наукових праць / відп. ред. академік НАН України Ю.С. Шемшученко та доктор юридичних наук, професор О.В. Батанов. – К.: Вид-во «Юридична думка», 2014. – С. 291-305.

2. Komornitcki T. Granice Polski. Analiza zmian przenikalnosci w latach 1990-1996. PAN, IgiPZ, Warsaw, 1999. – 347 s.

3. Липинский Д.А. Соотношение функций права и функций юридической ответственности / Д.А. Липинский // Известия высших учебных заведений. Серия «Правоведение». – 2004. – № 3. – С. 144-155.

4. Державне управління регіональним розвитком України: монографія / за заг. ред. В. Є. Воротіна, Я. А. Жаліла. – К.: НІСД, 2010. – 288 с.

5. Камінська Н., Клочков Б. Теоретичні аспекти походження та розмежування понять кордон і фронтір / Н. Камінська, Б. Клочков // Наукові записки Інституту законодавства Верховної Ради України. – 2015. – № 6. – С. 16-22.

6. Кіш Є.Б. Концептуальні засади лімології: проблематика кордонів Європи / Є.Б. Кіш // Науковий вісник Ужгородського університету, серія «Історія». – 2012. – Вип. 29. – С. 140-144.

7. Долгов О.В. Основні підходи до аналізу процесів формування та еволюції політичних кордонів / О.В. Долгов // Актуальні проблеми політики. – 2014. – Вип. 51. – С. 322-330.

8. Колосов В. Теоретическая лимология: новые подходы / В. Колосов // Международные процессы. – 2003. – № 3. – С. 44-49.

9. Цветкова О. В. Территория и границы: внутристрановое и межрегиональное измерение / О. В. Цветкова. – М.: Логос, 2014. – 132 с.

10. Альдикенова С.М. та інші. Трансформація функцій кордонів у прикордонних територіях / С.М. Альдикенова, А.П. Голіков, Н.І. Гончаренко, О.В. Ханова // Збірник наукових праць Черкаського державного технологічного університету. Серія «Економічні науки». – 2009. – Вип. 24. – Ч.1. – С. 237-243.