Аспірант Шаталюк Г. С.

Вінницький державний педагогічний університет ім. М. Коцюбинського

Дія есфону на ростові процеси, урожайність та якість продукції агрусу

Важливим напрямом сучасного сільського господарства є розвиток технологій, які підвищують врожайність і в той же час є екологічно безпечними для навколишнього середовища і здоров'я людини.

Резервом підвищення врожайності і поліпшення якості продукції є використання регуляторів росту рослин. Регулятори росту – це синтетичні чи природні низькомолекулярні речовини, які при малих концентраціях викликають зміни в життєдіяльності рослин [3].

Регулятори росту рослин застосовуються в технологіях вирощування багатьох культур. Разом з тим вплив препаратів цієї групи, зокрема етиленпродуцентів, на ростові процеси та продуктивність ягідних культур вивчена недостатньо. У звязку з цим метою наших досліджень було вивчити вплив етиленпродуценту есфону (2-хлоретілфосфонова кислота) на особливості росту, урожайність та якісні показники ягід агрусу.

Дослідження проводили на насадженнях агрусу сорту Машенька фермерського господарства «Дагор» с. Раково Томашпільського району Вінницької області. Рослини сорту Машенька обробляли в період бутонізації 0,1% розчином есфону (2-ХЕФК), за допомогою ранцевого оприскувача ОП-2 до повного змочування листків. Рослини контрольного варіанту обприскували водопровідною водою.

Визначення вмісту хлорофілів проводили у свіжому матеріалі спектрофотометрично [1]. В процесі вегетації кожні 10 днів проводили визначення довжини та товщини пагона, і середньої площі листка на ньому [2]. В кінці вегетації визначали урожайність куща, вміст в продукції аскорбінової кислоти, суми цукрів та загальну кислотність [4]. Одержані матеріали оброблені статистично та за допомогою комп’ютерної програми “STATISTICA – 6,1”.

Отримані результати дослідження свідчить, що застосування препарату з антигібереліновою дією – 0,1% есфону суттєво впливало на швидкість росту пагонів, формування листків, вміст хлорофілу та урожайність агрусу (таб.1).

Таб.1 Вплив 0,1% есфону на ріст, вміст хлорофілів в листках та урожайність агрусу сорту Машенька .

Варіант досліду	Довжина пагона, (см)	Площа листка, (см^2)	Діаметр стебла (см)	Вміст хлорофілу, (% на сиру речовину)	Урожайність з куща,(кг)	Маса ягоди, (г)
Контроль	28,5±1,23	24,2±0,12	0,3±0,03	1,59±0,01	2,5	5,11±0,21
Есфон 0,1%	*18,5±0,76	*20,4±0,13	0,36±0,04	*1,55±0,01	*3,0	*5,52±0,16

Примітки: 1. Рослини обробляли 19.06.2015р.

2. * – різниця достовірна при р£ 0,05

Зокрема за дії препарату суттєво зменшувалась довжина пагонів, середня площа листка і вміст хлорофілів на ньому. Разом з тим, на більш коротких і товстих пагонах закладалося значно більше плодів, що призвело до зростання урожайності з куща та збільшення маси окремих ягід.

Важливим показником ефективності застосування регуляторів росту є якісні характеристики продукції – вміст аскорбінової кислоти, загальної кислотності і суми цукрів. Отримані результати свідчать, що запропонований метод обробки кущів есфоном призводить до зростання вмісту аскорбінової кислоти та вмісту цукрів та зменшення показника загальної кислотності (таб.2). Це свідчить про покращення якості продукції.

Таб.2. Вплив 0,1% есфону на якість продукції агрусу сорту Машенька .

Варіант досліду	Загальна кислотність, %	Аскорбінова кислота, мг/100г.	Сума цукрів, %
Контроль	2,01±0,01	21,3±0,56	6,98±0,01
0,1% Есфон	*1,98±0,01	*37,3±0,39	*8,33±0,03

Примітки: * – різниця достовірна при р£ 0,05

Таким чином, обробка рослин агрусу в період бутонізації 0,1%- ним водним розчином есфоном є ефективним засобом підвищення урожайності культури та покращеннями її якості.

Література

1. Гавриленко В. Ф. Большой практикум по физиологии растений / В. Ф. Гавриленко, М. Е. Ладыгина. – М. : Высш. школа, 1975. – 392 с.

2. Казаков Є. О. Методологічні основи постановки експерименту з фізіології рослин / Є. О. Казаков. – К. : Фітосоціоцентр, 2000. – 272 с.

3. Пономаренко С.П. Регулятори росту рослин у землеробстві/ С.П.Пономаренко. –  К.: ВП Ярмарок, 2003. – 143 с.

4. Починок Х. Н. Методы биохимического анализа растений / Х. Н. Починок. – Киев: Наукова думка, 1976. – 334 с.