Дузь Д. В., Дрегваль І. В., Руденко А. І.

Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара, Україна

Аналіз гемодинаміки печінки щурів при розвитку гепатиту

Хронічні захворювання печінки не вірусної етіології є предметом активного вивчення останніх декількох десятків років. До них відноситься група захворювань, викликаних тривалим впливом різних гепатотоксичних сполук, які порушують структуру та функцію печінки. У зв’язку з важливістю і різноманіттям функцій печінка наділена природною здатністю до високої регенерації. Тому патологічні процеси, що виникають у печінці під впливом різних факторів, стають помітні та проявляються клінічно тільки в прогресуючих стадіях хвороби [1, 2].

Незважаючи на прогрес, досягнутий сучасною гепатологією у вивченні захворювань печінки, проблема діагностики цієї групи хвороб залишається не повністю вирішеною. Тому зараз важливе детальне вивчення механізмів розвитку цих захворювань, пошук нових, найбільш ефективних методів їхньої діагностики та лікування.

З розвитком можливостей діагностики хвороб внутрішніх органів виявлено, що хвороби печінки (гепатопатії) зустрічаються набагато частіше, ніж було прийнято вважати раніше, і що багато невизначені ознаки хвороб у своїй основі мають гепатоз [3].

Актуальною залишається проблема прогнозування потенційної ваги цих захворювань, можливості передбачити деструктивний процес на початку хвороби. Тому метою роботи було визначення основних характеристик мікроциркуляторного русла у період розвитку патологічних процесів в печінці за допомогою методу реографії.

Реєстрацію реограми печінки щурів здійснювали за допомогою поліграфа П6Ч-01 із комп'ютерною обробкою результатів дослідження. Реєстрація реогепатограми (РГГ) у щурів відрізняється від методики реографії, яку використовують при записі РГГ людини, вона проводиться під наркозом. Запис РГГ проводили синхронно з ЕКГ.

Метод реографії належить до неінвазивних методів дослідження кровообігу у печінці, що дозволяє побічно судити про кровонаповнення різних відділів судинної системи, тонус та еластичність судин, стан судинної стінки при різних патологіях (судинної недостатності, спазмі). Дана методика безпечна, проста у використанні та аналізі отриманих результатів, досить інформативна, а також може за необхідності застосовуватися багаторазово на одній тварині. Повторні дослідження на тій самій тварині дозволяють порівняти різні реографічні криві та цим самим спостерігати за динамікою гемодинамічних змін.

Під час аналізу отриманих реограм вивчали форму вершини основної хвилі, кількість і виразність додаткових зубців, а також кількісно визначали час поширення пульсової хвилі, кут нахилу анакроти, тривалість висхідної та спадної частин пульсової хвилі, їх співвідношення та амплітуди.

Дослідження проводили на 20 білих щурах-самцях масою 180-240 г віком 6 місяців. Перед введенням щурів до експерименту проводили їх огляд, зважування та карантинні заходи. Експериментальні тварини були розділенні на 2 групи: контрольну та дослідну в кожній по 10 щурів.

Для моделювання хронічного гепатиту тваринам чотири дні підшкірно вводили 50% CCl₄ на оливковому маслі у дозі 4 мг/кг. Розвиток гепатиту підтверджували морфологічними методами досліджень [4]. Для порівняння змін гемодинаміки печінки щурів з розвитком патологічних процесів, на 5-ий день проводили реогепатограму печінки щурів.

У порівнянні з контролем час кровонаповнення великих судин печінки збільшився на 30 %. Можливо під час розвитку хвороби підвищується тонус великих судин, що і призводить до збільшення часу кровонаповнення печінки. Ми вважаємо, що це свідчить про зосередження крові у великих судинах і недостатньому току крові у печінці.

При дослідженні часу відтоку крові з малих судин та часу кровонаповнення басейну воротної вени, також спостерігалось збільшення часу на 28 %.

Через хворобу дрібні судини звужуються, що призводить до затримки крові у печінці, в результаті чого виникають патологічні зміни цього органу.

Аналіз співвідношення між висхідною та низхідною фазами реограми після моделювання хронічного гепатиту, в порівнянні з контролем цей показник зменшується на 17 %, що характеризує стан венозного відтоку крові.

В результаті досліджень ми виявили збільшення часу асинхронного та ізометричного скорочення шлуночків на 6 % у піддослідних щурів, після моделювання гепатиту. Такі зміни характеризують гемодинаміку на поза печінкових та внутрішньо печінкових ділянках судин.

При аналізі співвідношення розподілу амплітуди систолічної хвилі на амплітуду постсистолічної хвилі, тобто відношення артеріального кровотоку до венозного, у порівнянні з контрольною групою тварин, спостерігали зменшення часу на 38 % у щурів, після моделювання хронічного гепатиту.

Таким чином аналіз реогепатограми печінки щурів дає можливість виявляти зміни гемодинаміки печінки залежно від тяжкості патологічного процесу. Отриманні данні мають істотне значення в оцінці функціонального стану кровотоку печінки.

Література:

1. Ахаладзе Г. Г. Патогенетические аспекты гепатита, почему нет системной воспалительной реакции при механической желтухе? / Г. Г. Ахаладзе // Анал. хирург. гепатол, 2009. – № 2. – 9-15 с.

2. Блюгер А.Ф. Практическая гепатология / А.Ф. Блюгер, И.Н. Новицкий. – Рига: Звайгзне, 2003. – 243 – 252 с.

3. Гальперин Э.И. Патогенез и лечение хронического гепатита / Э. И. Гальперин // Анал. хирург. гепатол., 2009. – № 4. – 13-21 с.

4. Полунина Т. Е. Хронический гепатит / Т. Е. Полунина, И.В. Маев, Е. В. Полунина // Мед. совет, 2009. – № 1. – 46-56 с.